Сторінка
4
Практична мета навчання іноземної мови – спілкування в усній і письмовій формах, з одного боку, та важливість цілеспрямованого подолання лексичних труднощів, з іншого, викликають необхідність поєднання роботи над засвоєнням слів у зразках мовлення у відповідності до ситуації спілкування з роботою над ізольованими словами.
Цілі – продуктивна: інтуїтивно правильно вживати лексичні одиниці відповідно до ситуації спілкування і на письмі.
Рецептивна діяльність – це навичка пізнавання і розуміння лексики в рецептивних видах діяльності.
Умови навчання в середніх навчальних закладах і насамперед недостатня кількість уроків та обмежена тематика викликають необхідність відбору лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання іноземних мов у певному типі навчального закладу.
У шкільному лексичному мінімумі, так само, як і в граматичному, розрізняють активний мінімум і пасивний мінімум.
Активний лексичний мінімум – це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні.
Пасивний лексичний мінімум – це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).
Активний і пасивний словниковий запас утворюють так званий наявний або реальний словник, який служить основою для формування потенціального словника. На відміну від наявного словника, що включає знайомі ЛО, які учні вживають для вираження своїх думок або для сприймання і розуміння думок інших людей, потенціальний словник складають ті незнайомі слова, про значення яких читач/слухач може здогадатися, зустрівшись з ними при читанні/аудіюванні.
До потенціального словника відносяться:
1) інтернаціональні слова, подібні і звучанням і/або написанням та за значенням до слів рідної мови;
2) похідні і складні слова, що складаються з відомих учням компонентів;
3) конвертовані слова;
4) нові значення відомих багатозначних слів;
5) слова, про значення яких учні можуть здогадатися за контекстом.
Обираючи спосіб семантизації необхідно брати до уваги особливості самого слова, його форми, сполучуваності з іншими словами, збігу або розбіжності з рідною мовою, а також належність слова до активного чи пасивного мінімуму, ступінь навчання (початковий, середній, старший), вікові особливості та мовну підготовку учнів.
Методична типологія лексики англійської мови. Семантизація лексичних одиниць
Ознайомлення з новими лексичними одиницями починається, як правило, з семантизації, тобто розкриття значення нових ЛО. Всі різноманітні способи семантизації можна поділити на дві групи: перекладні та безперекладні.
Перекладні способи розкриття значень іншомовних ЛО включають:
- однослівний переклад, багатослівний переклад, пофразовий переклад (цей спосіб застосовується в інтенсивних методах);
- тлумачення значення і/або пояснення ЛО рідною мовою;
- дефініція/визначення.
До безперекладних способів розкриття значень іншомовних ЛО відносяться: наочна семантизація – демонстрація предметів, малюнків, діапозитивів, картин, жестів, рухів тощо); мовна семантизація:
а) за допомогою контексту, ілюстративного речення/речень;
б) зіставлення однієї ЛО з іншими відомими словами іноземної мови – за допомогою антонімів і зрідка синонімів; дефініція – опис значення нового слова за допомогою уже відомих слів; тлумачення значення ЛО іноземною мовою.
Обираючи спосіб семантизації необхідно брати до уваги особливості самого слова, його форми, сполучуваності з іншими словами, збігу або розбіжності з рідною мовою, а також належність слова до активного чи пасивного мінімуму, ступінь навчання (початковий, середній, старший), вікові особливості та мовну підготовку учнів.
Семантизація активного мінімуму. Так, семантизація нових ЛО активного мінімуму здійснюється вчителем,
Семантизація пасивного мінімуму. а незнайомі слова, що належать до пасивного мінімуму, можуть бути семантизовані учнями самостійно за допомогою словника при читанні у класі.
Семантизація на початковому етапі. На початковому ступені навчання переважають такі способи семантизації як наочність та однослівний переклад,
Семантизація на старшому етапі. На старшому можна застосувати дефініцію або тлумачення іноземною мовою тощо.
Оптимальність способу семантизації. Оптимальність того чи іншого способу семантизації кожного конкретного слова в конкретних умовах визначається його економністю і надійністю: чим менше зусиль і часу потрібно для розкриття значення нового іншомовного слова, чим точніше розуміння учнями його значення, тим краще обрано спосіб семантизації.
Об’єднання способів семантизації. У багатьох випадках доцільно об'єднувати два чи більше способів, наприклад, вербальну наочність (контекст) та невербальну (малюнок, рухи, жест тощо). Таку можливість дає вчителю розповідь з елементами бесіди, яка включає ЛО. Перед новою ЛО вчитель трохи уповільнює темп мовлення і виділяє нове слово інтонацією. Потім в залежності від факторів, про які йшлося раніше семантизує нове слово тим чи іншим способом і продовжує свою розповідь час від часу залучаючи учнів до бесіди в межах їх мовних можливостей.
Труднощі семантизації. У процесі автоматизації дій учнів з новими ЛО слід передбачати заходи для зняття і подолання труднощів засвоєння різних ЛО. З цією метою ЛО можуть групуватися за ступенем і характером труднощів, що дозволяє підходити до їх засвоєння диференційовано, на основі їх методичної типології. Сумарна трудність ЛО об'єднує різні труднощі:
1) форми слова – звукової, графічної, структурної (наприклад, труднощі виникають при засвоєнні омофонів: there – their у тому й граматичних, омографів – у випадку значних графемно-фонемних розбіжностей багатоскладових і похідних слів;
2) значення ЛО (наприклад, виникають труднощі при неспівпаданні обсягів значень слів в іноземній і рідній мовах – watch – наручний годинник, в рідній мові годинник – будь-який годинник при засвоєнні багатозначних слів, фразеологічних сполучень, у випадку так званої "фальшивої синонімії і т.п.);
3) вживання – сполучуваності слова з іншими словами, особливостей його функціонування в мовленні (наприклад, великі труднощі виникають при засвоєнні словосполучень, які не мають точної структурно-семантичної відповідності еквівалентам у рідній мові) – to go down town
При визначенні ступеня трудності ЛО для засвоєння слід брати до уваги і сферу її функціонування.
Етапи та вправи для навчання лексики у середній школі. Словник-мінімум, його відбір
Етапи навчання лексичного матеріалу:
Етап ознайомлення учнів з новими ЛО – семантизація
Етап автоматизації дій учнів з новими ЛО, де розрізняють:
а) автоматизацію на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази/речення;
б) автоматизацію на понадфразовому рівні – діалогічної або монологічної єдності.
Удосконалення дій учнів з ЛО.
Ситуативне вживання засвоєних ЛО при висловлюванні своїх думок в усній формі (говоріння) та письмовій формі (письмо), контекстне розуміння ЛО при читанні та аудіюванні.