Сторінка
13
Поточні контрольні роботи проводяться після засвоєння певної порції мовного матеріалу або усної теми – не рідше одного разу протягом двох тижнів. Вони включають одне-два завдання і тривають від 1 до 15 хвилин.
Підсумкові письмові контрольні роботи проводяться один раз на чверть відповідно до загальношкільного графіка. Такі роботи передбачають перевірку володіння різними видами мовленнєвої діяльності і можуть тривати 30-45 хвилин.
Як зазначають вчителі-практики, письмові роботи слід завжди ретельно готувати. Непідготовлена контрольна робота підриває віру учня у свої сили, викликає почуття страху, невпевненості, що негативно позначається на успішності учня і класу в цілому, спричиняє велику кількість помилок.
В методиці навчання іноземних мов розрізняють такі форми письмовий контрольних робіт:
І. Контрольні роботи для перевірки знань мовного матеріалу-лексичного і граматичного
Для перевірки знань лексичного матеріалу можливі завдання типу:
1) Запишіть рідною мовою значення слів або словосполучень, поданих іноземною мовою.
2) Утворіть словосполучення, поєднуючи елементи різних груп слів (в колонках), наприклад, іменників і прикметників (означень), дієслів та іменників (додатків) тощо.
3) Виберіть з поданого списку слова: а) протилежні за значенням (антоніми) б) близькі за значенням (синоніми).
Знання граматичного матеріалу можна перевірити за допомогою таких завдань:
1) Напишіть дані іменники у множині.
2) Утворіть форми минулого часу від поданих дієслів.
3) Напишіть дані дієслова в неозначеній формі.
II. Контрольні роботи і завдання для перевірки мовленнєвих навичок та вмінь
А. Контроль розуміння аудіотексту.
Пропонуються такі завдання:
1) Послухайте текст і дайте відповіді на серію загальних запитань («Так» або «Ні»).
2) Послухайте текст і дайте відповіді на запитання (пропонується серія спеціальних запитань, що передбачають короткі відповіді).
3) Визначте, які з поданих речень відповідають змісту прослуханого тексту, а які – ні. Поставте відповідно знак «+» або «–».
Б. Контроль уміння висловлюватись у письмовій формі.
Тут можливі такі варіанти завдань:
1) Складіть 5 речень, користуючись таблицею (пропонується вибіркова підстановча таблиця).
2) Перепишіть речення, розширте їх за рахунок поданих нижче слів (даються речення і список прикметників або іменників).
3) Перепишіть речення, скоротіть їх за рахунок вживання займенників.
В. Контроль розуміння прочитаного. Учням можна запропонувати такі завдання:
1) Прочитайте текст і напишіть 2-3 речення, які передають його основний зміст.
2) Прочитайте текст і поставте подані нижче речення в послідовності, що відповідає змісту прочитаного.
3) Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.
Форма пред'явлення контрольної роботи може бути різною. Завдання можна продиктувати, написати на дошці, спроектувати на екран або дати на, окремих картках. До перевірки поточних контрольних робіт корисно час від часу залучати самих учнів, запропонувавши їм самим перевірити свою роботу або організувати взаємну перевірку контрольних робіт за допомогою ключів, словника, підручника, правильного варіанта на дошці тощо.
Підсумовуючи викладене, можна сказати, що письмо є метою навчання іноземної мови в школі та ефективним засобом навчання і контролю іншомовних знань, умінь та навичок.
У навчанні письма дослідники виділяють три етапи:
1. оволодіння графікою/ орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно;
2. засвоєння структурних моделей речень, властивих усній та письмовій формам спілкування, комбінування їх у мовленні;
3. оволодіння писемним мовленням як засобом спілкування.
Для кожного з етапів характерні різні типи і види вправ.
Основною метою другого етапу, поряд з орфографічними навичками, є формування лексико-граматичної правильності письма. На цьому етапі найбільш поширеними визнаються такі види вправ:
- вправи на запитання-відповіді з частковою зміною мовного матеріалу;
- на трансформацію мовного зразка;
- на підстановку;
- на розширення та скорочення;
- диктанти.
Останній вид вправи широко використовується на різних ступенях навчання.
Розглянемо деякі із зазначених видів роботи. Як уже відмічалось, для навчання писемного мовлення, тобто вміння висловлюватись за допомогою графічних знаків, методисти рекомендують два типи вправ: умовно-комунікативні та комунікативні.
Умовно-комунікативні вправи використовуються для засвоєння мовного матеріалу у графічному оформленні, а також для автоматизації операцій, пов'язаних з письмовим викладом думок.
До цього типу відносять вправи з моделями (трансформація моделей, розширення їх тощо).
Особливе значення мають вправи на розширення висловлювання. Цінність таких вправ у тому, що вони формують механізм випередження або механізм вірогідного прогнозування, що має велике значення для створення писемного висловлювання.
Другий вид тренувальних вправ забезпечує вміння логічно і послідовно, своїми словами передати ту чи іншу інформацію.
Це перефразування, скорочення тексту, вибір ключових слів з тексту.
Для навчання логічного викладу думок пропонується складання різноманітних планів: план у вигляді запитань чи називних речень тощо.
Серед комунікативних вправ чільне місце займає відтворення груп речень, пов'язаних змістом.
Вправи:
Виконується вправа у формі самодиктанту.
Для удосконалення вміння висловлюватися своїми словами використовується переказ, розповідь, опис, твір, написання листа зарубіжному другові.
На початковому та середньому ступенях опис, розповідь частіше проводяться за допомогою дидактичного матеріалу: малюнка, серії малюнків, діапозитивів, тощо.
Для розвитку уміння творчого викладу думок пропонується завдання на додумування деталей, початку чи кінця запропонованого вчителем тексту.
До творчих письмових вправ, які пропонуються на старшому ступені, відноситься рецензування, реферування, анотація прочитаного чи прослуханого тексту. Письмові роботи творчого та напівтворчого характеру виконуються спочатку за допомогою запитань до картини, малюнка, а далі без опори на них.
Навчання техніки письма. Навчання каліграфії і навчання орфографії у середній школі
Головна мета навчання техніки письма іноземною мовою полягає у формуванні в учнів
А) графічних/каліграфічних та
Б) орфографічних навичок.
Так, на першому етапі формування орфографічних навичок використовуються вправи з аналізу, вправи на ідентифікацію та диференціацію:
- звуко-літерний аналіз слова;
- групування слів з однаковими звуками, але різними графемами;
- групування слів на основі протиставлення графем;
- диференціація подібних, але не тотожних графем;
- списування за зразком;
- списування з різними завданнями (підкреслити букву, буквосполучення, слова з однією і тією орфограмою);
Під каліграфічними навичками розуміють навички написання букв і буквосполучень даної мови як окремо, так і в писемному мовленні.