Сторінка
18

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі

Решта завдань мали практичний характер та передбачали розвиток практичних вмінь майбутніх вчителів.

Так, друге завдання передбачало готовність до проведення індивідуальної позакласної роботи, метою якої буде ознайомлення школярів із довкіллям у першому класі.

Наступне завдання мало на меті підготовку майбутніх вчителів до гурткової роботи, яка передбачає розширення уявлень про довкілля учнів другого класу.

Четверте завдання мало творчий характер, його метою було: розробити масовий позакласний захід у 4 класі, який би дав змогу продемонструвати цілісність знань учнів про довкілля. У ході виконання завдання, майбутні вчителі використовували різномані підходи до розробки сценаріїв: це визначення послідовності підготовки до екскурсії, визначення основних етапів виховних заходів(свят), підбір цікавих завдань до вікторин, круглих столів, КВК та пропонували свої варіанти поєднання певних елементів (етапів) різноманітних масових заходів.

Найбільш цікавими були розроблені сценарії з наступних тем:

«Подорож до міста Здоров'янська».

«Доброта починається з дитинства».

«Будь природі доброю дитиною».

«Подорож країною квітів».

Свято «Довкілля».

Впровадження методики підготовки майбутніх вчителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі початкової школи досягло мети, яка була поставлена при її розробці.

Використавши дану методику в навчальному прцесі ВНЗ, ми визначили наступні рекомендації викладачам щодо підвищення рівня підготовки бакалаврів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

1.Збільшити кількість лекційних, семінарських та практичних занять з дисциплін природничо-наукової підготовки, що забезпечать студентів теоретичними знаннями, що потрібні в подальшій педагогічній діяльності, а саме:

1). Безпека життєдіяльності та основи охорони праці.

2). Основи екології.

3). Основи медичних знань та охорони здоров'я.

4). Анатомія і фізіологія дітей з основами генетики.

5). Основи валеології.

6). Основи природознавства:

А)ботаніка,

Б)землезнавство,

В)зоологія.

2. Збільшити кількість лекційних та практичних занять з дисциплін професійної та практичної підготовки, що мають на меті розвиток практичних умінь та навичок планувати та організовувати різноманітні форми навчально-виховної діяльності в урочний та позаурочний час, а саме:

1). Методика навчання освітньої галузі «Природознавство».

2). Методика навчання освітньої галузі «Суспільствознавство».

3). Методика навчання освітньої галузі «Здоров'я і фізична культура».

4). Методика навчання основам здоров'я.

3. Ввести методику підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі у дисципліну «Методика викладання курсу «Я і Україна»».

Отже, в ході формувального експерименту нами була розроблена методика підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля та розроблені рекомендації викладачам ПВНЗ щодо підвищення ефективності даного виду роботи. Розроблена методика забезпечує формування у майбутніх фахівців відповідних знань, умінь та навичок, необхідних якостей, що сприяють утворенню важливої складової педагогічної майстерності – готовності до формування цілісних знань про довкілля учнів початкової школи.

На прикінцевому етапі дослідження здійснювався аналіз експериментальних даних констатувального та контрольного зрізів та давалася оцінка ефективності майбутніх учителів початкових класів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

Ефективність процесу формування готовності студентів до позакласної роботи забезпечувалась також структурно-чіткою та змістовно-насиченою організацією навчально-виховної роботи у ВНЗ, яка передбачала органічну єдність різних форм навчання, логічний взаємозв’язок лекційних, практичних та самостійних видів занять, їх співвідношення з педагогічною практикою, уникнення дублювання змісту матеріалу, що вивчається, його відкритість, гнучкість.

На етапі контрольного зрізу студентам експериментальних та контрольних груп було запропоновано виконати низку професійно-виховних завдань, аналогічні до тих, що виконувалися на констатувальному етапі. Порівняльні дані готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля подано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Рівні готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі після формувального експерименту (%)

Як засвідчує таблиця, у студентів експериментальної групи відчутні позитивні зміни. Якщо на констатувальному експерименті високий рівень мали 5% студентів, то на прикінцевому етапі високого рівня досягли 30% студентів. Значно змінилася кількість студентів, що мали достатній рівень підготовки з 23% до 42%. Середній рівень готовності мають 25% студентів з 52%. Низький рівень залишився у 3% студентів з 20%.

Діаграма готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі після формувального експерименту

Отже, порівняльний аналіз кількісних даних рівнів готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з молодшими школярами підтвердив правомірність висунутої гіпотези дослідження; засвідчив, що розроблена нами методика підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі є ефективною та має позитивний вплив на процес професійного зростання студентів.

З метою реалізації поставлених завдань і перевірки гіпотези ми звернулися до визначечення умов, необхідних для підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, які б забезпечили їхню готовність до даного виду діяльності. У зв’язку з цим виникла необхідність проведення спеціального експерименту, зміст і результати якого подано у даному розділі.

У процесі дослідженя було визначено чотири рівні готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі та встановлено, що на етапі констатувального експерименту лише 5% студентів мали високий рівень готовності до формування цілісних знань про природу в позакласній роботі, 23%- достатній рівень, 52% студентів мали середній рівень готовності, а 20% - перебували на низькому рівні готовності до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.