Сторінка
11
Якщо якась робота передбачає довго тривалу зайнятість за комп'ютером і використання Інтернету, то краще всього відразу підсвідомо налаштуватися на те, що це все лише робота і що, як тільки вона буде виконана, все це можна забути. Знайдений у мережі Інтернету матеріал повинен бути зафіксований не у вашій пам'яті (не слід її захламляти), а в пам'яті комп'ютера. При потребі її можна знайти, можна побачити і знову закрити.
Для того, щоб дитина не відчував болючу прихильність до Інтернету, можна використовувати таку вправу «Інтернет-склад». Розкажіть їй про те, як виглядає захаращений склад, в який складається все, що тільки можна в певному порядку або в безладді. Разом з дитиною намалюйте словесну картинку про те, які речі там можуть зберігатися і як там можна щось потім знайти. При складних випадках залежності можна додати кілька фраз про те, який у цьому складі безлад і як там брудно. А в багнюці копатися не дуже-то приємно.
Після того, як робота за комп'ютером закінчена, не варто різко вставати зі свого робочого місця, краще всього посидіти із закритими очима пару хвилин. При цьому наш мозок встигає перебудуватися на іншу роботу, а саме: відновити функції очних м'язів і здатність бачити далі ніж на півметра. Людині треба з заплющеними очима уявити, що перед нею «Чорний квадрат» Малевича. Що там можна побачити? Так, все, що завгодно, але важливо побачити спокій і почути тишу. Ще можна подумки уявити собі, що всі негативні емоції збираються в один великий клубок і цей клубок викидається в кошик для сміття, ви накриваєте його щільною кришкою і натискаєте кнопку на кришці «Стерти». Так можна закінчити роботу за комп'ютером. Все це дуже легке у застосуванні і швидко виконується і запам'ятовується. Згодом дитина зможе виконувати ці нехитрі вправи навіть без нагадування дорослих.
Програма зниження комп'ютерної залежності призначена для тих, хто прагне до свободи від комп'ютерної залежності, хоче стати незалежним від Інтернету, а також бути просто щасливою людиною. Для початку потрібно поставити людині питання про те, що важливіше для неї: реальний світ або віртуальний. Людині потрібно подумати над відповіддю, тому що від цієї відповіді багато що залежить. Якщо їй важливий реальний світ, то чому тоді так багато часу витрачає на віртуальний? Потрібно, щоб людина спробуйте чесно відповісти на це питання, а якщо не виходить, то треба попросити зробити це за неї людину, якій вона довіряє. Нехай вона напише на папері все, що її приваблює у віртуальному світі і чого вона можете боятися в реальному світі. Потрібно прочитати ці відповіді і зробити свої зауваження, висловивши свою думку на підставі готових відповідей. Запропонуйте людині уявити себе в ролі комп'ютерного наркомана, чи сподобається їй цей образ? Якщо не сподобався, то запропонуйте їй зробити над собою зусилля, попросити допомоги у тих, кому вона довіряє. Можна запропонувати зробити і так: намалювати від руки страшну істоту, яка сидить за комп'ютером, і потім перекреслити весь малюнок яскравим червоним кольором. Запропонуйте повісити його на саме видне місце як застережний малюнок. Поряд запропонуйте повісити ще один аркуш паперу, на якому намальована нормальна людина, або свою улюблену фотографію. Потім запропонуйте уважно подивитися на обидва малюнка і визначити, який з них повинен бути прикладом для наслідування, а який - ні. Хороший малюнок або фотографію, запропонуйте подумки зарядити потоком потужної позитивної енергії, при цьому запропонуйте вголос говорити фрази «Я хочу бути таким», «Я зможу стати таким», і т. д. А на негативний приклад запропонуйте виплеснути всю негативну енергію, для того , щоб у майбутньому він сам відштовхував людину і вселяв недовіру й відразу. Підсвідомо людина сама буде себе контролювати, дивлячись на ці малюнки.
На думку багатьох професійних психологів, напрямок психокібернетики розроблено і призначене спеціально для людей, що цікавляться методами розкриття внутрішніх сил і пробудження ресурсів. Спеціально для них розроблено кілька комплексів вправ, застосування яких не тільки допоможе людям більш ефективно використовувати комп'ютер, а й пробудити в собі нескінченні сили свідомості і здібності власного мозку.
