Сторінка
3

Гра – як засіб оптимізації навчання каліграфії та орфографії учнів початкових класів

Вміти писати – це графічно правильно зображати літери алфавіту, трансформувати в букви звуки та звукосполучення, асоціюючи при цьому звуковий, графічний та кінетичний образи слова з його значенням; орфографічно правильно писати слова, словосполучення, ставити знаки пунктуації; оперувати мовними структурами; вміти формулювати свої думки в письмовій формі.

В шкільних програмах з іноземних мов письмо визначається частіше як засіб, а не мета навчання. На різних ступенях навчання іноземної мови роль письма змінюється. Так, на першому етапі реалізується мета оволодіння технікою письма, формування навичок, пов’язаних із засвоєнням звукобуквених відповідностей. Вказані уміння необхідні для розвитку вмінь читання та усного мовлення.

На другому етапі основним є навчання орфографії у зв’язку з накопиченням нового матеріалу. Одночасно розвивається писемне мовлення як засіб, що сприяє формуванню вмінь та навичок мовлення усного. На третьому етапі набуті раніше навички письма удосконалюються поряд з удосконаленням усного мовлення. Певне місце займає також робота спрямована на засвоєння орфографії нових мовних одиниць. Крім того, писемне мовлення виконує ще одну важливу роль – воно стає допоміжним засобом у самостійній роботі учнів над мовою.

Згідно з новою Програмою з іноземної мови для загальноосвітніх шкіл, кінцева мета навчання письма і писемного мовлення в середній школі полягає у формуванні в учнів писемної мовленнєвої компетенції, тобто вміння зафіксувати і передати письмово необхідну інформацію. Для учнів початкової школи це означає:

1) оволодіння каліграфією: уміння правильно писати всі літери англійського алфавіту, знання звукобуквених відповідностей (каліграфічна компетенція);

2) оволодіння орфографією: уміння грамотно писати слова, словосполучення, речення, невеличкі за обсягом тексти; уміння писати диктанти різних типів (орфографічна компетенція);

3) оволодіння писемним мовленням: уміння правильно, з урахуванням соціокультурних відмінностей, оформлювати й писати особистий лист, вітальну листівку, оголошення, опис, оповідання обсягом до восьми речень (писемна мовленнєва компетенція).

До системи вправ для навчання письма включають три групи вправ:

І група – вправи для формування навичок техніки письма;

ІІ група – вправи для формування мовленнєвих навичок письма;

ІІІ група – вправи для розвитку вмінь письма.

З урахуванням тісного зв’язку письма з читанням, оскільки їх основою є одна графічна система мови, навчання техніки письма слід здійснювати паралельно з оволодінням технікою читання. Однак у процесі письма, на відміну від читання, графемно-фонемні відповідності, що встановлюються, мають іншу спрямованість: від звуків до букв. Іншими словами, під час письма має місце кодування думки за допомогою графічних символів.

Чинна шкільна програма підкреслює, що письмо є метою і важливим засобом навчання іноземної мови.

Навчання каліграфії

Під каліграфічними навичками розуміють навички написання букв і буквосполучень даної мови як окремо, так і в писемному мовленні.

Аналіз системи друкованих знаків українського та англійського алфавітів свідчить про те, що в них є подібні звуки (наприклад: Aa, Oo, Xx, Ee, Mm, Kk, Pp), букви, які частково співпадають у написанні (Tt, Hh, Uu, Bb), і букви, накреслення яких зовсім відрізняється від букв українського алфавіту (Ss, Ff, Rr, Qq, Ww, Jj, Zz).

З метою полегшення оволодіння читанням і письмом вважається доцільним з самого початку писати друкованими буквами, а пізніше переходити до рукописних букв. З урахуванням складності графемно-фонемних відповідностей англійської мови у навчанні бажано використовувати так званий Print Skript, в якому друкований та рукописний шрифти практично співпадають.

На початковому етапі навчання учні мають оволодіти каліграфічною компетенцією, а саме:

уміння написання графічних знаків, тобто літер і буквосполучень;

здатністю бачити схожість та відмінність у написанні іншомовних знаків, які частково або повністю співпадають з українськими графічними знаками;

уміння написання літер, незнайомих учням;

здатністю написання великих і малих літер англійської мови.

Для формування графічних та каліграфічних навичок слід використовувати вправи, метою яких є навчити учнів писати букви алфавіту англійської мови. Це можуть бути вправи на написання окремих букв, на ускладнене списування або виписування букв, буквосполучень і слів (з елементами комбінування, групування тощо). Такі вправи є не комунікативними, проте надання їм ігрового характеру, а саме проведення вправ у вигляді змагання на особисту або командну першість, робить їх вмотивованими і виправдовує їх використання в сучасному навчальному процесі, який характеризується комунікативною спрямованістю та вмотивованістю дій учнів.

Для якісного формування каліграфічної компетенції слід використовувати імітативно-ігрові вправи, метою яких є навчання літер англійського алфавіту. Ігрові моменти на уроках англійської мови забезпечують створення сприятливих умов для ефективного формування каліграфічної компетенції учнів початкової школи.

Навчання орфографії

Орфографічна компетенція учнів складається насамперед з оволодіння ними графемно-фонемними відповідностями, їх здатності розрізняти написане та почуте слово. Навчання орфографії передбачає поступовий перехід від упізнавання та відтворення орфограм до їх самостійного вживання.

Систематичне виконання орфографічних вправ і завдань сприяє розвиткові зорової пам’яті учнів та здатності до подолання труднощів, викликаних невідповідностями між звуковими та графічними образами англійських слів. Доцільно виконувати вправи на відтворення орфографічного матеріалу у вигляді копіювання та списування, на групування та перестановку елементів слова, вправи для самостійного написання та відбору окремих елементів слова шляхом заповнення пропусків і трансформації як окремих елементів, так і слова в цілому.

Для формування орфографічних навичок використовуються вправи з аналізу, вправи на ідентифікацію та диференціацію:

звукобуквений аналіз слова; групування слів з однаковими звуками, але різними графемами;

групування слів на основі протиставлення графем;

диференціація подібних, але не тотожних графем;

списування за зразком;

списування з різними завданнями (підкреслити букву, буквосполучення, слово з однією і тією самою орфограмою);

групування слів з використанням картинок-орфограм;

складання слів із складів з використанням схем;

написання слів за заданими першими літерами.

Існує три рівні навчання орфографії:

рівень слова;

рівень речення;

текстовий рівень.

Важливими засобами формування орфографічної компетенції є використання зображувальної та вербальної наочності, використання рухів, рухливих та мовних ігор.

Із огляду на психологічні дослідження, які доводять, що діти молодшого шкільного віку мислять образами і кольорами, формування будь-якої компетенції, у тому числі й орфографічної, має базуватися на широкому використанні зображувальної наочності. Засвоєння англійської орфографії потребує від учнів великих зусиль, адже воно значною мірою відбувається через механічне запам’ятовування правильності правопису тих чи інших слів. Використання зображувальної наочності дозволить учителю зробити засвоєння англійської орфографії більш цікавим та мимовільним. Кольорова різнопланова наочність є добрим стимулом для вивчення англійської орфографії, оскільки спеціально підібрані й відповідно оформлені малюнки, серія малюнків, комікси викликають цікавість і бажання познайомитися з ними ближче, роздивитися, прочитати, що написано поряд з ними, і зрозуміти, що це означає. Таке знайомство з іншомовною орфографією будується на її мимовільному запам’ятовуванні та надовго залишається в пам’яті дитини.