Сторінка
6
У підручнику авторів С.Желєзняк та О.Ламонової для 6-их класів продумано послідовність викладу навчального матеріалу, досить зрозуміло і впорядковано класифіковані види та жанри образотворчого мистецтва, в темах малювання об’ємних предметів виразно показані тонові градації на кулі, непогана наочність та поетапне виконання натюрморту олівцем. Подані в підручнику біографії багатьох видатних митців надихають юних художників. Вдале пояснення терміну «гризайль», що можна умовно вважати однією з акварельних технік. Непогано намальовані етапи роботи над живописним натюрмортом, що розширює кругозір учнів і може стати у пригоді при малюванні графічного стилізованого натюрморту. Є також тема малювання квітів, що рідко зустрічається в інших підручниках. Тут описані акварельні, гуашеві, олійні фарби та технічні прийоми роботи з ними. Необхідною для правильної побудови графічної композиції є тема « Прийоми композиції. Етапи роботи над композицією та над ілюстрацією». Освітлена тема історичного вивчення пропорцій людини. Подані етапи роботи над графічним та скульптурним портретами, начерками фігури людини – полегшені в порівнянні з тією ж самою методикою в випускних класах художньої школи. Тема уроку №22: «Графіка. Види графіки. Графічні техніки.» Тут подані тільки теоретичні відомості про техніки друкованої графіки, монотипію, трафарет, прошкрябування. Розглядаються виражальні можливості лінії у малюнку – лінійний та силуетний малюнки. Описані матеріали, що застосовуються у графіці: пастель, вугілля, соус, сучасні графічні матеріали (фломастери, комп’ютерна графіка, кольорові олівці тощо). Подані такі необхідні теми як «Ужиткова графіка, листівки, шрифти.», « Настрій в пейзажі», «ДВМ, дизайн».
Була розглянута також додаткова література. На полицях книжкових магазинів багато книжок, журналів та іншої друкованої продукції, що стосується образотворчого мистецтва. Але в більшості випадків, це література присвячена окремим простеньким вправам з декоративно-вжиткового мистецтва, несе ознайомлюючий характер, не містить достатньої методологічної бази. А якщо мова йдеться про графіку, то скоріш за все – про матеріали, а не про технічні особливості їх застосування в процесі малювання. В бібліотеках зустрічаються підручники старого зразка російських авторів. Поширеним був свого часу посібник для вчителів « Основи навчання образотворчому мистецтву в школі» автора В.С. Кузіна. У посібнику для викладачів « Методика викладання малювання у восьмилітній школі» під редакцією А.П. Фомічєва увага приділяється оволодінню азами малювання з натури, в різноманітних вправах малювання з натури використовують класичні матеріали та техніки – акварель і графітні олівці. В даних посібниках зовсім не стоїть задача оволодіння навичками різних графічних технік. В навчальному посібнику «Основи образотворчого мистецтва і методика художнього виховання дітей» В.П.Котляра поданий простий опис таких графічних матеріалів, як олівець, сангіна, перо, акварель, ручки, гуаш, кольорові олівці, пастель, але не зазначені особливості їх використання. Такий посібник може бути використаний в домашньому вихованні мамами, але для шкільної програми він поверхневий. Для прискорення підготовки конспектів уроків можна використовувати плани - конспекти уроків з образотворчого мистецтва для 6-их класів СЗОШ (12-річна)«Образотворче мистецтво» авторів Л.В. Клімова та І.В. Ланіна. Плани порівняно сучасні – 2006 року. Багато цікавих тем: моделювання одягу, проектування предметів побуту («Світильник»), ознайомлення з портретом, прикрашання скляного посуду. Урок №10 розглядає графічні засоби виявлення об’ємної форми, фактури, матеріалу предметів. Але це тільки початок, ввідна тема з графіки – діти виконують нескладні вправи на виявлення світло - тіньових градацій в предметах з різним характером поверхні. По суті цей урок можна вважати уроком тренування навичок володіння тільки однією з графічних технік – найбільш поширеною, основною – техніка малювання графітним олівцем. На уроці №33 можна поєднати декілька графічних технік при виконанні екологічного плакату. Але тут увага зосереджена навколо теми плаката, і особливості використання графічних матеріалів не мають значення в даній темі, хоча є прямий зв’язок між творчим задумом і вибором потрібної техніки виконання. Має відношення до графіки урок№32 « Взаємозв’язок шрифту і змісту. Буквиця». Учні краще починають розуміти особливості передачі творчої ідеї художніми засобами виразності. Але цей урок – один з ознайомлюючи зі шрифтовою графікою і, знову ж таки, особливостям техніки виконання буквиці не приділяється багато уваги. Хоча вдалість виконання шрифту залежить від точності технічних навичок. Теорія краще засвоюється тоді, коли вона закріплюється практикою. Тому виконання завдань на уроках образотворчого мистецтва потребує детального поетапного інструктажу. Це в свою чергу пов’язане з потребою чіткого планування використання технік.
