Сторінка
4

Методика запобігання комп’ютерної залежності учнів середньої школи

Нав'язлива «фінансова» потреба у Мережі – гра в онлайнові ігри (як азартні так і рольові), постійні покупки чи участь в Інтернет-аукціонах.

Інформаційне перевантаження (нав'язливий web-серфінг) – нескінченні подорожі по Мережі, пошук інформації по базам даних і пошуковим сайтам.

Комп'ютерна залежність – нав'язлива гра в комп'ютерні ігри (стрілялки – Doom, Quake, Unreal та ін., стратегії типу Star Craft, чи квестові), або програмування та інші види комп'ютерної діяльності по Мережі.

На сьогоднішній день в Україні не існує психологічного чи психіатричного діагнозу «Інтернет» чи «комп'ютерної» залежності. В останню версію «Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів» (DSM-IV), що встановлює стандарти класифікації типів психічних хвороб, не ввійшла жодна з цих категорій. Чи будуть ці види залежності включені в посібник, покаже час. (Є думка, що якщо Інтернет-залежність буде згодом визнана захворюванням (у якості, наприклад, так званого "кіберрозладу"), то число страждаючих від нього буде істотно менше, ніж це уявляється зараз. У розширенні симптоматики на даний момент зацікавлені фахівці з психічного здоров'я і дослідники цього феномена.)

Як і у всіх подібних випадках, винесенню такого діагнозу повинне передувати всебічне дослідження. При цьому необхідно враховувати два основних критерії: послідовний, надійно діагностуємий набір ознак, що визначають цей розлад і існування кореляцій – загальні елементи в анамнезі, особистісних характеристиках і прогнозах на майбутнє у людей, що діагностувалися подібним чином. До тих пір, поки ці вимоги не будуть дотримані, постановка діагнозу не може вважатися обґрунтованою, і є не більш ніж навішуванням ярликів.

Найважливішим кроком на шляху подолання комп’ютерної та інших видів залежності є визнання проблеми й активна потреба в здоровішому способі життя. Визначити залежність дитини від комп'ютера можна за допомогою спеціального тесту.

Особливості психологічної діагностики

В даний час психологи зосереджені на першому критерії, намагаючись визначити сукупність симптомів, що складають комп'ютерну чи Інтернет-залежність. Наприклад Кімберлі Янг діагностує Інтернет-залежність на підставі п'яти і більше позитивних відповідей, що характеризують поведінку людини за останній рік. При цьому вона фокусує увагу на залежності від Інтернету, а не на більш загальній комп'ютерній залежності:

Чи почуваєте Ви себе стурбованим Інтернетом ( чи думаєте Ви про попередній он-лайн сеанс і чи смакуєте наступні)?

Чи відчуваєте Ви потребу в збільшенні часу, проведеного в Мережі?

Чи були у Вас безуспішні спроби контролювати, обмежити чи припинити використання Інтернету?

Чи почуваєте Ви себе втомленим, пригнобленим чи роздратованим при спробах обмежити чи припинити користування Інтернетом?

Чи знаходитеся Ви он-лайн більше, ніж думали бути?

Чи були у Вас випадки, коли Ви ризикували одержати проблеми на роботі, навчанні чи в особистому житті через Інтернет?

Чи траплялося Вам брехати членам родини чи іншим людям щоб приховати час перебування в Мережі?

Чи використовуєте Ви Інтернет для того, щоб піти від проблем чи від поганого настрою (наприклад, від почуття безпорадності, провини, роздратованості чи депресії)?

Людина вважається Інтернет-залежним у випадку п'яти чи більше позитивних відповідей на ці питання.

Кімберлі Янг називає чотири ознаки Інтернет-залежності:

нав'язливе бажання перевірити e-mail;

постійне чекання наступного виходу в Інтернет;

скарги близьких на те, що людина проводить занадто багато часу в Інтернет;

скарги близьких на те, що людина витрачає занадто багато грошей на Інтернет.

