Сторінка
8

Система екологічного виховання учнів на уроках географії

Втручання людини в природу вимагає не тільки хороших знань законів природи, але і великої любові до неї. Знання можна отримати і в школі, і з багатьох книг, кінофільмів і так далі. А ось полюбити природу можна, тільки спілкуючись з нею. Все те прекрасне, що дає нам природа, залишається в нашому серці на все життя. Пригадайте, які прекрасні осінній жовто-червоний ліс, прозоре озеро, гірська річка, невгомонний плескіт моря, спів птахів, химерні скелі, квітучі гірські долини, синє зоряне небо або свіжа зелень лісу, що виблискує смарагдом, освітлена яскравими сонячними променями після теплого літнього дощу. Все це треба зберегти і для нас, і для всіх тих, хто житиме після нас.

Закінчуючи бесіду, вчитель пропонує завдання на літні канікули: сфотографувати або замалювати особливо красиві куточки природи, де учні побувають під час відпочинку. Восени організовується виставка виконаних робіт.

Вимоги до екологічних знань і умінь, засвоєних учнями в початковому курсі фізичної географії:

Учні повинні:

мати уявлення про географічну науку як науку про Землю і суспільство;

знати значення окремих сфер для життя на Землі на прикладах взаємодії між ними;

наводити приклади впливу природи на життя і господарську діяльність людини, зміни природи в результаті дії на неї людини;

знати особливості природи своєї місцевості, її історичне, господарське, естетичне значення і елементарні заходи з охорони природи.

Екологічна освіта в курсі географії материків і океанів

Зміст курсу географії материків і океанів дає можливість конкретизувати загальні питання взаємодії природи і суспільства, засвоєні в попередньому курсі. Багата і різноманітна природа материків і океанів зазнала істотні зміни під впливом діяльності людини. Використовуючи різні приклади, вчитель розкриває на доступному рівні причини загострення взаємодії природи і суспільства, заходи охорони природи, що приймаються в різних країнах. У змісті курсу розвивається ідея цілісності, неподільності природи, і на цій основі розглядається необхідність міжнародної співпраці в справі охорони природи.

Велика роль географії материків і океанів в розвитку у ціннісних орієнтацій, естетичного сприйняття природи, уяви, уміння створювати образ території, що має велике значення в загальній системі екологічної освіти. При цьому важливо, щоб естетичні відчуття, викликані картинами природи різних територій Землі, були глибоко пов'язані з науково-пізнавальною і практичною діяльністю, виражали певні етичні позиції. Простого милування красою природи, споглядання її без зв'язку з перетворюючою діяльністю людини праці далеко не достатньо для формування у школярів дбайливого відношення до природи.

Подальший розвиток відповідального відношення до природи в курсі географії материків і океанів повинен здійснюватися, як і в початковому курсі географії, на основі єдності наукового, етично-естетичного і практичного підходу. Досягнення такої єдності забезпечує цілеспрямований педагогічний процес екологічної освіти.

Розглядається проблем а впливу людини на рельєф. Розміри цього впливу зв'язані не стільки з швидким зростанням народонаселення на земній кулі, скільки з розвитком і застосуванням ним знарядь праці і використанням природних джерел. Саме розвиток техніки дозволив людині перетворювати поверхню Землі, створюючи тим самим нові форми рельєфу.

Можна відзначити, що транспортне будівництво призводить до утворення насипів і котлованів; сільськогосподарське виробництво створює штучні тераси для вирощування деяких культур (наприклад, рису, винограду). Війни із застосуванням сучасної зброї приводять до значних змін поверхні: війна у В'єтнамі залишила на поверхні цієї країни 22 млн. ям від бомб.

Вплив діяльності людини на рельєф не обмежується сушею, воно все більше розповсюджується і на морське дно. На прибережних ділянках все частіше можна побачити земле риючі машини, що заглиблюють дно для будівництва пристаней і судноплавних каналів, а на мілководдя — нафтові вежі і шахти. Застосування атомної енергії робить ці можливості людини необмеженими. Так, в 1952 р. вибухом термоядерного пристрою був знищений острів Елгелаб, замість нього утворився кратер більше кілометра в діаметрі.

Найбільш яскравим прикладом форм, створених людиною, є утворення, що з'явилися на межі суші і моря: штучні гавані і ділянки суші, утворені шляхом нарощування берегів, великі площі, звільнені від води. Так, тільки у Фінляндії з 1640 р. було осушено понад 500 тис. га землі. Класичним прикладом такої діяльності є Голландія. Вираз «бог створив світ, а голландці створили Голландію» близько до істини.

Людина змінює земну поверхню впродовж всього лише 10 тис. років. Проте його дії у міру зростання народонаселення і розвитку техніки стає все відчутніше. Пройде ще немало часу, перш ніж учені зможуть дати кількісну оцінку впливу людини на рельєф. Але і сьогодні з повною упевненістю можна сказати, що у ряді країн і областей земної кулі діяльність людини є важливим чинником рельєфоутворення.

Встановлюється вплив клімату на господарську діяльність людини і її здоров'я. З метою поглиблення знань учнів вчитель наводить різні приклади, що ілюструють вплив клімату на діяльність людини. Приведемо деякі з них.

Якщо ще недавно вважали, що основним практичним застосуванням метеорології є прогноз погоди, то зараз багато хто почав розуміти, що для довготривалого планування і управління господарською діяльністю, крім прогнозу погоди, потрібні знання про клімат і його зміни.

Підвищений інтерес до проблеми клімату в останні десятиліття в значній мірі викликаний поряд крупних кліматичних змін, що істотно вплинули на розвиток господарства низки країн. Перш за все це засухи в Сахельській зоні Африки, що охопили території площею приблизно 5,2 млн. км2 з населенням 60 млн. чоловік. Повені в долині Гангу заподіяли лиха Індії і іншим країнам.

Істотні кліматичні зміни (суворі зими, засухи і ін.) відбувалися і у минулому. Наприклад, розвиток І загибель деяких цивілізацій були пов'язані із змінами клімату Загибель поселень вікінгів в Ісландії під час малого льодовикового періоду учені пов'язують із зміною кліматичних умов.

У наше століття, століття інтенсивної господарської діяльності людини, зміни клімату неминучі. Знищення лісів, створення водосховищ, що змінюють вологообіг, перетворення поверхні, зміну газового складу атмосфери, розширення пустель і підвищення загальної посушливості клімату в цих зонах, — ось неповний перелік змін клімату наших днів. Проте в даний час потенційне людство володіє незрівнянно великими можливостями для подолання наслідків кліматичних лих, ніж у минулому.

Перш ніж почати бесіду з учнями про заходи, застережливі зміни клімату, ставляться наступні питання: як змінюється склад повітря в результаті господарської діяльності людини? Який вплив робить забруднене повітря на різні компоненти природи? До чого приводить зникнення рослинності з поверхні Землі? Чим пояснюється, що забруднення повітря позначається на території, на тисячі кілометрів віддаленою від джерела забруднення? Який з цього висновок?