Сторінка
14

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі

Сучасна українська освіта за умов євроінтеграції вимагає фахівців нової формації з європейським чи світовим рівнем кваліфікації, творчих особистостей, вільних від закомплексованості та стереотипів мислення. Тому необхідно докорінно оновити технологію їх підготовки до самостійної педагогічної діяльності за нових соціально-економічних умов.

Вища освіта має забезпечувати фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку майбутніх учителів. Якість професійної підготовки педагогів забезпечується широким спектром засобів: оновленням змісту навчального процесу відповідно до останніх досягнень науки і практики, підвищенням науково-педагогічної кваліфікації вчителів, залученням їх до активної участі у науково-дослідній роботі тощо. Таким чином, важливим завданням вищої педагогічної освіти в Україні є підвищення професійної готовності педагогічних працівників.

Для проведення експерименту нами було виокремлено дві групи студентів: студенти 5 курсу ОКР «Спеціаліст» та студенти 2 курсу, спеціальності «Початкове навчання» Інституту педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Студенти 5 курсу, у кількості 20 осіб, визначені як контрольна група(КГ), яка не вивчала методику формування цілісних знань про довкілля в процесі вивчення методики викладання курсу «Я І Україна» та студенти 2 курсу, у кількості 60 осіб – експериментальна група, які вивчатимуть методику формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі під час вивчення курсу методики викладання курсу «Я і Україна». Всього 80 осіб.

Констатувальний експеримент тривав протягом листопада 2011року, до участі в ньому були залучені студенти 5 курсу (контрольна група).

Метою даного експерименту було з'ясувати рівень готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі. Завданням дослідження на констатувальному етапі експерименту було: виявити рівень готовності студентів 5 курсу ОКР «Спеціаліст» Інституту педагогіки і психології до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з учнями 1-4 класів.

Респондентам запропонували відповісти на такі запитання анкети:

Яка робота називається позакласною?

Які види позакласної роботи вам відомі? Охарактеризуйте кожен з них.

На які види позакласної роботи ви б звертали особливу увагу будучи вчителем початкової школи? Чому?

Що таке довкілля?

Які види позакласної роботи, на вашу думку, сприяють формуванню цілісних знань про довкілля?

Яким чином можна мотивувати учнів до пізнання довкілля в індивідуальній позакласній роботі?

Яким чином можна використати знання про довкілля, здобуті учнями в індивідуальній позакласній роботі, залучаючи їх до гурткової роботи?

Чи можна використати знання про довкілля, здобуті учнями під час індивідуальної та групової позакласної роботи, у масовій роботі? Яким чином?

За кожну правильну відповідь кожен студент мав змогу отримати 5 балів, таким чином максимальна кількість балів за правильні відповіді на дані запитання становила 40 балів.

Нами була встановлена відповідність балів до рівнів готовності студентів:

30-40 – високий рівень,

20-30 – достатній рівень,

10-20 – середній рівень,

0-10 – низький рівень.

Високий рівень готовності (30-40 балів) є характерним для студентів з високим ступенем сформованості у мабутніх фахівців професійної компетентності. Студенти, які досягли даного рівня готовності, мають чітко сформоване позитивне ставлення до означеної професійної сфери вчителя початкових класів, що виявляється у свідомому розумінні значущості формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі Для таких студентів є характерним творче ставлення до здійснення навчально-виховної діяльності в позакласній роботі з природознавства, емоційна зацікавленість у залученні молодших школярів до різноманітних позакласних заходів; спостерігається постійне активне прагнення до самовдосконалення, до поглиблення методичних та теоретичних знань. Для цього контингенту студентів властивий високий ступінь володіння гностичними, комунікативними, організаторськими, конструктивно-моделюючими вміннями й навичками. Студенти вміють визначати рівні розвитку молодших школярів і дитячих колективів, прогнозувати і планувати позакласну роботу, здійснювати емоційну діяльність, встановлювати контакт з колективом і кожною окремою дитиною, володіють навичками самоконтролю і самоаналізу. Практична діяльність має стійкий творчий характер. Фахівці даного рівня здатні використовувати набуті теоретичні та методичні знання як у типових, так і в нестандартних ситуаціях.

Достатній рівень (20-30 балів) умовно об’єднує студентів з переважно позитивним ставленням до організації позакласної роботи з молодшими школярами. Для даної категорії майбутніх фахівців є характерним усвідомлення необхідності такої роботи як однієї з найважливіших сфер праці вчителя початкових класів, виражають зацікавленість цією діяльністю, активно залучають дітей до участі у позакласних заходах, прагнуть до самовдосконалення своєї особистості, до розширення кругозору і набуття практичних умінь і навичок в означеній професійній сфері. У цих студентів достатньо виражена комунікабельність, контактність, уміння здійснювати емпатійну діяльність у процесі позакласної роботи, вміння адекватно оцінювати свою педагогічну компетентність, контролювати, критично аналізувати результати позакласної роботи. Практична діяльність цієї групи студентів має переважно творчий характер. Майбутні вчителі прагнуть використовувати різноманітні форми позакласної роботи, демонструючи при цьому добрі знання з психології та педагогіки, достатню методичну підготовку. Однак, у них викликають забруднення нові, нестандарті ситуації, що виникають у навчально-виховному процесі.

Середій рівень (10-20 балів) сформованості професійної компетентності властивий групі майбутніх учителів з позитивно-пасивним ставленням до означеної професійної сфери вчителя початкових класів. Спостерігається індиферентне ставлення до необхідності здійснення позакласної роботи з природознавства у поєднанні з позитивними установками відносно значущості означеної діяльності вчителя початкових класів у цілісному навчально-виховному процесі. Знання сутності та специфіки позакласної роботи з молодшими школярами достатньо поверхові. Знання з психолого-педагогічних дисциплін, методична підготовка не систематичні і фрагментні. Студенти цієї групи не можуть своєчасно включитися у спілкування, не вміють контролювати процес діалогізування, їм властиві здебільшого поверхові самооцінка і самоаналіз, спостерігається нерівномірність у прояві ознак різних критеріїв професійної компетентності. У практичній підготовці спостерігається невідповідність набутих знань до їх застосуванн на практиці.

Низький рівень (0-10 балів) сформованості професійної компетентності притаманний студентам з індиферентним ставленням до означеного виду діяльності вчителя початкових класів. Вони не усвідомлюють значущість позакласної роботи у навчально-виховному процесі сучасної школи. Ці студенти мають слабкі знання з психології та педагогіки, методики навчання курсу «Я і Україна». В означеної групи спостерігаються слабкі прояви ознак у межах усіх означених компетенцій: невміння планувати і прогнозувати позакласну роботу, значні труднощі у встановленні контакту з колективом дітей і окремими учнями, ездатність до самоконтролю, неадекватність самооцінки, відсутність прагнення до самовдосконалення. Має місце тенденція до формального виконання творчих завдань з проблеми організації позакласної роботи з молодшими школярами. Практична діяльність студентів з низьким рівнем сформованості професійної компетентності має репродуктивний характер.