Сторінка
14

Методика викладання англійської мови

Іноземні мови, що вивчаються у школі – англійська, німецька, французька, іспанська – використовують латинську графіку.

Аналіз системи друкованих знаків українського та латинського алфавітів свідчить про те, що в них є

- подібні букви (наприклад: Aa, Оо, Xx, Ее, Mm, Kk, Pp),

букви, які частково співпадають у написанні (Tt, Hh, Uu, Bb),

букви, накреслення яких зовсім відрізняється від букв українського алфавіту (Ss, Ff, Rr, Qq, Ww, Jj, Zz). Крім того, в різних мовах додатково до букв використовуються діакритичні позначки для окремих фонем.

Головна увага при навчанні техніки письма приділяється чіткості і нормативному написанню букв.

Вправи для навчання каліграфії

- вправи на написання елементів літер та окремих букв,

- на ускладнене списування/ виписування букв, буквосполучень і слів (з елементами комбінування, групування тощо).

Під орфографічними навичками розуміють навички написання слів у відповідності до правил використання письмових знаків у кожному конкретному слові.

Орфографічні системи іноземних мов, що вивчаються в середніх навчальних закладах, базуються на трьох основних принципах:

1. фонетичному, коли буква повністю відповідає звуку, тобто опорою є вимова (наприклад, англ.: pen);

2. морфологічному, коли написання визначається правилами граматики (морфології) незалежно від фонетичних умов, наприклад, у споріднених словах чи формах (наприклад, англ.: nation – nationality);

3. традиційному (історичному), коли орфографічні форми є традиційно закріпленими і відображають зниклі норми вимови (наприклад, англ.: daughter);

Серед труднощів навчання орфографії насамперед виділяються

- буквосполучення, що передають один звук (наприклад, англ.: sh, th, ck.

- одна буква може передавати різні фонеми, наприклад: в англійській, німецькій і французькій мовах буква s відповідає кільком звукам. Або навпаки – один звук зображується на письмі різними графемами (наприклад, англ.: ir, er, ur.

- наявність так званих "німих" букв (наприклад, англ.: е у словах з відкритим складом – line, plate; у буквосполученнях: wh-, -ght: whom, eight).

З метою попередження помилок та навчання учнів правопису згідно з орфографією іноземних мов слід використовувати спеціальні вправи, націлені на формування стійких орфографічних навичок.

У навчанні орфографії виділяють дві підгрупи вправ:

1. до першої групи входять вправи на списування (виписування) і дописування;

2. до другої – вправи для запису на слух (диктанти різних видів).

1. У першій підгрупі вправ розрізняють

А) просте списування та

Б) ускладнене списування (з підкреслюванням певних графем, з групуванням слів за певними ознаками тощо).

Складнішими будуть вправи на "вписування" або правильне розташування усіх букв слова – це кросворди, гра в "поле чудес", головоломки.

2. Друга підгрупа вправ включає різні типи диктантів: зорові, зорослухові, слухові самодиктанти.

Планування навчального процесу з іноземної мови

Успішність планування навчального процесу забезпечується урахуванням таких умов:

- цілей навчання ЇМ,

- психологічних закономірностей та основних етапів формування мовленнєвих навичок і вмінь,

- наявних засобів навчання,

- основних методичних вимог до сучасного уроку ЇМ,

- психологічних факторів навчання (вік учнів, рівень їх загального розвитку, коло інтересів, бажань, нахилів) і педагогічних факторів навчання (ступінь навчання, мовна та мовленнєва підготовка учнів).

Система планування в середній школі охоплює послідовне планування в межах усього курсу навчання, чвертей, циклу уроків та окремого уроку, виходячи з конкретних цілей кожного відрізка навчального процесу. Розрізняють календарно-річний план, що включає

плани на чотири чверті (піврічні плани),

тематичний план або план циклу уроків та

поурочний план.

Календарно-річний план – це проект, в якому подаються теми, визначаються загальні дидактичні завдання, встановлюються терміни вивчення тем, поділяється за чвертями навчальний матеріал, визначаються способи підсумкового та тематичного контролю, вказуються основні дидактичні засоби.

Основою для календарно-річного плану є навчальна програма з ЇМ та навчальний план.

Календарно-річний план складається учителем на основі орієнтовного плану, який міститься в книжках для вчителя певного класу.

Тематичне планування є дещо конкретнішою розробкою календарно-тематичного плану. Головне завдання тематичного планування – визначення кінцевих цілей в результаті вивчення певної теми. В тематичному плані розкривається конкретна тема та підтеми, визначається послідовність формування навичок та вмінь, а також кількість уроків, що відводяться на досягнення активних цілей циклу уроків, вказуються способи контролю та завдання |дому, додається перелік засобів навчання

При поурочному шануванні завдання вчителя полягає в тому, як на даному конкретному уроці організувати процес навчання та виховання.

Вчитель повинен усвідомити призначення кожного елемента уроку, його взаємодію з іншими елементами уроку.

Урок – основна форма навчального процесу іноземної мови

Урок іноземної мови є основною організаційною одиницею навчального процесу, його частиною і водночас самостійною, цілісною ланкою. До нього ставляться загально дидактичні й методичні вимоги, що й до кожного уроку. Але він має свою специфіку, яка зумовлена вимогами до уроку іноземної мови. Типи уроків іноземної мови – універсальний тип – комбінований, але умовно поділяються на: Уроки, спрямовані на формування мовленнєвих навичок користування мовним матеріалом(подача нового матеріалу, практика в мовленнєвій діяльності,тренування з метою використання нового матеріалу в різних видах МД), уроки спрямовані на формування мовленнєвих умінь (практика в мовленнєвій діяльності,тренування з метою підготовки до мовленнєвої діяльності) Сутність уроку як самостійного цілого зумовлена його методичним змістом – сукупністю положень, що визначають його особливості, структуру, види та прийоми роботи.

Етапи.

Початок уроку/Вступна частина Організація класу. Мовленнєва/фонетична зарядка Основна частина уроку. Подача нового матеріалу. Тренування в мовленні. Практика в мовленні. Систематизація вивченого Контроль навичок та вмінь: поточн, тематичний/підсумковий Заключна частина. Підсумки уроку. Виставлення та мотивація оцінок. Повідомлення д/з.

В цілісній структурі уроку виділяються початок, основна та заключна частини уроку. Початок уроку складається з організаційного моменту, мовленнєвої / фонетичної зарядки, повідомлення завдань уроку. Функції:

1) організувати клас до активної роботи на уроці, до співпраці;

2) створити іншомовну атмосферу з метою переведення учнів на іншомовну мовленнєву діяльність;

3) "настроїти" артикуляційний апарат і сприяти запуску іншомовного мовленнєвого ритму як передумови фонетично правильного оформлення наступних мовленнєвих дій учнів на уроці.

В основній частині уроку вирішуються заплановані практичні задачі (у взаємозв'язку з освітніми, розвиваючими та виховними). Отже, ця частина уроку присвячена ознайомленню з новим мовним матеріалом, автоматизації дій його вживання на рівні фрази та понадфразової єдності, узагальненню вивченого, контролю мовленнєвих навичок і вмінь. Найбільший відсоток часу основної частини уроку, звичайно, займає вправляння, тобто тренування і практика в мовленнєвій діяльності. Характер тренування чи практики залежить від поставленої учителем задачі (задач) уроку. Кінець уроку повинен підсумовувати те, чого було досягнуто на уроці. Його компонентами є повідомлення домашнього завдання та підбиття підсумків проведеної роботи.