Сторінка
19

Методика запобігання комп’ютерної залежності учнів середньої школи

Залежність – це сильна потреба здійснювати певні дії. Комп’ютерна залежність це гостра потреба грати у комп’ютерні ігри, «подорожувати» по мережі Інтернет. Але все це втеча від реального життя, небажання вирішувати життєві труднощі. Коли людина вже стала залежною від комп’ютера, родичі стикаються з певними проблемами. І коли вони кажуть про це людині яка стала залежною вона може не погоджуватися з ними, бо для неї така поведінка вже сала нормою. Навіть якщо вона розуміє, що люди якій кажуть про її проблеми праві, то вона може не погоджуватись з ними сперечатися, можуть виникати конфлікти. Тому що людині неприємно усвідомлювати свої помилки і тим паче вона може бути і не зацікавлена нічого особливо змінювати у своєму житті.

Для того щоб такого не сталося потрібно знати які проблеми виникають при формуванні комп'ютерної залежності. Щоб завчасно можна було їх попередити. Для цього ми виділи з якими саме проблемами стикаються родичі, вчителі та близькі люди коли дитина стає на шлях комп'ютерної залежності.

Однією з основних проблем із-за чого виникає комп’ютерна залежність це невміння вирішувати життєві труднощі. Другою проблемою є відсутність мети у житті, дитина не знає або не розуміє заради чого вона живе. В обох випадках дитина не шукає відповіді на питання які виникають у неї, або не знаходить, і тоді намагається втекти від реального життя. У більшості випадків залежними стають діти які були слабкими, яким не хватило внутрішньої сили, сміливості щоб подолати життєві труднощі, для досягнення мети.

Для подолання комп'ютерної залежності у другому розділі описується ряд вправ які допоможуть як дитині, так і дорослій людині попередити або подолати комп’ютерну залежність. Тобто виконуючи ці вправи дитина зрозуміє і навчиться ставити цілі у житті та наполегливо йти до них. І вчитель може тільки допомогти їй у цьому, але він не зможе зробити це за неї. Бо те які цілі ставить перед собою дитина і те як наполегливо вона буде їх досягати, залежить тільки від самої дитини. І вже як ми казали у другому розділі дипломної роботи, успіху досягають тільки ті люди які чітко знали за ради чого вони живуть і могли це зрозуміло та чітко написати і прописати етапи досягнення своєї мети. І результат експерименту це підтвердив.

Небезпеки для учнів при роботі з ПК

Незважаючи на повне проникнення комп’ютера в професійну діяльність, в сферу навчання і відпочинку, сам комп’ютер обплутаний цілим клубком забобонів і пересудів, пов’язаних з його негативним впливом на здоров'я та психіку дитини. І мало хто наважується роз’яснити реальні проблеми, які пов’язані з тривалою роботою за комп’ютером. Противники використання комп’ютерів у навчанні дітей молодшого шкільного віку тільки наголошують, що повністю безпечних комп’ютерів не існує, не вказуючи в чому ж їх шкідливість. Виробники і особливо власники комп’ютерних клубів не вказують навіть на найменші характеристики комп’ютерів, що можуть бути шкідливими для здоров'я дитини чи дорослого, наголошуючи тільки на покращенні захисних якостей моніторів, системних блоків, ергономічних властивостей клавіатури чи маніпулятора миші.

Розглянемо найбільш розповсюджені проблеми які виникають при надмірній тривалості роботи за комп’ютером.

Комп’ютер негативно впливає на поставу дитини, спричиняє викривлення хребта.

Під час роботи з комп’ютером дитина перебуває під впливом електромагнітного випромінення монітора і інших пристроїв комп'ютера.

Погіршення зору при регулярній роботі з комп'ютером.

Перевантаження суглобів рук

Тривала одноманітна робота кистями та пальцями рук може привести до так званого тунельного синдрому. Проявами його є поколювання, терпнення пальців рук, болі в зап’ястях.

У дітей його симптоми можуть з'явитися при значних порушеннях режиму роботи з комп’ютером, особливо, коли вони грають в ігри, що вимагають одноманітних рухів по натисненню кількох клавіш клавіатури або одноманітних рухів мишею.

Профілактичними заходами є дотримання норм тривалості роботи за комп’ютером, а також використання спеціальних підставок для клавіатури і ергономічних за формою та розмірами маніпуляторів.

Слід зважати на те, що за результатами досліджень фізіологів у молодших школярів енергійно зміцнюються м'язи і зв’язки, зростає їх об’єм і сила. При цьому крупні м'язи розвиваються раніше дрібних. Діти цього віку краще пристосовані робити сильні і розмашисті рухи, але гірше виконують дрібні рухи, які потребують точності. Молодші школярі зі значними труднощами справляється з письмовими завданнями. У них швидко наступає стомлення рук, вони не можуть писати довго і швидко. Тому в І-ІІ класах не рекомендується перевантажувати дітей письмовими завданнями. Цім рекомендаціям необхідно слідувати і при організації роботи з комп’ютером, особливо з мишею або джойстиком.

Захоплення комп’ютером може призвести до комп'ютерної залежності.

Перш за все, це люди, яким здебільшого потрібна певна соціальна підтримка. Як правило, у них проблеми в спілкуванні зі своїм оточенням (родина, друзі, товариші в школі і т.п.), вони відчувають невдоволення, дискомфорт, мають низьку самооцінку, закомплексовані. І здавалося б, "на допомогу" приходить Інтернет або ігри. В Інтернеті, заховавшись під псевдонімом, можна вільно висловлювати свої думки, представлятися ким завгодно, проживати інше "віртуальне" життя, тут немає проблем, які дитина боїться розв’язувати в повсякденному житті, тут немає конфліктів, немає обов’язків, які не хочеться виконувати. Поступово такий спосіб дій і думок проникає і в реальне життя, дитина не звільняється від своєї закомплексованості, а ще більше її поглиблює, намагається частіше бувати у віртуальному, а не у реальному світі.

Вимоги до приміщень та розташування робочих місць із ПК

приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулювати, або штори;

не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинку;

кабінети, обладнані комп’ютерною технікою, в навчальних закладах повинні розміщуватись в окремих приміщеннях із природним освітленням та організованим обміном повітря. Площа на одного учня, який працює з ПК, повинна складати не менше 6,0 кв. м, об’єм – не менше 20 куб. м. Площа учбових приміщень із ПК повинна розраховуватись на півкласа учнів, але не більше як 12 чоловік.

стіни, стеля й підлога та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки, повинні мати покриття з матеріалів із матовою фактурою з коефіцієнтом відбиття: стін – 40 – 50 %, стелі – 70 – 80 %, підлоги – 20 – 30 %, предметів обладнання – 40 – 60 %, (робочого столу – 40 – 50 %, корпуса дисплею та клавіатури – 30 – 50 %, шаф та стелажів – 40 – 60 %).

поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

забороняється використовувати для оздоблення інтер’єру приміщень комп’ютерних класів полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують гранично допустимі концентрації. Вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі учбових приміщень із комп’ютерною технікою не повинен перевищувати середньодобові концентрації, що наводяться в «Переліку гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів» № 3086-84 від 27.08.84 р. та доповненнях до нього, що затверджені Міністерством охорони здоров’я.