Сторінка
15
У результаті аналізу одержаних експериментальних даних а констатувальному етапі стало можливим визначити вихідні рівні готовності майбутніх учителв початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.
Таблиця 2.1.
Рівні готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі на етапі констатувального експерименту (%)
Рівні готовності |
Сума балів |
Експериментальна група(%) |
Контрольна група(%) |
Високий |
30-40 |
- |
5 |
Достатній |
20-30 |
- |
23 |
Середній |
10-20 |
- |
52 |
Низький |
0-10 |
- |
20 |
Як показали обрахунки, 5% студентів мають високий рівень готовності до формування цілісних знань про природу в позакласній роботі, 23%- достатній рівень, 52% студентів мають середній рівень готовності, а 20% - перебували на низькому рівні готовності до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.
Діаграма готовності студентів контрольної групи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі на етапі констатувального експерименту.
Отже, експериментальні дані, які були одержані на констатувальному етапі підтвердили, що майбутні вчителі початкової школи недостатньо підготовлені до формування цілісних знань про довкілля і потребують додаткового вивчення методики формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.
Визначення умов підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі
Підготовка майбутніх вчителів до певного виду діяльності – це процес формування їх професійної готовності, яка містить: сумарну характеристику здобутих знань; компетенцію, як загальну здатність, засновану на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих у процесі навчання; готовність як усталене умотивоване прагнення виконати свій обов’язок учителя.
О. І. Вишневський, Л. В. Сень основою професійної готовності вчителя вважають його професійну компетентність, істотними ознаками якої, виходячи з конкретних видів діяльності й структури особистості, є сукупність інтегральних критеріїв, що визначаються комбінацією таких структурних складових: система знань, їх глибина, широкий діапазон; постійне прагнення оновлювати свої знання, інтерес до наукових досліджень, гнучкість мислення, комунікабельність, культура, діалектичний світогляд, володіння методами аналізу, синтезу, порівняння; високорозвинені духовні й моральні орієнтації.
В.А. Сластьонін, застосовуючи термін «професійна компетентність педагога», розуміє єдність теоретичної й практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. На думку А.К. Маркової, професійно компетентним є той педагог, який на достатньому рівні здійснює педагогічну діяльність, педагогічне спілкування, реалізує особистісні особливості, досягає високих результатів у навчанні й вихованні учнів; вагому роль в особистісній характеристиці педагога грає професійна педагогічна самосвідомість.
Модернізація змісту освіти передбачає формування рефлексії як необхідної передумови повноцінного навчання, саморозвитку, самореалізації. Рефлексія допомагає сформулювати (а за необхідності й скорегувати) мету діяльності, вибрати раціональні способи досягнення цієї мети, спрогнозувати результати тощо. Якщо фізичні органи чуття для людини – джерело зовнішнього досвіду, то рефлексія – джерело досвіду внутрішнього, спосіб самопізнання, необхідний інструмент мислення.
Готовність учителя до формування цілісних знань про довкілля, на наш погляд, виявляється у високому рівні професійно-педагогічної компетентності спеціаліста до даного виду діяльності, що базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність. Зважаючи на це, нами визначені такі компоненти готовності вчителя до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі: позитивна мотивація; достатній рівень професійно-педагогічної компетентності; рефлексія і корекція.
Оцінка реальних рівнів сформованості готовності вчителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі має здійснюватися на основі визначених структурних компонентів готовності, критеріїв (мотиваційно-вольовий, інтелектуально-операційний, оцінювально-рефлексивний) та змістовних характеристиках зазначених компонентів (показників) готовності (рис. 1).
Готовність учителя до формування цілісних знань про довкілля | ||||
| ||||
позитивна мотивація (мотиваційно-вольовий критерій) |
рівень професійної компетентності (інтелектуально-операційний критерій) |
рефлексія і корекція (оцінювально-рефлексивний критерій) |
Рис. 1. Структура готовності вчителя до формування цілісних знань про довкілля.
Мотиваційно-вольовий критерій містить професійну спрямованість та наявність особистісних якостей, які характеризують придатність спеціаліста здійснювати роботу з формування цілісних знань в позакласній роботі (усвідомлення своїх професійних цілей, ціннісних орієнтацій, принципів, наявність інтересу до навчально-виховної роботи у сучасній школі; любов до дітей, гуманізм, демократизм тощо).
Інтелектуально-операційний критерій відображає наявність певного рівня професійної компетентності (необхідних загальних і спеціальних знань з методики викладання курсу «Я і Україна»; професійних умінь, необхідних для ефективної реалізації діагностичної, прогностичної, конструктивної, формувальної, комунікативної, аналітичної функцій за основними напрямками роботи.
Оцінювально-рефлексивний критерій готовності характеризує майбутнього вчителя з точки зору його вміння аналізувати результати своєї діяльності, усвідомлення ним рівня професійної підготовки до реалізації мети і завдань роботи, а також усвідомлення потреби в професійній самоосвіті, самовдосконаленні.