Сторінка
15
У результаті аналізу одержаних експериментальних даних а констатувальному етапі стало можливим визначити вихідні рівні готовності майбутніх учителв початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.
Таблиця 2.1.
Рівні готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі на етапі констатувального експерименту (%)
Рівні готовності |
Сума балів |
Експериментальна група(%) |
Контрольна група(%) |
Високий |
30-40 |
- |
5 |
Достатній |
20-30 |
- |
23 |
Середній |
10-20 |
- |
52 |
Низький |
0-10 |
- |
20 |
Як показали обрахунки, 5% студентів мають високий рівень готовності до формування цілісних знань про природу в позакласній роботі, 23%- достатній рівень, 52% студентів мають середній рівень готовності, а 20% - перебували на низькому рівні готовності до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.
Діаграма готовності студентів контрольної групи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі на етапі констатувального експерименту.
Отже, експериментальні дані, які були одержані на констатувальному етапі підтвердили, що майбутні вчителі початкової школи недостатньо підготовлені до формування цілісних знань про довкілля і потребують додаткового вивчення методики формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.
Визначення умов підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі
Підготовка майбутніх вчителів до певного виду діяльності – це процес формування їх професійної готовності, яка містить: сумарну характеристику здобутих знань; компетенцію, як загальну здатність, засновану на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих у процесі навчання; готовність як усталене умотивоване прагнення виконати свій обов’язок учителя.
О. І. Вишневський, Л. В. Сень основою професійної готовності вчителя вважають його професійну компетентність, істотними ознаками якої, виходячи з конкретних видів діяльності й структури особистості, є сукупність інтегральних критеріїв, що визначаються комбінацією таких структурних складових: система знань, їх глибина, широкий діапазон; постійне прагнення оновлювати свої знання, інтерес до наукових досліджень, гнучкість мислення, комунікабельність, культура, діалектичний світогляд, володіння методами аналізу, синтезу, порівняння; високорозвинені духовні й моральні орієнтації.
В.А. Сластьонін, застосовуючи термін «професійна компетентність педагога», розуміє єдність теоретичної й практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. На думку А.К. Маркової, професійно компетентним є той педагог, який на достатньому рівні здійснює педагогічну діяльність, педагогічне спілкування, реалізує особистісні особливості, досягає високих результатів у навчанні й вихованні учнів; вагому роль в особистісній характеристиці педагога грає професійна педагогічна самосвідомість.
Модернізація змісту освіти передбачає формування рефлексії як необхідної передумови повноцінного навчання, саморозвитку, самореалізації. Рефлексія допомагає сформулювати (а за необхідності й скорегувати) мету діяльності, вибрати раціональні способи досягнення цієї мети, спрогнозувати результати тощо. Якщо фізичні органи чуття для людини – джерело зовнішнього досвіду, то рефлексія – джерело досвіду внутрішнього, спосіб самопізнання, необхідний інструмент мислення.
Готовність учителя до формування цілісних знань про довкілля, на наш погляд, виявляється у високому рівні професійно-педагогічної компетентності спеціаліста до даного виду діяльності, що базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність. Зважаючи на це, нами визначені такі компоненти готовності вчителя до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі: позитивна мотивація; достатній рівень професійно-педагогічної компетентності; рефлексія і корекція.
Оцінка реальних рівнів сформованості готовності вчителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі має здійснюватися на основі визначених структурних компонентів готовності, критеріїв (мотиваційно-вольовий, інтелектуально-операційний, оцінювально-рефлексивний) та змістовних характеристиках зазначених компонентів (показників) готовності (рис. 1).
Готовність учителя до формування цілісних знань про довкілля | ||||
| ||||
позитивна мотивація (мотиваційно-вольовий критерій) |
рівень професійної компетентності (інтелектуально-операційний критерій) |
рефлексія і корекція (оцінювально-рефлексивний критерій) |
Рис. 1. Структура готовності вчителя до формування цілісних знань про довкілля.
Мотиваційно-вольовий критерій містить професійну спрямованість та наявність особистісних якостей, які характеризують придатність спеціаліста здійснювати роботу з формування цілісних знань в позакласній роботі (усвідомлення своїх професійних цілей, ціннісних орієнтацій, принципів, наявність інтересу до навчально-виховної роботи у сучасній школі; любов до дітей, гуманізм, демократизм тощо).
Інтелектуально-операційний критерій відображає наявність певного рівня професійної компетентності (необхідних загальних і спеціальних знань з методики викладання курсу «Я і Україна»; професійних умінь, необхідних для ефективної реалізації діагностичної, прогностичної, конструктивної, формувальної, комунікативної, аналітичної функцій за основними напрямками роботи.
Оцінювально-рефлексивний критерій готовності характеризує майбутнього вчителя з точки зору його вміння аналізувати результати своєї діяльності, усвідомлення ним рівня професійної підготовки до реалізації мети і завдань роботи, а також усвідомлення потреби в професійній самоосвіті, самовдосконаленні.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку іноземної мови
Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів
Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників
Особливості проявів дитячої обдарованості та їх розуміння батьками
Педагогічні умови професійної адаптації викладача вищого навчального закладу