Сторінка
8

Умови розвитку соціальної активності студента у ВНЗ

Результати дослідження соціальної активности студентів ВНЗ

Сьогодні навіть за найсприятливіших умов життя молодь часто буває інертною, не зацікавленою в самостійній діяльності, здатною лише засвоювати сформований досвід, не докладаючи зусиль для пізнання і перетворення навколишньої дійсності. Саме тому формування й розвиток соціальної активності молодого покоління стає важливою проблемою сучасності, вирішальним чинником соціального розвитку.

Як актуальна потреба студентів соціальна активність реалізується в певній системі цільових установок, мотивів, що визначають інтереси особистості, її включення в діяльність по задоволенню посталої потреби; як перетворююча здатність соціальна активність реалізується у відповідних соціальних знаннях і навичках.

У педагогіці розвиток соціальної активності є одним із найважливіших завдань виховання особистості. Українська педагогічна енциклопедія активність особистості визначає як «діяльне ставлення людини до світу, здатність людини виробляти суспільно значущі перетворення матеріального і духовного середовища на основі освоєння суспільно-історичного досвіду людства; проявляється в творчій діяльності, вольових актах, спілкуванні». З нашої точки зору, соціальна активність - стійка властивість особистості і сукупність соціально-значимих дій, спрямованих на інтенсивну, усвідомлену взаємодію із соціальним середовищем, яка здійснюється в процесі внутрішньої і зовнішньої діяльності по перетворенню себе і соціуму. Перетворення себе відбувається через реалізацію власних потенціалів, у тому числі, через дозвіллєву діяльність. Дозвіллєва діяльність - цілеспрямована активність, що відповідає потребам і мотивам людини, що реалізується в системі культури і дозвілля. Творча дозвілєва діяльність піднімає особистість на новий щабель - від споживача духовних цінностей до їх творця, створює умови для самовираження, саморозвитку самореалізації особистості.

У процесі дозвілля студенту набагато простіше формувати поважне ставлення до себе, навіть особисті недоліки можна подолати за допомогою дозвіллєвої діяльності. Чітка система організації дозвілля і культурного відпочинку відіграє важливу роль не тільки в підтримці стійкого клімату в колективі, зміцненні здоров’я, але і в підвищенні соціальної активності молоді.

Нами було висунуто припущення, що соціальна активність студентів прямо залежить від їх активності у сфері дозвілля і формується під впливом дозвіллєвої діяльності. Для обгрунтування ролі дозвіллєвої діяльності в соціальній активності студентів вузу нами було проведено дослідження. Вибірка дослідження склала 30 осіб у віці від 19 до 22 років. Участь в анкетуванні взяли студенти факультету правознавства. Згідно з результатами даного опитування більшість студентів (33,8%) вважають за краще вільний час присвячувати розвагам, що може бути обумовлено віком студентів, а також необхідністю емоційної розрядки після занять. На другому місці у студентів навчання (24%), потім пасивний відпочинок (20,5%). Найменший відсоток студенти у вільний час віддають роботі (8,5%) та хобі. Однак показники у різних груп все-таки мають свої відмінності. Так, студенти факультету правознавства багато часу приділяють читанню книг, журналів, проводять час біля телевізора чи комп’ютера.

Визначення ступеня активності у вільний час дозволило нам з’ясувати розуміння соціальної активності самими студентами. Більшість з них (52%) під соціальною активністю розуміють «участь у громадському житті університету, в тому числі у різних заходах». Частина студентів (25%) вказують також участь безпосередньо в культурному житті вузу. Таким чином, абсолютна більшість опитаних студентів підкреслюють діяльнісний характер даного явища. Студенти факультету правознавства крім участі в різних заходах відзначили активне проведення дозвілля, бажання спілкуватися з людьми і володіння такими якостями, як креативність, мобільність, стійкість. Молоді люди даного факультету розуміють соціальну активність і як «відношення студента до участі в групі, колективі, серед однолітків».

Усвідомлюючи сутність поняття соціальна активність, лише 15,5% всіх опитаних вважають себе соціально активними. Більшість студентів (49%) не задумувалися над цим, досить велика кількість (35,5%) відповіли, що не є активними. Близько половини студентів, які вважають себе соціально активними, займаються в якихось гуртках і секціях. Незважаючи на те, що соціально активними студентами себе називають досить невелика кількість опитаних, близько 35% вважають себе здатними вплинути на життя університету. 30% респондентів не вірять в свої сили і здібності.

Ми спробували з’ясувати, що може стимулювати самих студентів на участь в якомусь громадському заході, а також порівняти, чим керуються студенти при організації дозвіллєвої діяльності, які чинники впливають на вибір ними дозвілля.

Найбільше значення для студентів, готових брати участь у громадських заходах, має можливість проявити себе, самореалізуватися (24%). Також значущим стимулом виступає можливість розширення соціальних зв’язків (24%), можна відзначити, що і серед факторів дозвілля велика група респондентів виділяє суб’єктів відпочинку, ці факти підтверджують, що студенти надають великого значення тому, з ким їм доведеться спілкуватися. Дані мотиви є основоположними елементами прояву соціальної активності. Таким чином, ми бачимо, що студенти, до кінця не усвідомлюючи, прагнуть до соціальної активності у подібних її проявах.

Матеріальну винагороду як стимул участі в громадських заходах відзначили 20,5% опитаних. У цьому простежується бажання отримати заохочення, вселяє в студентів впевненість у своїх силах і доводить те, що займаючись улюбленою діяльністю можна отримувати матеріальні блага. 12,5% студентів факультету правознавства вказали, що на участь у громадському заході їх можуть стимулювати поблажки в навчанні - автоматична здача іспиту або заліку. Таким чином, прояв активності в сфері дозвілля у них пов’язано з самим навчальним процесом.

Не потребує доведення той факт, що молодь сама повинна проявляти ініціативу в організації свого дозвілля та раціонального використання вільного часу. У ході дослідження з’ясувалося, що 15,5% студентів кардинально б змінили своє дозвілля, 71% - трохи б змінили свій звичний відпочинок і лише 13,5% нічого не хочуть змінювати. Це говорить про те, що в цілому у молодих людей немає повної задоволеності своїм дозвіллям.

Згідно з отриманими даними 32,5% студентів у ​​вільний час віддають перевагу кафе та клубам, у порівнянні з такими закладами як, наприклад, театри. В кінотеатрах зазвичай відпочиває 28,8% опитаних. Даний вид дозвілля відрізняється легкістю сприйняття, відносною доступністю, орієнтацією на різні смаки. 22% респондентів відвідують нічні клуби (бари). У даних закладах вони отримують більший виплеск емоцій, вступають у нові відносини, розширюють коло спілкування. Спортивні комплекси відвідують лише 9,5% досліджуваних. Активні, здорові форми дозвілля відходять на другий план, поступаючись місцем розважальним і не вимагає великих фізичних зусиль.