Сторінка
2
Завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми підготовки майбутніх вчителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з молодшими школярами.
2. Визначити структурні компоненти готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з молодшими школярами.
3. Визначити умови підготовки майбутніх учителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з учнями 1-4 класів.
4. Розробити рекомендації для викладачів ВПНЗ щодо підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що процес підготовки майбутніх учителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі буде ефективним, якщо:
- забезпечити позитивну мотивацію студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з молодшими школярами;
- забезпечити адекватні педагогічні умови формування професійно-педагогічної компетентності.
Методи дослідження:
- теоретичні (вивчення та аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем готовності майбутніх учителів початкової школи до здійснення формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, критичний аналіз означеної літератури);
- діагностичні (анкетування і тестування учнів щодо їхньої готовності до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з природознавства, бесіди, вивчення практичної діяльності студентів під час проходження практики);
- експериментальні (констатувальний та формувальний експерименти);
- статистичні ( методи обробки отриманих даних для виявлення кількісних та якісних характеристик результативності проведеної дослідно-експериментальної роботи).
Стан розробки проблеми дослідження у науковій літературі
Модернізація вищої освіти України здійснюється на засадах нової парадигми, сутнісними рисами якої є гуманітаризація, інформатизація, особистісна траєкторія розвитку студента. Саме тому постає необхідність внесення змін у зміст та способи розгортання професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи, суттєво змінюючи вимоги до рівня їх професіоналізму, інтелектуальних, соціокультурних та моральних якостей. Багатоаспектна фахова підготовка діяльність вчителя початкової школи потребує компетентного спеціаліста, який здатен ефективно вирішувати завдання початкової школи. У цьому контексті важливого значення набуває проблема підготовки вчителя початкової школи до формування в учнів цілісних знань про довкілля. Вирішення цієї проблеми потребує пошуку ефективних та оптимальних шляхів реалізації фахової підготовки майбутніх вчителів в цілому, в тому числі посилення уваги щодо формування наукового світогляду студентів. Адже саме вчитель початкової школи вирішує складне завдання закладання основ наукового світогляду школяра, формуючи у нього уявлення про цілісну картину світу.
Комплексність та багатовекторність проблеми фахової підготовки учителів початкової школи визначила широту її дослідження філософами, психологами, педагогами.
Аналіз психологічної та педагогічної літератури свідчить, що дослідженню проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи приділяється належна увага. Теоретичні та методичні аспекти підготовки вчителя висвітлені в працях О. Абдуліної, Ю. Бабанського, С. Гончаренка, І. Зязюна,
С. Мартиненко, О. Мороза, О. Пєхоти, Н. Ничкало, О. Савченко, В. Сухомлинського, Л. Хоружої. Розробці психологічних основ підготовки вчителя, дослідженню закономірностей формування пізнавальної активності, самостійності, педагогічній майстерності присвячені праці В. Андрєєва, П. Давидова, В. Лозової, В. Паламарчук, С. Сисоєвої. Дослідженню організаційних засад активізації навчального процесу приділяють увагу І. Бех, Я. Боголюбаш,
П. Гальперін, В. Сластьонін, І. Якиманська та ін. Вивченню проблеми професійної підготовки вчителів в нових умовах, посилення ролі самостійної роботи студентів, упровадження активних методів та сучасних інформаційних технологій навчання у вищій школі присвячено дослідження Т. Байбари, В. Бондаря, Н. Бібік, Л. Коваль, П. Щербаня та ін.
Науковим основам підготовки вчителя і формування його особистості присвячені дослідження Ю. Бабаського (дидактична підготовка), С. Єлканова (професійне самовиховання), Н. Кузьміної, О. Мороза, Л. Спіріна (професійна діяльність), Н. Амеліної, А. Момота (науково-дослідницька діяльність). Питанням організації навчального процесу в початковій школі присвячені дослідження
М. Вашуленка, Ю. Гільбуха, Д. Ельконіна, В. Тарасуна, М. Шеремет, які свідчать, що в учнів початкової школи формування основи наукового світорозуміння, визначаються способи навчальної діяльності.
Проблема цілісності розглядається у працях філософів (А. Аверьянов, П. Анохін, В. Афанасьєв, С. Клепко, С. Кримський, В. Кузьмін, С. Подмазін, А. Уйомов, І. Цехмістро, А. Цофнас, Г. Югай та ін.), психологів (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Смирнов, М. Холодна, С. Якиманська та ін.), педагогів (Л. Бурова, С. Гессен, І. Звєрєв, Л. Зоріна, В. Ільченко, О. Іонова, П. Каптєрєв, Б. Комісаров, В. Краєвський, І. Лернер, О. Ляшенко, М. Скаткін, А. Степанюк та ін.).
Розв'язання проблеми формування в молодшого школяра цілісної картини світу має важливе значення, оскільки природничо-наукова освіта закладає основи образу світу людини, сприяє підготовці підростаючого покоління до оволодіння наукоємними технологіями, підвищенню конкурентної здатності держави на світовому ринку.
В Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що важливим завданням освіти є забезпечення формування в дітей і молоді цілісної наукової картини світу і сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання. Відповідно до Концепції 12-річної загальної середньої освіти «одним з основних завдань загальноосвітньої школи є становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентності на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності. Характерним для початкової школи є практична спрямованість змісту, інтеграція знань, що дозволяє краще врахувати визначальну особливість молодших школярів – цілісність сприймання і освоєння навколишньої дійсності».
Освіченість як найважливіша інтегративна якість особистості включає в себе три цілісності, які є власним продуктом особистості — “образ світу”, “образ я”, “образ я у світі” (О. Леонтьєв, С. Смирнов, В. Ільченко, С. Подмазін). Особистісна орієнтованість освіти характеризується, насамперед, наявним в учня “образом світу” — цілісної системи знань про природне, створене людиною та суспільне довкілля. За допомогою образу світу учень осмислює своє буття в природі, у предметному світі, світі інших людей, формує свою самосвідомість, набуває здатності до самооцінки та рефлексії.
Проблема особистісно-орієнтованої освіти у вітчизняній педагогіці розглядається як один з основних напрямків реформування освіти в Україні, що відзначається як у нормативних документах про освіту, зокрема в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, так і в працях вітчизняних вчених (І. Бех, В. Ільченко, О. Іонова, В. Кремень, С. Подмазін, О. Савченко,
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Ціннісні характеристики соціальних працівників та соціальних педагогів
Психолого-педагогічні основи роботи з обдарованими дітьми
Значення методу моделювання в процесі слухання музики
Особливості бюджетного фінансування професійно-технічних закладів
Дидактичні умови організації самостійної роботи у початкових класах