Сторінка
20
Урок, на якому діти відчувають задоволення і радість від успішно виконаної спільної роботи, який пробуджує самостійну думку і викликає сумісні переживання учнів, сприяє їх моральному вихованню.
Для виявлення рівня сформованості моральних якостей школярів потрібно використовувати твори різних видів мистецтва, а в якості основної форми роботи проводити бесіди з учнями на моральні теми, розширюючи тим самим від класу до класу моральні уявлення і знання учнів [26, с. 146-150].
Знання школярів про моральні правила, правові норми, отримані на уроках, власні життєві спостереження – не рідко бувають розрізненими і неповними. Тому потрібна спеціальна робота, пов’язана з узагальненням отриманих знань. Форми роботи різні: це може бути розповідь вчителя, етичні та правові бесіди. Етичні бесіди сприяють отриманню моральних знань, виробленню в школярів етичних уявлень і понять, вихованню інтересу до моральних проблем, стремлінню до оцінювальної моральної діяльності. Головне призначення етичної бесіди – допомогти школярам розібратись в складних питаннях моралі, сформувати тверду моральну позицію, допомогти кожному школяру усвідомити свій особистий моральний досвід поведінки, прищепити вихованцям уміння виробляти моральні погляди. В процесі етичних бесід необхідно, щоб учні активно приймали участь в обговоренні моральних проблем, самі підходили до визначених висновків, вчились відстоювати особисту думку, переконувати своїх товаришів. Етична бесіда будується на аналізі та обговоренні конкретних фактів та подій з повсякденного життя, прикладів з художньої літератури, кінофільмів.
Особливість етичної бесіди полягає в тому, щоб залучити самих дітей до вироблення в них правильних оцінок і суджень про моральні вчинки. Високо оцінює роль етичних бесід А.С. Макаренко. “Я пам’ятаю, казав він, як швидко і радісно відроджувався мій колектив в окремих випадках і проблемах після єдиної бесіди на таку моральну тему. Цілий ряд бесід, цілий цикл таких бесід справляв просто велике оздоровлення в моєму колективі”
Етична бесіда, на думку Л.Р. Болотіної, вимагає від вчителя великої духовної близькості до дітей. Учні повинні довіряти учителю, любити його, тільки в цьому випадку в них з’являється стремління поділитися своїми думками. Вчитель по ходу бесіди повинен проявляти повагу до внутрішнього світу дитини, остерігатися прямолінійності, безтактовності.
Етична бесіда проводиться двома шляхами: індуктивним та дедуктивним. В початкових класах краще всього починати розмову з яскравих, конкретних фактів. На основі аналізу фактів вчитель підводить дітей до моральних висновків, до формулювання моральних понять. В початкових класах можна етичну бесіду будувати і дедуктивним шляхом, тобто йти від морального поняття, проблеми до яскравих фактів і до більш поглиблених висновків.
Особливість проведення етичних бесід в початкових класах школи полягає в тому, що в них можна включати інсценування, читання уривків з художньої літератури. При цьому неможна забувати, що в етичній бесіді повинен переважати живий обмін думками, діалог.
Зважаючи на позитивний вплив етичних бесід на молодших школярів, на другому етапі експерименту, ми провели ряд бесід та вправ на різноманітні моральні теми (Додатки Б, В, Д, Е) з тими же двома експериментальними класами.
Після цього, для перевірки ефективності проведеної роботи, ми провели повторне дослідження рівня сформованості моральних якостей та рівня моральної соціалізації у двох експериментальних класах. Розглянемо отримані результати: передусім, проаналізуємо зміни морального досвіду у двох експериментальних класах. Як і на першому етапі дослідження, випробовувані експериментальних класів розділилися на три групи – з низьким, середнім і високим рівнем морального досвіду.
В той же час змінився їх кількісний склад. Так у двох експериментальних класах кількість учнів з низьким рівнем морального досвіду складає 13% від вибірки, з середнім рівнем – 56% і з високим – 31%.
При порівнянні з першим етапом дослідження виявилось, що група з низьким рівнем зменшилася на 18%, з середнім збільшилася на 8%, і з високим збільшилася на 10%. Детальніше порівняння дозволило простежити зміну складу різних рівнів, що вчаться в групах, від першого етапу дослідження по другий. Так 16% випробовуваних, що були в групі з низьким рівнем потрапили в групу з середнім рівнем і 2% – в групу з високим рівнем. З групи з середнім рівнем на першому етапі дослідження 8% випробовуваних потрапили в групу з високим рівнем.
Також важливо зазначити, що 36% випробовуваних у 3-А і 4-В експериментальних класах змінили своє положення і перейшли в групи з більш високим рівнем морального досвіду. Саме цей факт свідчить про те, що в результаті формуючого експерименту у молодших школярів моральний досвід досяг вищого рівня розвитку, ніж був.
Окрім кількісної зміни, у деяких випробовуваних у двох експериментальних класах відзначалися і деякі якісні особливості морального досвіду. Передусім, школярі, обґрунтовували свої відповіді, стали частіше орієнтуватися на зміст моральної норми. Підвищилася здатність виділяти моральну проблему в ситуаціях морального вибору. Оцінки вчинків стали критичніші не лише по відношенню до іншої людини, але і до самого себе.
Таким чином, вивчаючи ці різні методики та перевіряючи деякі з них на практиці, ми звернули увагу на їх позитивні результати. Також, доповнивши власними міркуваннями з даної проблеми, ми виокремили певні шляхи морально-правовиховної роботи, що увібрали в себе кращі традиційні методи та новаторські пропозиції.
Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо морально-правової соціалізації молодших школярів
Процес розбудови незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм співіснування на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу.
Без таких універсальних моральних цінностей як чесність, совість, свобода, відповідальність, гідність, доброта, толерантність не можна навіть сподіватись на поліпшення ситуації в країні. Багатьом очевидно, що Україна або стане моральнішою, або втратить свою незалежність. Проблема моралі сьогодні це не просто область філософії чи педагогіки. Це вже прерогатива національної безпеки.
Мораль – феномен конкретно-історичний. На кожному етапі розвитку суспільства вона має свою специфіку. Тоталітарній державі потрібна авторитарна мораль з її забороняючою, вказівною, контролюючою та нормативними функціями.
Правовій державі, якою намагається стати Україна, потрібна гуманістична мораль громадянського суспільства, яка визнає людину найвищою цінністю.
Морально-духовне становлення дітей та учнівської молоді, підготовка їх до активної, творчої, соціально значущої, сповненої особистісного сенсу життєдіяльності, є найважливішою складовою розвитку суспільства та держави. Напрямами державної політики в галузі виховання стали принципи гуманістичної педагогіки. Вони сформульовані в пакеті відповідних державних законодавчих документів: Законах України “Про освіту” та “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, Національній Доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті тощо. Закладена в них методологія виховання надає пріоритет розвиненій особистості, її самовизначенню, самореалізації, ідентифікації із загальнолюдськими і національними цінностями, відповідає міжнародній стратегії розвитку освіти та уможливлює забезпечення прав дитини, закріплених у відповідній Конвенції ООН. Це актуалізувало переосмислення мети морального становлення підростаючого покоління з позицій демократизації і гуманізації суспільного життя та реального визнання прав і свобод людини. Мета є спільною для всіх ланок системи освіти та виступає критерієм ефективності виховного процесу.