Сторінка
4
При визначенні впливу господарської діяльності людини на досліджуваний об'єкт (форми рельєфу, заплава, водоймище і т. д.) необхідно підкреслити думку про уразливість природного середовища. Такий підхід дає змогу, з одного боку, конкретизувати знання, засвоєні учнями в процесі вивчення теоретичного матеріалу, а з іншої — викликати у них бажання висловити свої етичні позиції, закріпити в свідомості звичку правильно, критично оцінювати свою поведінку в природі, вчинки інших людей.
Слід показати і значення рослин в кругообігу води.
При вивченні цієї теми вчитель звертає увагу учнів те, що у ряді районів земної кулі забруднення морів і океанів досягає значних розмірів. Це явище повинне турбувати людей, що живуть не тільки в даних районах, але і у всьому світі. Чому? З чим це пов'язано?Уточнюючи відповіді учнів, вчитель підкреслює, що рух вод морях і океанах сприяє перенесенню забруднюючих речовин на великі відстані від місць забруднення. Наприклад, на східному побережжі Північної Америки численні крупні міста і промислові центри забруднюють виробничими відходами прибережну частину Атлантичного океану. Течія Гольфстрім, а потім його продовження — Північноатлантична течія — переносять забруднюючі речовини від берегів Америки до берегів Євразії. В результаті виявляється, що забруднюється не тільки північна частина Атлантичного океану, але і підвищується забруднення Баренцового моря. На підтвердження сказаного бажано прочитати уривок з книги Т. Хейердала про подорож на човні «Ра», в якому описується ступінь забруднення Атлантичного океану.
Закінчуючи розгляд питання про рух вод в океані, вчитель звертає увагу учнів на необхідність міжнародної співпраці в справі охорони природи і пропонує відповісти на питання: чому у вирішенні проблем охорони морів і океанів необхідне об'єднання зусиль всіх країн і всіх народів?
Перш ніж перейти до екологічних проблем, пов'язаних з водами суші, вчитель пропонує пригадати про взаємодію суші і Океану в процесі Світового кругообігу води. Використовуючи схему кругообігу води в природі, вчитель проводить бесіду, в ході якої ставить перед учнями питання: яка роль Океану в кругообігу води? Що приводить до порушення природного ходу процесу випаровування? До яких наслідків це може привести?
Розповідаючи про різноманітність поверхневих вод, вчитель може використовувати текст з будь-якого джерела, що характеризує співвідношення різних видів вод. Цифровий матеріал, необхідний для порівняльних характеристик, бажано дати у вигляді стовпчастих діаграм, що показують співвідношення різних видів вод. Це допоможе краще представити загальну картину їх розподілу. 60 млн. км3 вод зосереджено на глибині десятків і сотень метрів від земної поверхні. Ця вода стає доступною завдяки артезіанським свердловинам. Декілька менше води — близько 50 мл. км3 — зосереджено у верхніх шарах земної поверхні, на глибині декількох метрів, і в ґрунті. Ми можемо побачити її в колодязях, глибоких канавах. Ще менше — близько 20 млн. км3 — води у вигляді льодовиків покривають Антарктиду, Гренландію, острови Північного Льодовитого океану і вершини гірських хребтів.
750 тис. км3 води знаходиться в озерах, і лише близько 1 тис. км3 — в річках. Цікаво, що навіть в клітках, тканинах рослин і тварин води міститься значно більше, чим в річках. Якби «вижати» цю воду (близько 7 тис. км3), то її вистачило б на живлення всіх річок протягом двох місяців.
Найціннішими для господарства і потреб населення є прісні води суші — підземні, річкові, води озер, водосховищ, ставків.
— З якою метою людина споживає воду і чим відрізняється її використання від використання інших природних багатств?
Підкреслюючи значення прісних вод в житті і діяльності людини, вчитель може привести будь-який фактичний матеріал. Наприклад, без прісної води не можна виготовити папір, тканини, метал, їжу і так далі Немає жодного виробу або продукту, при виготовленні якого не витратилася б вода. Підрахунки показують, що потреба в прісній воді зростає дуже швидко. І разом з тим немає такої речовини в природі, до якої було б таке марнотратне і недбале відношення, як до води.
Для закріплення отриманих на уроці знань учні відповідають на питання: чому людині для господарства і особистих потреб потрібна саме прісна вода?
Річка
Перед вивченням теми, з метою естетичного виховання учнів, вчитель може запропонувати їм випереджаюче завдання: 1) підібрати ілюстрації (бажано кольорові) із зображенням різних річок; 2) вивчити невеликий вірш про річку. З художньої літератури вчитель підбирає цікаві, барвисті описи річок, вірші про них.
На уроці, послідовно чергуючи роботу з ілюстративним матеріалом і читанням описів річок і віршів про них, вчитель формує у школярів образне уявлення про об'єкт, що вивчається, будить у них відчуття прекрасного. Потім розкриває значення річок для життя і діяльності людей.
З давніх часів людина селилася біля річок. Річки поїли і годували її, служили зручними шляхами сполучення. Селища, міста обов'язково виникали у річок. Із старовини людина навчилася використовувати їх енергію. Від водяних млинів він прийшов до будівництва крупних гідроелектростанцій. Відвіку почалося освоєння людиною заплавних земель. Саме у долинах Нілу, Тигру і Євфрату, що відрізняються могутніми розливами, виникали перші землеробські цивілізації. (Вчитель пропонує показати їх на карті і назвати стародавні держави, які виникли на цих річках.)
Проте не тільки практичні цілі керували людьми при виборі місць поселення біля річок. Людині завжди було властиво відчуття краси, яке також визначало вибір місця для поселення: на високому живописному березі або при впаданні притоки. Значення річок в житті людини із століттями не зменшувалося, а різко зростало.
— Як використовує річки сучасна людина?
Учні, як правило, безпомилково перераховують способи використання річок в даний час. Проте забувають, що річки є місцями відпочинку і туризму, творчої діяльності художників і письменників. На цю особливість необхідно звернути їх увагу.
Для розвитку пізнавальної самостійності слід обговорити питання: до чого призвело широке використання річок в господарській діяльності людини?
Попередня підготовка учнів дозволяє їм відповідати на поставлене питання. Узагальнюючи бесіду, вчитель може запитати:
— Чи можна зробити так, щоб на відвіку освоєних територіях з крупними промисловими і сільськогосподарськими підприємствам, річки стали б чистими?
Розповідаючи про заходи з охорони річок, необхідно підкреслити думку про те, що доля річок в руках людини, все залежить від її відповідальності за долю рідної природи.
Відомо, що людина використовувала підземні води ще в глибокій старовині. Так, в II і III тис. до н.е. в Єгипті споруджували колодязі завглибшки до 100 м. Є відомості про використання підземних вод в давнину і на території нашої країни. На Керченському півострові був виявлений колодязь, викопаний в I в. н.е. Таким чином, підземні води служать людині з давніх часів і по теперішній час. Запаси їх складають 4,39% від загального об'єму води на Землі, тоді як об'єм води в річках складає лише 0,0001%.