Сторінка
16

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі

Співвідношення професійних якостей, знань та вмінь, що відповідають зазначеним критеріям і показникам, міра їх усвідомлення, виразності, усталеності й активності прояву мають складати якісну характеристику рівня готовності вчителя до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

Готовність учителя до формування цілісних знань про довкілля має бути результатом його цілеспрямованої системної підготовки.

Узагальнюючи дані психолого-педагогічного аналізу проблеми та результати констатувального експерименту, ми дійшли таких висновків, що студенти ПВНЗ мають недостатній рівень готовності до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі. Тому нами було розроблено методику формування готовності майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля, де систематизовано знання з наступних тем дисципліни «Методика викладання курсу «Я і Україна»: «Формування пропедевтичних природничих понять», «Методика організації та проведення позакласної роботи з курсу «Я і Україна» і ознайомлено майбутніх вчителів з новою в даному курсі темою: «Методика ознайомлення дітей з довкіллям в початковій школі».

Дана методика була впроваджена під час формувального етапу експерименту із метою встановити чи підвищується рівень готовності студентів при її використанні в навчальному процесі. Експеримент проведено на базі Інституту педагогіки і психології Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова, спеціальність «Початкове навчання» в рамках дисципліни «Методика викладання курсу «Я і Україна», що засвоюють студенти 2 курсі (у 4-ому навчальному семестрі).

Формувальний експеримент проводився в 2011/2012 навчальному році. Мета формувального експерименту – впровадити в навчальний процес методику підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі і підвищити рівень готовності формування цілісних знань в початковій школі.

Методика формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля базується на потребі суспільства мати випускників шкіл, які здатні брати на себе відповідальність за своє майбутнє в технологізованому суспільстві і майбутнє свого природного та суспільного оточення —довкілля. Педагогічними завданнями передбачено: забезпечення студентам умов для оволодіння системою наукових знань і розвитку вмінь, формування особистого досвіду практичної діяльності з планування позакласної роботи з метою формування цілісних знань про довкілля.

До основних форм та методів роботи підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі належать: вербальні методи (розповідь, бесіда, лекція) та наочно-практичні методи (демонстрація, ілюстрація, метод вправ).

Аналіз науково-методичної літератури, вивчення досвіду вчителів-практиків та власна експериментальна робота дали змогу визначити організаційно-педагогічні умови підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі молодших школярів, а саме наявність: науково обґрунтованої методики підготовки майбутніх учителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, що надає системне бачення цієї проблеми; залучення студентів до творчої практичної діяльності, що сприяє розвитку вмінь планувати позакласну роботу з метою формування цілісних знань про довкілля.

При цьому на процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля впливає низка суб’єктивних та об’єктивних умов. У педагогіці умови розглядаються як обставини процесу навчання та виховання, що забезпечують досягнення поставленої педагогічної мети.

Суб’єктивні умови, за Н.В. Матяш, – це «ситуаційні змінні, обумовлені індивідуально-психологічними особливостями кожного учня, його соціальним досвідом та інтересами». Серед таких умов у першу чергу виділимо пізнавальні процеси, від яких залежить як хід практичної діяльності, так і її результат. До їх числа відносяться індивідуальні властивості сприйняття (вибірковість, спостережливість); уваги (довільність, стійкість); уяви (відтворюваність, творчість, фантазування); мовлення (зв’язність, логічність, точність); мислення (гнучкість, критичність, самостійність); пам'яті (швидкість, сталість, відтворення).

Показником сприятливих умов для ефективного протікання процесу підготовки майбутнього вчителя до формуваня цілісних знань про довкілля є внутрішня готовність студента – його адекватна настанова на майбутню діяльність. Про це свідчать сформовані мотиваційні, пізнавальні, емоційні та вольові процеси особистості.

Об’єктивні умови залежать від соціального середовища, в якому відбувається підготовка майбутніх вчителів. Це такі умови, як кадрові, організаційно-педагогічні, соціально-педагогічні та дидактичні.

Кадрові умови передбачають готовність майбутнього вчителя до організації формування цілісних знань про довкілля та супроводу діяльності учнів, виражену комплексом спеціальних здібностей, які виявляються в умінні планувати позакласну роботу і залучати до участі в ній учнів; активізувати їхню пізнавальну діяльність шляхом постановки навчально-виховних проблем; організовувати практичну діяльність різного рівня самостійності відповідно до індивідуальності кожного учня.

Організаційно-педагогічні умови забезпечують встановлення в процесі підготовки студентів до організації формування цілісних знань суб’єкт-суб’єктної взаємодії. При цьому парадигма діяльності майбутнього вчителя початкової школи базується на таких аспектах:

поєднання індивідуальної та групової форм роботи, урочної, позаурочної та позакласної організаційних форм навчання;

стимулювання навчальних дій студента на основі його пізнавальних інтересів та життєвих потреб;

аналіз освітніх результатів.

До організаційно-педагогічних умов віднесемо також наявність необхідної матеріально-технічної бази (оргтехніка, комп’ютери тощо) і відповідне інформаційне забезпечення (книжки, інформаційні матеріали, веб-ресурси тощо).

Серед соціально-педагогічних умов виділимо такі:

опора на суб’єктний досвід студентів;

стимулювання самодіяльності студентів;

визначення поля діяльності, пов’язаного з проблемами реального життя;

наявність можливостей для формування навичок соціально-оцінної поведінки.

Найбільш впливовими з-поміж дидактичних умов, на нашу думку, є такі:

наявність мотиваційного середовища для формування цілісних знань;

актуальність змісту, складність і реальність для вирішення студентами проблеми формування цілісних;

можливість для практичної реалізації творчих ідей.

Отже, визначені об’єктивні та суб’єктивні умови відображають основні вимоги до організації підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісих знань в позакласній роботі.

На початку формувального експерименту ми вибрали експериментальну групу студентів 2 курсу, яка вивчала розроблену нами методику формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з молодшими школярами.