Сторінка
10
Можна зробити висновок, що багато неблагополучних сімей потребують соціально-педагогічної корекції. І не лише діти, але і їх батьки: їм треба допомогти опанувати навички, які сприяли б розвитку позитивних дитячо-батьківських стосунків.
Попереджаючи негативний вплив на дитину несприятливих психосоціальних чинників шляхом корекції ментального сприйняття, можна зробити первинну соціально-педагогічну корекцію дитині і реабілітаційну підтримку його сім'ї.
Дуже важливо здійснювати індивідуальний підхід в роботі з неблагополучною сім'єю, який припускає наступний зразковий алгоритм дій:
підготовка - попереднє знайомство з усіма наявними відомостями про сім'ю, складання плану бесіди;
встановлення контакту фахівців з членами сім'ї;
виявлення суті сімейних проблем, причин їх виникнення і внутрішніх ресурсів неблагополучної сім'ї;
визначення плану виходу сім'ї з важкої ситуації, змісту необхідної допомоги і підтримки з боку спеціальних служб, стимулювання батьків до самодопомоги;
реалізація наміченого плану, залучення фахівців, здібних допомогти в дозволі проблем, які сім'я не може вирішити самостійно;
патронат сім'ї (у випадках тяжкого неблагополуччя може тривати до декількох років).
Проблеми неблагополучної сім'ї неможливо вирішити силами одного фахівця. Педагог, який працює з сім'єю, повинен добре знати усі ресурси свого району і округу. Тільки злагоджена робота команди фахівців може змінити на краще ситуацію, що склалася, і зберегти сім'ю.
Мета, завдання, принципи програми "Соціально-педагогічної допомоги дітям з неблагополучних сімей"
Для підтвердження поставленої перед нами гіпотези на підставі алгоритму, складеного для роботи з неблагополучними сім'ями в умовах школи, нами була запропонована програма "Соціально-педагогічна допомога дітям з неблагополучних сімей" з урахуванням того, що в основі виникнення соціального неблагополуччя лежить порушення взаємодії в системі "Сім'я - дитина".
Таблиця 1. Алгоритм взаємодії соціального педагога з неблагополучною сім'єю (за умови зацікавленості обох сторін).
Етапи |
Засоби |
1. Отримання первинної інформації про сім'ю і про ставлення до виховання. |
Спостереження. Анкетування. Тестування. Бесіда. |
2. Виявлення реальних можливостей поліпшення обстановки в сім'ї. |
Анкетування. Бесіда. |
3. Встановлення контакту з батьками, іншими членами сім'ї, які можуть вплинути на обстановку в сім'ї. |
Консультації. Тренінг. Тренінгові вправи. |
4. Розробка конкретного поетапного плану спільних дій у подоланні недоліків сімейного виховання. |
Консультації. Спільні планування, бесіди, щоденники. |
5. Прогнозування позитивних результатів взаємодії для дитини, її батьків, членів родини. |
Бесіди. Обговорення літератури. |
6. Узгодження виховних дій сім'ї, школи, їх періодична коригування, аналіз і контроль. |
Консиліум. Спостереження. Бесіди.Анкетування. |
7. Демонстрація позитивних зрушень, навіть не дуже істотних, емоційна підтримка батьків. |
Бесіда. Тестування. |
8. Координація дій школи, адміністративних органів із захисту прав дитини у разі необхідності. |
Листи, клопотання. |
Програма соціально-педагогічної реабілітації з неблагополучною сім'єю розроблена для учнів середньої загальноосвітньої школи № 64 м. Харкова, що має статус державної освітньої установи.
Програма розрахована для дітей з 1 по 11 клас. Була проведена в період з січня по травень 2012 р.
Мета програми: створення умов для успішної соціалізації дитини з неблагополучної сім'ї.
Завдання: раннє виявлення неблагополучних сімей, здійснення інформаційної і посередницької допомоги сім'ї "групи ризику", надання допомоги спрямованій на успішну соціалізацію дитини з неблагополучної сім'ї, зниження кількості неблагополучних сімей.
Принципи програми:
гуманність і милосердя до зростаючої людини;
залучення дітей до життєдіяльності сім'ї як її рівноправних учасників;
відкритість і довірчість стосунків з дітьми;
оптимістичність взаємовідносин в сім'ї;
послідовність у своїх вимогах (не вимагати неможливого).
Програма соціально-педагогічної реабілітації з неблагополучною сім'єю передбачає здійснення ряду етапів: діагностування, розробки і реалізації самої програми, оцінювання.
На першому етапі діагностування були використані наступні методи діагностики:
1. Спостереження за дітьми.
Мета: визначити наявність проблем у дитини, загальний емоційний стан і психологічний портрет.
2. Опитування, анкетування батьків.
Мета: зібрати необхідну інформацію про сім'ю, а так само визначити характер внутрісімейних взаємовідносин.
3. Методики, спрямовані на вивчення дитячо-батьківських взаємовідносин; визначення поведінки кожного з члена сім'ї; виявлення рівня розвитку інтелекту, вивчення характеру комунікацій в сім'ї - прямий або опосередкований.
Відмітимо, що в школі навчається 558 дітей з 1-11 класів, загальна кількість класів - 21. На внутрішкільному обліку перебувають 20 учнів з 1-11 клас. Вони і склали експериментальну групу.
Причини їх постановки на облік різні:
Погана, неадекватна поведінка |
20% |
Безвольність (потурання поганій поведінці) |
10% |
Брехня |
20% |
Погана успішність |
20% |
Паління |
10% |
Прогули |
20% |
Вікова категорія "важких" дітей:
Молодший школяр (7-11 років) |
20% |
Підліток (11-14 років) |
55% |
Старший школяр (14-17 років) |
25% |
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Комплексне використання засобів наочності в процесі формування природничих знань молодших школярів
Сучасний урок: форми, структура, зміст і методи проведення
Психологічні особливості молодших школярів та їх врахування в процесі стимулювання навчальної діяльності
Дидактичні засади оцінювання навчальних досягнень старшокласників в умовах модульного навчання
Педагогічні умови диференційованого підходу до організації навчання учнів на уроках біології