В практиці школи майже всю роботу по малюванио можна віднести до розділу графіки, оскільки в основі шкільного малювання з натури, декоративного і тематичного малювання лежить малюнок. Вчитель повинен навчити учнів розуміти значення малюнка в практичній діяльності людей. Навички і уміння, отримані учнями на уроках малювання, використовуються ними на заняттях по інших предметах і в суспільно корисній роботі. Саме по собі використання прийомів графіки необхідно співвідносити із ціллю, що бажаємо досягнути, оцінювати його доречність та необхідність. Також вже в індивідуальних випадках необхідно враховувати вимогу відповідності графічного виразу змісту. Як графічне оформлення, наприклад, газети, так і графічна ілюстрація певного учбового матеріалу повиині давати зорові враження, підтверджуючі словесний виклад матеріалу і іноді доповнюючи, заглиблюючи його. Сама техніка має бути відповідною творчому задуму, і навпаки. Деякі різновиди графіки не завжди можна використати на уроках образотворчого мистецтва через їх складність. Отримані на уроках малювання технічні уміння і навички можуть в позакласній роботі заглиблюватися і розвиватися на заняттях графікою. Виконання учбових таблиць, діаграм, схем шрифтових композицій, оформлення стінного друку і рукописних журналів вимагає знання деяких загальних графічних вимог. Один і той же зміст може бути виражений різними графічними прийомами. Різновиди графіки можуть використовуватися як основне завдання чи допоміжний засіб. Основним питанням, яке може виникнути, буде відповідність наявної матеріальної бази завданням графіки. Але воно швидко вирішуеться, так як технік багато, вони різноманітні і можна обрати ту, яка буде найбільше відповідати завданню, поставленим цілям та наявності матеріалів і інструментів, більшість з яких, до речі, діти можуть виготовити самостійно, під керівництвом вчителя.
Методики викладання образотворчого мистецтва та дизайну для середніх шкіл, як правило, розробляють студенти та викладачі університетів педагогічного образотворчого та дизайнерського спрямування. Їх рекомендації відрізняються чітким формуванням теоретичної частини. Але студенти через брак досвіду роботи з дітьми в середній школі за умов ліміту часу уроку в 45 хвилин , недостатньо чітко сплановують практичну частину занять. З проблемою розробки методик стикаються вчителі середніх загальноосвітніх шкіл, художніх шкіл, шкіл естетичного виховання, керівники учбово-виробничої практики старшокласників. Деякі методичні розробки вчителів середніх загальноосвітніх шкіл характеризуються недостатнім рівнем теоретичної бази та загальної педагогічної концепції. Програми художніх шкіл більш спеціалізовані, направлені на поглиблення знань з образотворчого мистецтва, висувають більш жорсткіші вимоги при оцінюванні робіт учнів. Кращій художній підготовці учнів в художній школі сприяє більша розтягнутість тем в часі. Тому програми художніх шкіл майже не можливо застосовувати в середніх загальноосвітніх школах.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Теоретико-методичні засади фізичного виховання молоді у працях С. Гайдучка та братів Франків
Виховання дитячого колективу за В.О. Сухомлинським
Виховна система В.О.Сухомлинського
Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі
Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи