Сторінка
1
Сучасна освіта націлена на індивідуальний розвиток особиcтості. В умовах динамічно змінюючогося довкілля людина повинна так само динамічно пристосовуватися до змін аби вижити. Тому першочергова задача педагога – навчити вчитися. Вчитися з потоку інформації, що надходить, вихоплювати необхідне і перетворювати у власний варіант рішення поставленої задачі. Необхідно займатися самоосвітою, уміти інтерпретувати, творити. Всі люди пов'язані, але у кожного є індивідуальні потреби і рішення корисні для однієї людини, можуть бути зовсім недієвими для іншої. Система освіти має бути направлена на формування самостійності суджень учнів, на виявлення здібностей і створення умов для їх реалізації на практичних заняттях. Образотворче мистецтво володіє широким спектром практичних вправ, технік, що сприяють данним процесам.
Теоретичні знання учня повинні підкріплюватися практикою за для розвинення діяльнісних характеристик. Тільки коли людина активно діє, в неї є шанси наблизитися до найвищої головнішої мети життя, запоруки щастя – до самореалізації. І чим більше навичок, здобутих в навчанні, тим більше можливостей діяти, реалізовуватися. Тому особливу увагу на практичних заняттях слід приділяти здобуттю нових навичок, вивченню нових технік і прийомів певної сфери діяльності. Якщо розглядати предмети середніх загальноосвітніх шкіл з боку можливості збільшення годин практичних вправ, то серед них виділяється образотворче мистецтво. На уроках образотворчого мистецтва є можливість паралельного збагачення теоретичним та практичним досвідом, можливий одночасний розгляд теорії та практики під час уроку, що дуже цінно для повноти навчального процесу. Поєднання ж теорії образотворчого мистецтва з вивченням навичок володіння техніками графіки крім повноти навчання забезпечує ще й прив¢язку до реальних життєвих потреб суспільства. Адже техніки графіки широко використовуються в дизайні, що проникає у всі шари життя.
Проблемою системи освіти є швидке застарівання учбової програми. Підростаюче покоління має бути забезпечене інформацією, що відповідала б дійсності, інакше суспільство ризикує виростити армію безробітних, непристосованих до динамічної сучасності. Для забезпечення комфорту сучасного суспільства необхідний дизайн. Формування розуміння загальних понять дизайну та вивчення практичних навичок для створення елементів дизайну потрібно закладати ще в шкільному віці, в період активного формування особистості. У шкільних учбових програмах ще недостатньо відшліфовані методики викладання основ дизайну та практичних занять на вивчення технік графіки. Тому зараз є актуальною проблема поліпшення стану методичного забезпечення та дослідження технік графіки як технік, що можна застосувати в навчальному процесі в школі. В даній кваліфікаційній роботі увага зосереджена саме на цих питаннях.
Мета роботи:
проаналізувати можливості вивчення технік графіки на уроках образотворчого мистецтва в середній школі та запропонувати шляхи розширення даних можливостей.
Основні завдання дипломної роботи:
систематизувати інформацію про техніки графіки, класифікувати їх;
визначити місце графічних технік у навчальних програмах та підручниках з образотворчого мистецтва для середньої школи;
позначити особливості використання графіки в навчальному процесі;
розглянути створення дизайну календарю, як творчий процес, для якого актуальним є використання технік графіки;
розробити плани-конспекти уроків образотворчого мистецтва для середньої загальноосвітньої школи з елементами дизайну, що сприятимуть вивченню і закріпленню на практиці технік графіки.
Об'єкт дослідження: графічні техніки.
Предмет дослідження: методична система практичних занять з образотворчого мистецтва з елементами графічного дизайну на вивчення технік графіки.
Для реалізації поставлених завдань використовуються методи:
1.Метод теоретичного аналізу, класифікації, систематизації, узагальнення.
2.Порівняльний метод.
3.Метод спостереження, тестів, експериментів, планування.
Гіпотеза дослідження: якщо чітко планувати практичні заняття по графічним технікам, суміщуючи їх з теорією, враховуючи особливості розвитку учнів та умови проведення уроків, то засвоєння нових тем на уроках образотворчого мистецтва в середній школі підвищується.
Традиційні техніки графіки
“Графіка” від грецьк. grapho - пишу, малюю.
Специфіку мистецтва графіки складає малюнок. Малюнок (як художньо-виразний засіб) хоч і використовується у всіх видах образотворчого мистецтва, але в графіці він є ведучим, визначальним початком і застосовується в чистішому вигляді. Тому можна вважати малюнок головним засобом графіки (як пластику - в скульптурі, колір - в живописі).
Малюнок демонструє характер, темперамент, настрій художника. Мова графіки заснована, головним чином, на виразних можливостях лінії, штриха, плями (інколи колірної), фону основи (зазвичай аркуша паперу - білого або тонованого) з яким зображення утворює контрастне або нюансне співвідношення. Не дивлячись на те, що колір в графіці має велике значення, але використовується все ж більш обмежено, ніж в живописі. Графіка тяжіє до монохромности, найчастіше отримуючи художню виразність з поєднання двох кольорів: білого (або іншого відтінку основи) і чорного (або якого-небудь іншого кольору фарбувального пігменту). Колір в графіці має другорядне значення - домінує тон.
Матеріали і техніка графіки всілякі, але, як правило, основою є паперовий аркуш. Колір і фактура паперу грають велику роль.
Графіка поділяється за призначенням на станкову, ілюстративну, плакатну та виробничо-прикладну, за технічними засобами на такі види: малюнок, гравюра(естамп), прикладна графіка і нетрадиційні техніки. Хоч такий розподіл є умовним.
Станкова графіка - графіка виконана “на верстаті”, така, що не має зв'язку з певним інтер'єром, призначення і значення твору повністю вичерпується художнім змістом. Станкова графіка залежно від характеру техніки поділяється на естамп і малюнок, що мають свої підтипи.
Малюнок та естамп відносяться до традиційних технік і є основою для нових графічних технік.
Естамп - від франц. estamper - штампувати, відтискати – відтиснення на папері. Первинне зображення робиться не безпосередньо на папері, а на пластині твердого матеріалу, з якої потім малюнок друкується, відтискається за допомогою пресу. При цьому можна одержати багато екземплярів відтиснення - тиражувати графічне зображення. Друкування застосовується і в прикладній графіці, плакаті, книжковій ілюстрації. Але там друкарська форма виготовляється з оригіналу, виконаного художником, фотомеханічним, машинним шляхом. У станковій же графіці для естампа друкарська форма створюється самим художником, тому виходить ряд екземплярів справжніх витворів мистецтва однакової художньої цінності, повністю зберігаючих живим і безпосереднім відбиток творчої роботи.
Твори графіки, віддруковані з друкарської форми гравіювання, називають гравюрою, а друкарську форму – матрицею. В залежності від матричної форми та за принципом отримання світлих і темних місць розрізняють пласкі, поглиблені та випуклі гравюри. В пласкій гравюрі - малюнок і фон знаходяться на одному рівні. В опуклій – малюнок залишається у рельєфі, а всі майбутні білі місця поглиблюються. В поглибленій – навпаки, основна площина дошки буде білим полем, а малюнок поглиблюється у вигляді канавок, які при друкуванні заповнюються фарбою. В залежності від матричного матеріалу – є основні види гравюри: літографія, гравюра на дереві, гравюра на металі, ліногравюра.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Педагогічні основи використання самостійних робіт у малокомплектній початковій школі
Підвищення рівня природничо-наукових знань
Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай
Трудове виховання у педагогічній спадщині К.Д. Ушинського
Формування позитивної мотивації на уроках англійської мови