Сторінка
5

Вивчення технік графіки на уроках образотворчого мистецтва в середній школі

Зміст навчального матеріалу з графічними техніками у підручниках з образотворчого мистецтва для середньої школи

Підручник з образотворчого мистецтва, що створений для користування учнями та вчителями, частіше за все мається в дуже обмеженій кількості тільки в шкільній бібліотеці. Тому на уроці підручником має можливість користуватися лише вчитель. Діти не можуть розглянути ілюстрації, ознайомитися з додатковою корисною цікавою інформацією. Через відсутність підручника в кожної дитини, не можливе користування методичними підказками – замальовками поетапного виконання певного завдання. Швидкість процесів мислення у кожного індивідуальна і тому в деяких випадках для групових занять недостатньо пояснення вчителя – на допомогу відстаючим учням повинна прийти наочність або з підручника, або власноруч виготовлена вчителем. Тому бажана присутність підручника з образотворчого мистецтва для середніх шкіл на кожній парті.

Найчастіше в бібліотеках зустрічаються підручники для 5-их, 6-их та 7-их класів авторів Т.Є. Рублі, С.І. Федуна. Мають сучасний дизайн, яскраві цікаві сучасні ілюстрації.

В підручнику за 5-ий клас авторів Рублі та Федуна є поверхнева інформація про види образотворчого мистецтва та основні поняття, такі як ритм, статика – динаміка, ахроматичні та хроматичні кольори, теплі та холодні кольори, колірні сполучення, зв¢язок декору і форми, образність природніх форм, орнамент. Разом із формуванням загальної картини структури образотворчого мистецтва, тут діти знайомляться з графікою як з одним з видів, одним із складових. Закладається розуміння розділення графіки на друковану та безпосередньо намальовану. В тексті не згадуються різні техніки малюнку, хоча розбираються способи отримання зображення в малюнку за допомогою тону, плями, різнохарактерної лінії та крапок, наводяться приклади різних фактур. Друковану графіку поділяють на книжкову, плакат, художньо-виробничу. Таке розділення є досить умовним. Графіку можна класифікувати, розібрати більш детально, але для даного віку (п`ятикласники) таке більш просте пояснення є більш зрозумілим, і його використання більш доцільніше, ніж введення більш повного складнішого роз¢яснення. Стосовно методики викладання практичних вправ на засвоєння графічних технік привертають увагу кілька завдань. Просто, зрозуміло та з відповідним віку ступенем складності проілюстроване поетапне малювання рослини в техніці лінійного малюнка. Зустрічаються вправи на відпрацювання навичок витинання, аплікації, штампування, техніки акварельної акватипії, що можна умовно віднести до нетрадиційних графічних технік. З прикладної графіки описаний процес виконання гратографії. Згадується малювання пейзажів в техніці акварелі, але поверхнево. Можна зробити такий висновок: підручник Рублі для 5-ого класу містить декілька вдалих інструкцій виконання малюнків в певних графічних техніках (гратографії, лінійному малюнку, акварельній акватипії, штампуванні). В своїй діяльності викладач постійно шукає найбільш зрозумілі вдалі шляхи пояснення нової теми, занотовує власні роздуми та неодмінно порівнює їх з досвідом інших. І вищезазначені інструкції виконання композицій в певних графічних техніках можна вважати досить вдалими і рекомендувати до перегляду педагогами та дітьми.

