Сторінка
15

Система екологічного виховання учнів на уроках географії

У екологічній ситуації, що склалася, під загрозою опинилася безпосередньо людина, його здоров'я. Відбулося переростання проблеми охорони природи в набагато більшу по своєму соціальному змісту проблему охорони навколишнього людину середовища.

Екологічні проблеми багато в чому породжені науково-технічним прогресом, але саме розвиток науки, можливості, які дає прогрес техніки, нові технології, забезпечують одну з умов, без яких їх рішення неможливе. Така діалектика суспільного розвитку. Вона вимагає не припинення або уповільнення науково-технічного прогресу, а його переорієнтації.

Нове соціально-економічне значення екологічних проблем, включення їх в число проблем і об'єктів міжнародних відносин дозволяють говорити про те, що у взаєминах людини, суспільства і природи наступив новий етап, на якому на перший план виступають життєві умови існування нинішніх і майбутніх поколінь людей, перспективи зростання національних і світових продуктивних сил, світовий розвиток в цілому. Це у свою чергу пред'являє і нові вимоги до політики збереження природного середовища, робить актуальними не тільки природничонаукові і соціально-економічні, але і міжнародно-політичні аспекти управління природними системами.

Універсальний характер і глобальний масштаб екологічних проблем означає, що ареною захисту навколишнього середовища стала вся планета. Тому виникає загальне для всієї світової спільноти завдання організації сумісних дій в цілях захисту навколишнього середовища.

В роботі досліджувались теоретичні та практичні аспекти формування екологічних знань учнів на уроках географії. Під час вивчення географії створюються умови для виховання в учнів екологічної культури та екологічного світогляду, ціннісні орієнтації, естетичне сприйняття оточуючої природи, морально-правових норм поведінки в природі, відповідального ставлення до неї.

Питання взаємодії людини і природи розглядаються у кожному курсі географії. Звертається увага на природокористування, на екологічні проблеми суспільства, географічний прогноз, оптимізацію взаємовідносин природи і людини.

Важливе місце в обґрунтуванні взаємодії суспільства і природи займають спостереження під час екскурсій, практикумів в природі, походів. Спілкування з природою викликає емоційно значимі переживання.

Практична діяльність школярів повинна бути орієнтована на вирішення реальних місцевих екологічних проблем, проведення природоохоронних акцій (ялинка, первоцвіт, джерело і т.п.). Реальна проблема завжди захоплює школярів.

Методи навчання тісно пов’язані з методами екологічних досліджень: спостережень, вимірів, взяття проб, експериментального картування, моделювання, прогнозу і т.п.

Значна кількість прийомів і методів знаходять своє відображення у фронтальній, індивідуальній, колективній формах організації навчальної діяльності і їх поєднанні.