Сторінка
6
Отже, цілісність знань і свідомості, теорія екологічного реалізму, який передбачає велику множинність способів життя, і тільки одне конкретне середовище довкілля, виступає методологією побудови методики ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з довкіллям та організації пізнавальної діяльності дітей у ньому.
Формування цілісності знань про довкілля в початковій школі можливе завдяки його вивченню за освітньою технологією «Довкілля», що отримала назву від педагогів України за систему інтегрованих курсів «Довкілля» та уроків у довкіллі для дошкілля, в початковій, основній та старшій школи.
Друга назва педтехнології — «Освітня модель «Логіка природи» —поширена серед педагогів Росії через природовідповідність формування змісту знань, методів і форм навчання.
Під назвою «Жива дидактика» педтехнологія відома педагогам через дидактичні основи формування життєствердного національного образу світу дітей.
Особливість і принципова новизна моделі в тому, що з 1 по 11 клас весь зміст знань учнів галузей "Людина і світ", "Природознавство" базується на загальних закономірностях природи, на цілісному сприйнятті світу дитиною. Пізнання цих закономірностей і за їх допомогою пояснення навколишнього світу, своєї життєдіяльності збігається з базовими потребами кожної людини — з природним прагненням дитини до дослідження свого життєвого світу і його практичного освоєння, до комунікації зі світом, до конструювання, створення продукту діяльності як способу самореалізації, самовираження. В цьому розумінні "Довкілля" — модель природовідповідного навчання і виховання, модель особистісно орієнтованої освіти, бо без продуктивності, без особистого створення речових чи інтелектуальних продуктів така освіта неможлива.
Людина, яка живе в гармонії з природою, з соціальним середовищем, осмислює свою єдність з життєвим світом, не буде руйнувати цей світ, не стане аморальною людиною: совість — ось її головний моральний імператив.
У початковій школі дитина сприймає світ в єдності, так він і подається їй у моделі освіти "Довкілля" для вивчення в єдності природного, суспільного і антропогенного оточення дитини, яке з її ростом розширюється. Відповідно розширюється і зміст курсу "Довкілля", який являє собою інтегровані знання про природу, суспільство, об'єкти, створені людиною, та саму дитину.
В основі структури курсу лежить пізнання дитиною свого життєвого світу відповідно до її вікових особливостей, що обумовлює підназви курсу в кожному класі:
1 і 2 класи — "Запитую довкілля";
3 клас — "Спостерігаю довкілля";
4 клас — "Досліджую довкілля" .
В 1 і 2 класах через запитування особливо ефективно розвивається пізнавальна активність дитини. Як зазначав німецький психолог Р. Пенциг, навчившись запитувати, людина робить у своєму житті такий же крок вперед, як і навчившись ходити. Запитування (рос. мовою "вопрошание") і антиципація — основні види мислительної діяльності дитини на початку пізнання нею життєвого світу.
Німецький філософ Е.Корет обґрунтовує, що людина зобов'язана запитувати — адже це належить її сутності. Бо людина не влаштована подібно тварині в обмежене навколишнє середовище і не фіксована певною поведінкою. Людина вільна у своїй свободі. Вона сама має оформляти своє існування, сама має зважуватися на вчинки. Ми зобов'язані творити свій світ. Для цього необхідне власне, особисте пізнання. Воно зобов'язане повідомляти орієнтуючу функцію життю в цілому, свободі і відповідальності вчинків. Тому ми зобов'язані запитувати про те, чого ми не знаємо, але повинні і хочемо знати, щоб правильно поводитися, будучи вільними. Запитувати — означає не знати, знаючи про власне незнання, а це означає прагнення до подальшого знання.
Про що людина має запитувати? Перш за все ми зобов'язані пізнавати і розуміти наш найближчий життєвий світ. Ми запитуємо ("вопрошаем") про основи, про сенс і цілі дійсності в цілому, в якій ми зобов'язані оформляти власне життя і відповідати за це. Я.А. Коменський вважав за необхідне вчити ще в материнській школі дітей "метафізики" (науки про першооснови буття), в перші роки шкільного життя основним продуктом навчання мають бути власні запитання учнів відносно життєвого світу і самого себе. Курс "Довкілля" створює умови для природовідповідного розвитку дитини — учні на уроках серед природи "запитують довкілля" — ставлять власні запитання, викликані спілкуванням з навколишнім світом, і шукають відповіді на них. Такі запитання більшою мірою стимулюють їхню мислительну діяльність, ніж запитання, придумані вчителем чи автором підручника.
Зміст і структура навчального матеріалу підручників допомагають дитині "відкрити" у знайомих речах і в собі "першооснови буття" .
У 1—2 класах курс "Я і Україна" ("Довкілля") складається з 4 тем, які послідовно ведуть дитину до пізнання себе через пізнання об'єктів навколишнього світу. На першому уроці дається поняття "довкілля". Воно формується через зміст білого вірша, який закінчується висновком: "Довкілля — це все, з чим ти зв'язаний в світі, і сам ти — частина довкілля".
У цьому означенні закладено глибокий зміст, який окреслює шлях дитини до розуміння себе і навколишнього світу.
Якщо сам ти — частина довкілля, то для того, щоб визначити свій життєвий шлях, свою поведінку, в тому числі і стосовно до самого себе, придивися, як живуть мешканці довкілля, як вони зберігають своє середовище життя, себе, свій рід; яким об'єктивним зв'язкам у довкіллі (закономірностям) вони підлягають; подумай, чого ти можеш навчитися у довкілля.
Якщо ти — частина довкілля, то не має сенсу запитання: "Що слід оберігати більше (в першу чергу) — себе чи довкілля?" Своє середовище життя слід оберігати і захищати так само, як і себе самого. А для цього слід знати своє довкілля, насамперед — зв'язки у ньому. Бо зміна зв'язків призведе до зміни довкілля і тебе.
Це ті "аксіоми", які необхідно донести до дитини так, щоб їй здавалося — це її власне відкриття. Відповідно до цього і сформована структура підручників 1—4 класів.
Так, спочатку учні 1 класу оволодівають "інструментом" вивчення довкілля: вони відкривають для себе, як багато їм дано для пізнання свого життєвого світу і себе за допомогою органів чуттів. Далі вони запитують і шукають відповіді на запитання, як живуть різні мешканці довкілля — рослини, комахи, птахи, риби; моделюють довкілля різних тварин, виявляють у них найбільш загальні взаємозв'язки — поступово готуються до відкриття загальних закономірностей. Ознайомлюючись з живою природою, учні 1 класу сприймають її цілісно, не поділяючи на рослинний і тваринний світ.
Ознайомившись із життям "братів менших", учні намагаються зрозуміти, як живуть люди, в першу чергу, діти. При цьому велика увага приділяється патріотичному змісту.
У кінці року діти готові до відкриття найбільш доступної їм закономірності — повторюваності явищ у довкіллі (сам термін "закономірність" не вживається ні учнями, ні вчителем, вони користуються терміном "зв'язки"). І вони "відкривають", чому буває день і ніч; весна, літо, зима, осінь; за яким календарем живуть діти, рослини, тварини.