В підручнику за 6-ий клас авторів Рублі та Федуна розкриваються основні принципи лінійної перспективи, паперопластики та виявлення об’єму засобами живопису, зміст термінів “контраст”, “нюанс”, “колірний тон”, “світлота”, “локальний колір”. Розглядається такий жанр образотворчого мистецтва як портрет, його основні види, пропорції обличчя людини. Важливе для вивчення графічних технік ознайомлення з поняттям шрифта, вивченням основ шрифтової графіки. Різноманітні шрифти можуть використовуватися в графічних композиціях як різні фактури та тонові градації. Є така тема як, побудова об’єму предметів в техніці тонового малюнка, розгляд графічних засобів виявлення об’єму – поняття світло-тіньових градацій, приклади різних способів штрихування для створення достатнього діапазону градацій. В цьому підручнику тема “градацій” вдало теоретично обґрунтована, але інструктаж практичного виконання викладений не чітко, розмивчасто. Досвід, набутий при виготовлення гіпсового рельєфу може бути використаний для створення друкувальних штампів (нетрадиційна техніка графіки). В шостому класі учні знайомляться з важливою сферою діяльності фахівців образотворчого мистецтва – з дизайном, а саме з проектуванням предметів побуту з елементами біодизайну, з моделюванням одягу. Ці теми безпосередньо не пов’язані з засвоєнням навичок графічних технів, але ж графічні техніки використовуються для виконання дизайнерських проектів.

В підручниках авторів Рублі та Федуна вже є поняття образотворчого мистецтва, що стали вживатися порівняно нещодавно. Наприклад, в підручнику Рубля за 7-ий клас діти дізнаються про зміст таких термінів, як оп-арт (оптичне мистецтво), композиція Ешера та дизайн середовища, надається додаткова інформація про віртуальні мандрівки та екскурсії. Увага зупиняється на таких завданнях, як розробка фірмового стилю, товарного знаку, нове бачення розв’язання теми рівноваги фону та елементу. Розглядаються такі важливі теми як архітектурні стилі, екстер’єр, інтер’єр, перспектива, золотий перетин, монументальне мистецтво, дизайн-графіка. В сьомому класі увага не акцентується на набутті дітьми навичок певних графічних технік. В продовж року діти виконують ескізи екстер’єру, інтер’єру, вітражу, декорацій, проекту дитячого майданчику, куточка саду, логотипу фірми, плакату. Для виконання цих завдань діти обирають собі графічну техніку відповідно до творчого задуму. Це означає, що до сьомого класу вони повинні вже оволодіти практичними навичками роботи в основних графічних техніках.

Підручник з образотворчого мистецтва для 6-их класів середніх шкіл авторів Е.В.Бєлкіної та Ж.С.Марчука пропонує вдалий поетапний інструктаж малювання тварин (слона, тигра, жирафа, кенгуру, коня, кішки). Це ледве не єдина перевага цього підручника. Тут побудова навчального матеріалу йде не від різних видів діяльності фахівців образотворчого мистецтва, а від жанрів образотворчого мистецтва. По мірі ознайомлення з різними жанрами вводяться загальні основні терміни і поняття образотворчого мистецтва. Підхід цікавий, але виклад матеріалу несе більш теоретичний невпорядкований характер, ніж практичний. Всі інші завдання, окрім малювання тварин, не мають поетапного інструктажу ні візуально, ні в текстовому вигляді, лише короткі поради. У всіх завданнях техніка виконання – на вибір. Це означає, що на момент постановки таких задач, дитина вже оволоділа певним обсягом графічних технік. Вільний вибір техніки виконання робить процес більш творчим, але з практичного боку може не вистачати навичок і часу на вибір техніки паралельно з моделюванням зображення.

В користування викладачів також надійшов підручник “Мистецтво” для шостих класів середньої школи авторів Л.М.Масол та інших. В цьому підручнику інтегровані курс з образотворчого мистецтва та музики заснований на принципі розгляду понять, спільних для обох видів мистецтва. Новітній підхід, але він потребує одночасної присутності на уроці двох викладачів – викладача з образотворчого мистецтва та викладача з музики, або підготовки спеціаліста з обох галузей. Також слід підкреслити, що такий підручник дає набагато менший обсяг знань з образотворчого мистецтва, ніж підручник неінтегрованих занять. Про техніки графіки в цьому підручнику зовсім нічого не сказано, і взагалі технікам не приділяється ніякої уваги.