Сторінка
1

Гра – як засіб оптимізації навчання каліграфії та орфографії учнів початкових класів

З перетворенням України на самостійну державу виникла потреба у розбудові системи освіти, її докорінному реформуванні. З цією метою розроблена цілісна державна національна програма «Освіта», головною метою якої є визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу ХХІ століття, створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Державна освітня політика зумовила необхідність реформування системи навчання іноземних мов: переглядається структура ступенів навчання; оновлюється зміст навчання іноземних мов і зміст виховання засобами іноземної мови; створюються авторські програми та альтернативні підручники з іноземних мов; реалізується інтеграція у світові заклади освіти, пов’язані з навчанням іноземних мов; забезпечується безперервність навчання іноземної мови; створюються умови для варіативності форм навчання іноземної мови.

Розбудова української державності, орієнтація на євроінтеграцію висувають перед вітчизняною системою освіти вільне володіння громадянами іноземною мовою, що зумовило обов’язкове її вивчення з другого класу згідно із чинною Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів (2005) і, відповідно, вагомість професійної, у тому числі методичної підготовки вчителів іноземних мов для початкової школи (Державна програма «Вчитель», 2002).

Інтерес до гри як першої діяльності дитини виявили ще в 30-ті роки ХХ ст. відомі вітчизняні психологи Л.С. Виготський і Д.Б. Ельконін. Початок розробки теорії гри зазвичай пов’язують з іменами таких мислителів ХІХ ст., як Ф. Міллер, М. Спенсер, В. Вундт.

На сучасному етапі розвитку освіти великий внесок у розв’язання даної проблеми зробили О.Б. Бігич у підручнику «Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи», Надія Камінська у книзі «Ігрові моменти на уроках англійської мови», Л.В. Калініна, І.В. Самойлюкевич, Л.І. Березенська у посібнику «Letter Land», Н.А. Бабенко у навчальному виданні «Уроки англійської в початкових класах» та ін.

Актуальність проблеми полягає в тому, що педагоги мають різні погляди на її розв’язання: одні вважають, що ігри мало допомагають оптимізації навчання письма та писемного мовлення, а інші, навпаки, що гра є одним з основних засобів формування компетенції у письмі.

Об’єкт дослідження – гра, яка є одним із засобів оптимізації навчання каліграфії та орфографії у початкових класах.

Предмет дослідження – формування каліграфії та орфографії у початковій школі з використанням дидактичних ігор.

Мета дослідження – визначити чи є гра засобом оптимізації формування компетенції у письмі; дослідити психологічні вікові особливості дітей молодшого шкільного віку; розробити поетапний комплекс вправ на формування писемної компетенції.

Гіпотеза дослідження – оптимізація навчання каліграфії та орфографії буде повноцінною за умови використання ігор, як одного з основних засобів навчання іноземної мови у початкових класах.

Завдання дослідження:

1. Теоретичний аналіз проблеми використання ігор на уроках іноземної мови, які є засобом оптимізації навчання каліграфії та орфографії учнів у початкових класах.

2. Розробити фрагменти уроків навчання письма з використанням дидактичних ігор.

Методологічною основою дослідження стали наукові праці викладачів та педагогів, які займалися питаннями формування компетентності у письмі засобами ігрових технологій, а саме: Бігич О.Б., Л.В. Калініної, І.В. Самойлюкевича, Л.І. Березенської, С.Ю. Ніколаєвої та ін. Аналіз науково-педагогічної літератури з даної проблеми.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що його висновки, основні твердження та методичні рекомендації можна використовувати у навчально-виховному процесі, як засіб його удосконалення в плані іноземної мови молодших школярів.

Практичним значенням роботи є те, що вона може бути використана вчителями англійської мови, студентами, які займаються дослідженням оптимізації навчання каліграфії та орфографії на уроках англійської мови у початкових класах.

Психологічні вікові особливості дітей молодшого шкільного віку

Поступове упровадження раннього навчання однієї з іноземних мов у початкових класах – одна з характерних рис сучасної загальноосвітньої школи.

Навчання іноземної мови в початковій школі починається з другого класу.

Практична мета навчання іноземної мови в початковій школі полягає в тому, щоб закласти основи володіння іноземною мовою у молодших школярів, тобто сформувати початки фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок та вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма в межах програмних вимог.

Раціональна організація раннього навчання іноземної мови в початкових класах зумовлюється дією певних факторів, серед яких виділяються психофізіологічні особливості учнів молодшого шкільного віку, загально педагогічна специфіка навчального процесу та умови навчання іноземної мови в початкових класах.

Таким чином раннє навчання іноземної мови має бути орієнтоване на психофізіологічні вікові особливості учнів. Як відмічають психологи, категорія дітей молодшого шкільного віку (6–9 років) характеризується досить високим рівнем розвитку пам’яті, мислення, сприймання, уваги, становлення довільної організації діяльності.

Пам'ять дітей молодшого шкільного віку має великі можливості. Вони досить легко й міцно запам’ятовують як окремі іншомовні слова, так і словосполучення, фрази, вірші, мовні кліше. Високою ефективністю характеризуються й імітативні здібності дітей. Швидкість і міцність запам’ятовування, вікові імітативні здібності пояснюються як перевагою механізмів довготривалої пам’яті, так і наявністю явища «імпринтингу», тобто закарбування мовного або мовленнєвого матеріалу у свідомості за умови необхідної мотивації, стимулу. Це передбачає широке використання різноманітних форм роботи, цікавих ігор, пісень, віршів. Значну роль відіграють музичний супровід, міміка, жести, рухи, звукоімітація.

У загальній структурі мислення молодших школярів головну роль відіграють конкретно-образні компоненти. Успішність розв’язання розумових та вербальних завдань залежить від наявності реальних предметів або їх зображень. Висновки, узагальнення робляться на основі конкретних факторів. Але, як свідчать результати досліджень, створення відповідних умов та спеціальна організація навчання стимулює розвиток абстрактного мислення, дає змогу молодшим школярам засвоїти теоретичний матеріал. Інтелектуальний розвиток учнів під час навчання іноземної мови досягається поєднанням комунікативно-практичної спрямованості навчання з когнітивною. Виявленням цього є опора на базу рідної мови, загально навчальних спеціальних умінь та використання елементів філологізації. Особливо сприятливі умови для упровадження цього підходу складаються вже у другому класі. Адже учні за перший рік навчання у школі набувають навичок читання рідною мовою і письма. Вони накопичують елементарні теоретичні відомості про систему рідної мови, яка вже засвоєна ними практично. Тим самим суттєво полегшується засвоєння базових мовних понять іноземної мови. Учні швидше й якісніше засвоюють правила читання.