Сторінка
1

Драматизація казки Наталі Забіли “про півника та курочку і про хитру лисичку”

ДРАМАТИЗАЦІЯ КАЗКИ НАТАЛІ ЗАБІЛИ

“ПРО ПІВНИКА ТА КУРОЧКУ І ПРО ХИТРУ ЛИСИЧКУ”

Виходить Казкарка. Добрий день! Вітаєм вас –

Настає дозвілля час.

Гей, музики, гучно грайте,

Нашу казку починайте!

Діти грають на іграшкових музичних інструментах (музика на вибір муз керівника).

Казкарка. Де чарівні квіти, трави,

Де жмелі літають жваво

Й не пеньках – сороки-пави,

Є будиночок маленький:

Дах у нього червоненький,

Білі стіни та віконця

Усміхаються до сонця.

Чий будиночок з цеглин?

Півникової родини!

Під музику “Півнячої польки” виходять Курочка та Півник.

Курочка. Півню, літечко прийшло,

Нам дарунки принесло:

І суницю, і малину,

Журавлину і ожину

Півник. Треба ягоди збирати

Й наших друзів пригощати.

Під музику (на вибір муз керівника) Курочка та Півник збирають ягоди.

Курочка (співає) Ой Півнику-Когутику,

Зламай мені ти прутика

З зеленими листками

Й смачними ягідками.

Півник підходить до кущів, з-за них вибігає Зайчик. Півник і Курочка ховаються.

Казкарка. Раптом звір якийсь сіренький

Пострибав собі, маленький.

Налякав Чубарку-курку,

Й та забігла десь під купку.

А сміливець Півник-пан

Дременув за кущ і впав.

Зайчик. А я Зайчик-Пострибайчик.

Це давно відомо всім.

Маю вушка довгі й гарні,

І капусту й моркву їм.

З-за кущів виходять настрахані Курочка та Півник.

Півник (співає) Ходімо краще далі –

Ту звірі небувалі.

Ще й вуха мають сірі –

Мабуть, страшні ці звірі.

Курочка з Півником прямують далі по галявині.

Курочка (співає) Ой Півнику-Когутику,

Зламай мені ти прутика –

Горішків, де рясніше,

Де листя зеленіше.

З-за ліщини визирає Білочка.

Казкарка. Та неспокій не минає –

Хтось по гілочках стрибає.

Курка й Півничок тікають,

Ласощі свої лишають.

Курочка та Півник ховаються.

Білочка (співає) А я Білочка маленька,

А Білочка руденька,

Друзів добрих я люблю,

Й горішками наділю.

З’являються Курочка та Півник.

Півник (співає) Ходімо краще далі –

Ту звірі небувалі,

Ще й хвіст у них пухнастий,

На нас хочуть напасти.

Прямують далі по галявині.

Курочка (співає) Ой Півнику-Когутику,

Зламай мені ти прутика –

Хай буде невеличкий,

Але смачні кислички.

Півник подає Курочці гілочку.

Курочка (присідає). Зробим, Півнику, зупинку –

А мене сили вже нема.

Півник (озирається) Курко, глянь – чиясь хатинка

Понад стежкою. Дива!

З хатинки виходить Лисичка й запрошує подорожніх до себе.

Лисичка (співає) Відпочиньте ви в хатинці.

В мене є смачні гостинці –

І кислички, і горішки.

Хай спочинуть ваші ніжки.

Півник (співає)

А які тут гарні звірі –

Ласкаві й дуже милі,

Ми з ними погуляєм

І весело пограєм.

Півник із Курочкою заходять до хатинки. Лисичка замикає за ними двері.

Лисичка. Я замкну їх зараз в хаті

Й погукаю Вовка-брата.

Буде в нас смачний обід –

Наїмося ми як слід.

Кладе ключ під дверима й біжить до гаю. З’являться Білочка та Зайчик.

Білочка і Зайчик (співають).

Швидше йдіть з цього кубла,

Бо лисиця тут страшна,

Та ще й Вовчик дуже хижий –

Вас обох вони заріжуть.

Звірята відмикають двері хатинки й тікають разом з Півником та Курочкою. На галявину виходять Лисичка та Вовк.

Лисичка. Вовче сірий. Вовче-брате,

Швидше йди до мене в хату –

Буду смачно частувати.

Вовк. Гей дивися ти, руда, -

Як обдуриш, то біла!

Лисичка. Ні, обід буде смачненький –

Кури смажені, жирненькі!

Вовк (співає) Я давно їх виглядаю,

Пообідаєм гарненько,

Пообідаєм швиденько.

Обоє підходять до хатинки. Побачивши відчинені двері й зазирнувши до середини, Лисичка скрушно сплескує руками.

Лисичка. Моя страва десь поділась –

Чи втекла, чи розлетілась?

Вовк (обурений) Обдурила знов, кума –

Де ж обід? Його нема!

Тупнувши спересердя, йде геть, а Лисичка зачиняється в хатинці.

Казкарка. Тож до лісу Вовк голодний

Почвалав. Ледь тягне ноги,

Лиш зубами хижо стука.

Буде сірому наука!

На галявину, побравшись за руки, виходять Курочка, Півник, зайчик та Білочка.

Курочка. Нумо в коло всі ставаймо,

Наш таночок починаймо!

Під музику “Української польки” діти виконують знайомі танцювальні рухи.

“Казка й дитина щось таке споріднене, вони так одне з другим зрослися, що якби пре6дагогр не намагалися вигонити казку з дитячої хати, вона таки там пануватиме, бо вона природно відповідає вимогам дитячого розуму”.

Софія Русова.

А вихователі нашого дитячого садка постійно дбають про розвиток у дошкільнят творчого мислення. Тож і для мене важливим є не нагромадження в пам’яті дитини різноманітної інформації, а набуття нею вміння використовувати у життєвих ситуаціях те, що вона вже знає. Для розвитку творчої думки й уяви використовую, зокрема, віршовані завдання за змістом знайомих казок. Слухаючи пропонований текст, мої вихованці відгадують назву казки й відповідають на запитання аналітичного змісту, а потім виконують художньо-творчу роботу.

Наприклад: “Колобок”

Через поле, через ліс,

Хтось, співаючи котився.

Хто це і кого зустрів?

Чим він кожному хвалився?

Поміркуйте, хто б хвалька

Зміг порятувати, і як далі у старих

Жив би він у хаті?

А тепер зліпіть будь ласка,

Колобка й усіх, хто в казці.

Народна казка, яку переповідає вихователь, стане цікавішою й зрозумілішою дітям завдяки музиці. Персонажі оживуть, набудуть нових рис, втілившись у чудові музичні образи, створені видатними українськими композиторами. Яскраві, доступні мелодії, близькі до фольклорних, органічно зливаються з текстом казки. На заняттях зі слухання музики педагог може виконувати її сам демонструючи ілюстрації, розігруючи сюжет за допомогою ляльок, театральних дійств, а може залучати до цього й інших дорослих або тих дітей. Які здатні відтворити музичні характеристики героїв.