Сторінка
6

Система екологічного виховання учнів на уроках географії

Низькі температури також викликають значні зміни в організмі людини. Тривале перебування людей в умовах низьких температур і особливо при сильному вітрі приводить до серйозних порушень діяльності внутрішніх органів: змінюється глибина і частота дихання, знижується швидкість кровообігу, постачання киснем тканин і клітин і, як наслідок цього, порушується обмін речовин. При особливо лютих морозах, коли не прийняті відповідні запобіжні засоби, працездатність людини різко знижується і відбувається обмороження. Встановлено, що температура повітря 18—21 °С і відносна вологість 40—60% є найбільш сприятливими для людини.

Показники клімату можуть бути сприятливими для діяльності людини і його здоров'я. Саме такі умови склалися в багатьох районах земної кулі. Вчитель питає, як учні розуміють сприятливі кліматичні умови. Узагальнюючи їх відповіді, він дає визначення поняття «Сприятливі кліматичні умови»: сукупність температур, вологості, атмосферного тиску, опадів, режиму вітрів, при якій в організмі людини не відбувається відхилень від нормальної діяльності всіх органів і систем.

На початку вивчення теми «Біосфера» вчитель пропонує декільком учням випереджаюче завдання: за різними джерелами (енциклопедії, довідковій літературі, книзі Р.К. Баландіна «В.І. Вернадський» і ін.) підготувати коротке повідомлення про життя і діяльність Володимира Івановича Вернадського.

Спочатку вчитель повідомляє, що геолог, геохімік, мінералог, кристалограф, основоположник біогеохімії, вчення про біосферу В.І. Вернадський — один з організаторів і керівників Комісії з вивчення вічної мерзлоти. Він збагатив геологічну науку багатьма ідеями в області мінералогії, геохімії, утворення корисних копалини. Був першим видатним дослідником основних закономірностей будови і складу Землі. Під його керівництвом вперше у нас в країні було проведено вивчення родовищ радіоактивних елементів. Це далеко не весь перелік наукового внеску і досягнень Володимира Івановича Вернадського.

Потім з підготовленими повідомленнями в логічній послідовності виступають учні. Узагальнивши їх повідомлення, вчитель на різних прикладах розкриває питання про вплив людини на біосферу.

Необхідно сформувати лише елементарне уявлення про дію людини на біосферу. З цією метою розкриваються відмінності між впливом на природу людини і інших організмів. Оцінюючи дію різних груп організмів на земну поверхню, В.І. Вернадський відзначав, що роль людини за останнє сторіччя почала значно перевершувати роль інших, навіть найбільш активних в біологічному відношенні організмів. Дія людини на природу Землі принципово відрізняється. Воно пов'язане не з біологічною, а з виробничою діяльністю людини, що направляється його розумом. Кажучи про розумну дію людини на природу, В. І. Вернадський мав на увазі наукове обґрунтоване комплексне використання її багатств, що передбачає відновлення того, що вже зруйноване.

Вплив людини на природу почався з тих пір, як з'явилася людина. Для виготовлення знарядь праці, жител і одягу людина завжди використовувала природні матеріали (дерево, природні волокна, камінь і т. д.). Цю думку необхідно підтвердити прикладами, які могли б найяскравіше проілюструвати історичний процес одночасного розвитку суспільства і підвищення ступеня дії людини на природу. Наприклад, перехід людини до скотарства і землеробства викликав зміну складу рослинного покриву на великих територіях. Можна також використовувати приклад про розвиток металургії.

Варто наголосити на тому, що незадовго до смерті В.І. Вернадський писав: «Людство, узяте в цілому, стає могутньою геологічною силою. І перед ним, перед його думкою і працею, стає питання про перебудову біосфери на користь вільного мислячого людства як єдиного цілого. Це новий стан біосфери, до якого ми, не помічаючи цього, наближаємося, і є ноосфера». Під ноосферою В.І. Вернадський розумів сферу розуму, яка повинна прийти на зміну біосфері, сфері життя. На жаль, за сорок з гаком років, що пройшли після цих слів, ми могли переконатися в тому, наскільки безрозсудними були багато змін, внесених людиною в біосферу.

Перш ніж почати розгляд цього складного питання, вчитель пропонує привести приклади, підтверджуючі взаємозв'язок компонентів природи. Узагальнюючи їх відповіді, вчитель розвиває основну ідею змісту питання.

Навколишній нас світ — це складна взаємозв'язана система. Всі природні компоненти мають своє певне місце і несуть свою закономірну функцію. У природі немає нічого «шкідливого» або «корисного». Для того, щоб учні усвідомили важливість цього, слід привести приклади, які підтверджують дану думку. Наприклад, свого часу розвернулася кампанія по знищенню бакланів, що поїдають, як це здавалося, багато риби. Баклани були визнані «шкідливими» птахами, і у ряді районів їх проживання вони були знищені. Через деякий час в цих місцях спалахнули масові епідемії серед риб і птахів. Була встановлена причина цього явища. Виявилось, що «шкідники» (баклани) харчуються переважно хворою рибою і тим самим попереджають виникнення масових захворювань. Довелося відновлювати чисельність бакланів.

Хорошими санітарами є щуки. Вони поїдають головним чином хвору рибу. Можна запропонувати питання:

— Як ви думаєте, комарі, москіти — корисні або шкідливі комахи?

Учні правильно відзначають, що комарі є хорошим кормом для риб. І якщо знищити всіх комарів, то різко скоротиться кількість мальків і відповідно риби у водоймищах.

Вчитель підкреслює, що найважливішою властивістю природи є її цілісність. З цього витікає основний наслідок: дія на один з компонентів природи неминуче призведе до зміни інших і всієї природи в цілому. У своїй повсякденній і трудовій діяльності людина завжди має про це пам'ятати.

На етапі закріплення знань доцільно провести коментоване читання відповідного тексту з хрестоматії або іншої літератури.

Доцільно звернути увагу учнів на цей компонент природи.

Бесіду про ґрунти можна почати з питання:

— Чому наука про грунт склалася тільки в кінці XIX в., хоча люди почали освоювати грунт з моменту переходу до землеробства, тобто 7 тис. років назад?

Коректуючи відповіді, вчитель підводить учнів до визначення поняття «грунт», засвоєного ними в курсі природознавства.

На перший погляд питання про грунт досить просте. Ми «живемо на ґрунті», ходимо по ньому. Але дати вичерпну відповідь на питання, що таке грунт, вельми складно. Чому?

Річ у тому, що грунт далекий не простий «витвір» природи. Учені довго сперечалися, доводячи свою точку зору на таке складне явище, яким є утворення грунту. Одні вважали, що оскільки грунт знаходиться на самій поверхні літосфери, його слід відносити до геологічних утворень. Згідно думки інших учених, характер грунту повністю визначається особливостями клімату.

Треті заперечували проти перших двох ідей і стверджували, що серед складових частин грунту є рослинні і тваринні організми. Варто відокремити їх від ґрунту, і процеси утворення ґрунту порушуються. Отже, грунт є продуктом діяльності рослинних і тваринних організмів.