Вселити людині самій собі думку про те, що комп'ютер - це всього лише якесь її продовження, за допомогою якого можна шукати і отримувати нову інформацію. Людина повинна намагайтеся постійно вселяти в себе, що комп'ютер - це простий металевий прилад, за допомогою якого можна розкривати свої таємні здібності і отримувати нові знання. Так людина утверджується в думці про те, що ця машина винайдена лише з метою вирішення складних завдань, які вона поки самостійно вирішити не може. Якщо не виходить, то можна спробувати по-іншому: потрібно, щоб людина уявила, що той комп'ютер, за яким вона працює, представляє собою її власний внутрішній психокомпьютер. Дисплей комп'ютера необхідно порівняти з уявним екраном свого психокомпьютера, оперативну пам'ять - з короткочасною своєю пам'яттю з приводу простих і повсякденних подій. Комп'ютерну пам'ять легко уявити як людську свідомість, на найтонших стінках якої записана величезна кількість найрізноманітнішої інформації. Курсор комп'ютерної мишки - це увага, яку людина спрямовує на різні цілі та об'єкти. Комп'ютерні програми працюють за аналогією з людським глибинними психологічними програмами, якими ми всі користуємося на підсвідомому рівні. Всі думки, які ми зазвичай прокручуємо у своєму мозку, виводяться на екран дисплея комп'ютера, і їх можна прочитати стороннім людям, тому можна представити весь комп'ютер у вигляді нашого мозку і всі його функції - нашими діями.
Людський мозок має практично ті ж функції, що й звичайний комп'ютер, проте чомусь користуватися комп'ютером вміють багато, а власними природними здібностями - ні. Головне завдання людини – це навчитися за допомогою комп'ютера використовувати свої здібності, а не чужі. Саме для цього створили комп'ютер. Можна спробувати разом зі своїми родичами або друзями програти таку гру: створити подумки кожен свою картинку і озвучити словами весь процес її малювання. Комп'ютер видасть алгоритм таких дій, а у вас вийде? Потрібно потренувати свою пам'ять і логічне мислення без допомоги комп'ютера (наприклад, у вільну хвилину людина може спробувати скласти кілька кроків, які необхідні для того, щоб зайти в магазин). А потім запитати себе про те, які дії їй треба зробити для цього. Поступово такі тренування увійдуть до звички, і прагнення все розрахувати на комп'ютері буде зменшуватися.
Також можна спробувати, ще таку вправу, її можна виконувати навіть з друзями, якщо поодинці лінь або просто не хочеться відриватися від монітора комп'ютера. Треба уявити різнокольорові геометричні форми: коло, квадрат, трикутник, піраміду, хрест. Всі вони знаходяться в середині енергетично зарядженого потужного світіння, яке людина вбирає в себе.
Потім можна перейти до більш складним образів (наприклад, уявити собі кілька пейзажів, вибрати з них той, який найбільше вам сподобався і найкраще заряджає енергією). Потім закріпити цей малюнок у своїй свідомості і розглядати його деякий час, наприклад, хвилину, рівно стільки, скільки треба для того, щоб вивчити всі куточки пейзажу. Після цього включити мислення, як в дитячих мультфільмах, людина може уявити що вона «росте» і стаєте вище маленького комп'ютера. Коли підсвідомо зрозуміє, що вона вже вище свого комп'ютера і він не може командувати її діями і думками, то можете зупинитися. Тепер подумки потрібно повторити кілька разів фрази «Я сильніший за тебе, ти просто інструмент для роботи», «Я сильніший і все можу». Фрази можна придумувати залежно від ситуації, від того, наскільки сильна залежність від комп'ютера.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Система позакласної виховної роботи Гімназії ім. В.Т. Сенатора Смілянського району Черкаської області
Соціальний педагог та його професійна діяльність
Освіта, шкільництво і педагогічна думка в Україні у XX ст.
Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови
Роль учнівського самоврядування у соціалізації молоді