Сторінка
2
Функції фондової біржі:
а) створення постійно діючого ринку;
б) визначення цін;
в) поширення інформації про товари і фінансові інструменти, їх ціну умови обігу;
г) підтримка професіоналізму торгових і фінансових посередників;
д) вироблення правил;
е) індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку.
Усього у світі біля 150 фондових бірж, найкрупнішими є наступні: Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, Тайванська, Сеульська, Цюріхська, Парижська, Гонконгська і біржа Куала Лумпур.
Прагнення власників однакових цінних паперів зійтися в одному місці випливає з характеру акцій і облігацій як товарів, біржових по своєму походженню. Але акціонерні товариства, хоча і виникали як великі для свого часу підприємства, не могли претендувати на охоплення своєю діяльністю всієї території країни. Виходить, і свої акції вони могли збувати в основному там, де базувалися і були відомі. Тому фондові біржі організуються в центрах великих економічних районів. Це загальна закономірність. Надалі шляхи розвитку можуть бути різними.
Найбільше логічно висування на передній план біржі, що знаходиться в головному фінансовому центрі країни. На цій біржі концентруються акції компаній, що довели масштаби своїх операцій до загальнонаціональних. Провінційні ж біржі поступово марніють. Так складається моноцентрична біржова система. У найбільше закінченому вигляді вона існує в Англії. Власне, серед офіційних біржових назв уже немає Лондонської біржі, однієї з найстарших у світі. З недавніх часів вона іменується Міжнародною фондовою біржею, оскільки вона увібрала в себе не тільки всі біржі Великобританії, але й Ірландії. Моноцентричними є також біржові системи Японії, Франції.
3. Бюджетний устрій та бюджетна система.
Бюджетна система України – це сукупність державного бюджету і місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування.
Зведений бюджет – це сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави.
Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим і зведений бюджет областей та міст Києва та Севастополя.
Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:
- принцип єдності бюджетної системи України, що забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів і ведення бухгалтерського обліку і звітності;
- принцип збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний період;
- принцип самостійності – Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними.
- принцип повноти – до складу бюджетів мають бути включені всі надходження і витрати бюджетів.
- принцип обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету;
- принцип ефективності – усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей;
- принцип субсидіарності – розподіл видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами;
- принцип цільового використання бюджетних коштів;
- принцип справедливості та неупередженості;
- принцип публічності та прозорості;
- принцип відповідальності учасників бюджетного процесу.
Бюджет складається з загального та спеціального фондів.
Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України.
Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет.
Для характеристики бюджетної системи України в цілому важливе значення має зведений бюджет як сукупність усіх її складових. Показники зведеного бюджету дають змогу ще на стадії розробки державного бюджету внести відповідні корективи та уточнення щодо побудови ефективнішого бюджетного механізму. На стадії виконання бюджетів зведений бюджет використовується для аналізу й активнішого використання бюджетних показників при оцінці загальної економічної ситуації в державі.
Основним джерелом доходів зведеного бюджету є податок на додану вартість. Другою за значенням складовою дохідної частини зведеного бюджету є податок на прибуток підприємств. Прибутковий податок із громадян є третім за значенням джерелом доходів зведеного бюджету.
Динаміка прибуткового податку з громадян залежить від рівня особистих доходів.
Акцизному збору належить четверте місце серед податкових джерел формування дохідної частини зведеного бюджету.
Крім податкових надходжень до бюджету важливим джерелом є неподаткові надходження.
Надходження до державних цільових фондів, які включаються до складу бюджету, скорочуються, що пов’язано з скасуванням збору Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.
Найбільшим за обсягом є видатки на фінансування соціально-культурних закладів, причому спостерігається тенденція до їх суттєвого зростання.
Другим за величиною напрямом витрат зведеного бюджету є витрати на соціальний захист населення.
Набагато зменшились витрати на розвиток економіки.
І без того незначна частка видатків на розвиток науки зменшився у 4 рази і становить 0,2 % ВВП.
Зросли видатки на обслуговування зовнішнього боргу , які у 1992 році становили 0,1 % ВВП, а зараз 1,4 % ВВП і до 5,2 % загальної суми видатків, а видатки на обслуговуння державного боргу збільшились до 1% ВВП і до 3,6% загальної суми видатків.
Зросли витрати на утримання органів законодавчої та виконавчої влади, які зараз становлять 1,2 % ВВП.
Динаміка видаткової частини зведеного бюджету свідчить, що найвищими темпами зростали видатки на обслуговування державного боргу, на управління, видатки на правоохоронну діяльність і гарантування безпеки держави.