Більш розгорнуту систему критеріїв приводить Іван Голдберг. На його думку, Інтернет-залежність можна констатувати при наявності 3 пунктів з наступних:

Кількість часу, яку потрібно провести в Інтернеті, щоб досягти задоволення (іноді почуття задоволення від спілкування в мережі межує з ейфорією), помітно зростає;

Якщо людина не збільшує кількість часу, що вона проводить в Інтернеті, то ефект помітно знижується;

Користувач робить спроби відмовитися від Інтернету чи хоча б менше проводити в ньому менше часу;

Припинення чи скорочення часу, проведеного в Інтернеті приводить користувача до поганого самопочуття.

Воно розвивається в проміжку від декількох днів до місяця. Такий стан може виражатися емоційним і руховим порушенням, тривогою, нав'язливими міркування про те, що зараз відбувається в Інтернеті, фантазіями і мріями про Інтернет, довільними чи мимовільними рухами пальців, що нагадують друкування на клавіатурі.

Доктор М. Орзак виділяє не тільки психологічні, але і фізичні симптоми, до яких відносить:

враження нервових стовбурів руки, зв'язане з тривалою перенапругою м'язів;

оніміння пальців руки, що тримає „мишку";

сухість та різь в очах;

головні болі по типу мігрені;

болі в спині;

нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі;

зневага до особистої гігієни;

розлад сну, зміна режиму сну.

Російські психологи з МДУ виділяють наступні поведінкові характеристики Інтернет-залежних:

активне небажання відволіктися, навіть на короткий час від роботи в Інтернеті;

роздратування при вимушених відволіканнях;

невміння спланувати час закінчення сеансу роботи в Мережі;

використання все більших сум грошей для забезпечення роботи в Інтернеті, у тому числі і в борг;

готовність брехати, говорячи про тривалість і частоту роботи в Інтернеті; забування у ході роботи в Мережі про домашні справи, навчання чи службові справи, важливі особисті і ділові зустрічі;

небажання приймати критику подібного образу життя;

готовність миритися з руйнуванням сім'ї;

втрата кола спілкування з-за Мережі;

зневага власним здоров'ям;

скорочення тривалості сну, внаслідок роботи в Інтернеті в нічний час; уникання фізичної активності.

Для встановлення комп’ютерної залежності пропонується серія тестів, які допоможуть вчителю та батькам визначити залежність у дитини, або того, що може спонукати до неї. Також за допомогою тестів може виявитись те, на що батькам потрібно звернути увагу.

Психологічні причини інтернет-залежності

Інформаційна діяльність людини повинна бути на тому рівні, що спілкування «людина - людина» залишиться переважним видом спілкування, а спілкування «людина - машина» буде його лише доповнювати. Комп'ютер повинен не придушувати, а розкріпачує особистість, залишаючи машині - машинне, а людині - людське. Опіка - задоволення всіх потреб, огородження від будь-яких турбот, зусиль і труднощів. В результаті у дитини в майбутньому відсутні самостійність, ініціативність, а це може призвести до самотності. Такі діти найчастіше відчувають себе непотрібними через те, що навколишні діти називають їх матінка синками або татусевими дочками. У суспільстві вони відчувають байдуже або зневажливе ставлення навколишнього світу до себе в порівнянні з тим, як ставляться до них батьки. цих двох категоріях виховання йде блокування процесу серйозної підготовки дітей до зустрічі з реальністю. Вони виростають непристосованими до особистої та колективної відповідальності. Часто люди тягнуться до сприятливих відносин, яких не було в сім'ї. Це є бажанням змінити на протилежні деякі риси характеру батьків. Якщо ваші батьки були дуже суворі, ви, можливо, будете дуже розуміючими зі своїми дітьми. Якщо ваша сім'я була зовсім не уважна до ваших особистісним, емоційним проблемам, то ви, мабуть, станете постійно цікавитися життям своїх дітей.