Сторінка
19
Готовність учителя до формування цілісних знань про довкілля, на наш погляд, виявляється у високому рівні професійно-педагогічної компетентності спеціаліста до даного виду діяльності, що базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність. Зважаючи на це, нами визначені такі компоненти готовності вчителя до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі: позитивна мотивація; достатній рівень професійно-педагогічної компетентності; рефлексія і корекція.
Аналіз науково-методичної літератури, вивчення досвіду вчителів-практиків та власна експериментальна робота дали змогу визначити організаційно-педагогічні умови підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі молодших школярів, а саме наявність: науково обґрунтованої методики підготовки майбутніх учителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, що надає системне бачення цієї проблеми; залучення студентів до творчої практичної діяльності, що сприяє розвитку вмінь планувати позакласну роботу з метою формування цілісних знань про довкілля.
При цьому на процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля впливає низка суб’єктивних та об’єктивних умов. У педагогіці умови розглядаються як обставини процесу навчання та виховання, що забезпечують досягнення поставленої педагогічної мети.
З урахуванням теоретичних засад дослідження і виділених умов нами була розроблена методика формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, яка передбачала проведення лекційних та практичних занять.
За даними дослідження, відбулися позитивні зміни у рівнях готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з молодшими школярами. Так, високого рівня досягли 30% студентів, 42%.- мають достатній рівень підготовки, середній рівень готовності мають 25%, а низький рівень залишився у 3% студентів з 20%. Отже, гіпотеза дослідження підтвердилася, що дало підставу визначити високу ефективність розробленої методики.
У магістерській роботі було досліджено процес підготовки майбутніх вчителів поаткової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.
Проблема цілісності знань учнів загальноосвітньої школи є однією з актуальних у вітчизняній і зарубіжній педагогіці. З цією проблемою пов’язані завдання реалізації особистісно-орієнтованої освіти та продуктивного навчання, формування в учнів адекватного дійсності образу світу.
Освіченість як найважливіша інтегративна якість особистості включає в себе три цілісності, які є власним продуктом особистості — “образ світу”, “образ я”, “образ я у світі”. Особистісна орієнтованість освіти характеризується, насамперед, наявним в учня “образом світу” — цілісної системи знань про природне, створене людиною та суспільне довкілля. За допомогою образу світу учень осмислює своє буття в природі, у предметному світі, світі інших людей, формує свою самосвідомість, набуває здатності до самооцінки та рефлексії.
Метою ознайомлення дітей з довкіллям є формування у дітей цілісності знань про довкілля, цілісності свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за своє майбутнє і майбутнє довкілля.
Підґрунтям формування цілісності знань є уявлення про зміст найбільш загальних закономірностей природи, її збереження, періодичності процесів у довкіллі.
Довкілля - це середовище життя, з яким жива істота пов'язана обміном речовин, енергії, інформації, постає перед дитиною не набором природних об'єктів, а як цілісність, у якій все органічно пов'язане. У довкіллі не існує тіло само по собі чи розум сам по собі: і тіло, і розум взаємодіють із довкіллям, довкілля це місце взаємного дослідження. Довкілля дає дітям цілісні знання про природу, суспільне середовище, життя людини та саму людину. У процесі ознайомлення дітей з довкіллям педагог використовує закономірності природи і соціуму для формування цілісності знань, цілісності свідомості дитини.
Готовність учителя початкових класів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній навчально-виховній роботі – це складне інтегроване поняття, що передбачає єдність теоретичної, практичної і морально-етичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до здійснення усіх видів навчально-виховної діяльності з учнями в позаурочний час, з метою їх всебічного і гармонійного розвитку.
Кінцевим результатом готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній навчально-виховній роботі, на наш погляд, є професійна компетентність, готовність майбутніх учителів до здійснення формування цілісних знань про довкілля в позакласній навчально-виховній роботі із молодшими школярами, яка обіймає такі компоненти:
- мотиваційний, який забезпечує формування мотивації та позитивного ставлення до проблеми формування цілісних знань про довкілля;
- когнітивний, який передбачає формування необхідної системи знань і професійного мислення майбутнього вчителя;
- діяльнісний, змістом якого є навчання студентів способам, методам і засобам світоглядно-виховної діяльності, а саме формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.
Необхідно, щоб зазначені компоненти підготовки вчителя до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі узгоджувалися та знаходили своє відображення в навчально-виховному процесі ВНЗ. Необхідно зазначити, що така підготовка передбачає: розуміння сутності поняття «цілісні знання про довкілля в позакласній роботі», знання про умови та шляхи її формування в учнів початкової школи, володіння технологіями, методами та прийомами, необхідними для цього виду діяльності.
Аналіз науково-методичної літератури, вивчення досвіду вчителів-практиків та власна експериментальна робота дали змогу визначити організаційно-педагогічні умови підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі молодших школярів, а саме наявність: науково обґрунтованої методики підготовки майбутніх учителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, що надає системне бачення цієї проблеми; залучення студентів до творчої практичної діяльності, що сприяє розвитку вмінь планувати позакласну роботу з метою формування цілісних знань про довкілля.
При цьому на процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля впливає низка суб’єктивних та об’єктивних умов. У педагогіці умови розглядаються як обставини процесу навчання та виховання, що забезпечують досягнення поставленої педагогічної мети.
Суб’єктивні умови – це ситуаційні змінні, обумовлені індивідуально-психологічними особливостями кожного учня, його соціальним досвідом та інтересами. Серед таких умов у першу чергу виділимо пізнавальні процеси, від яких залежить як хід практичної діяльності, так і її результат. До їх числа відносяться індивідуальні властивості сприйняття (вибірковість, спостережливість); уваги (довільність, стійкість); уяви (відтворюваність, творчість, фантазування); мовлення (зв’язність, логічність, точність); мислення (гнучкість, критичність, самостійність); пам'яті (швидкість, сталість, відтворення).
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Формування у молодших школярів загальнолюдських моральних цінностей у процесі вивчення курсу "Християнська етика"
Українська народна вишивка та її ціннісний світ як засіб розвитку національної свідомості
Використання дитячої літератури для формування екологічної культури молодших школярів
Історія становлення та розвитку педагогічних технологій
Гра – як засіб оптимізації навчання каліграфії та орфографії учнів початкових класів