Сторінка
16
Згідно з другим завданням нашого дослідження ми визначили такі форми прояву соціальної активності студентів, як пізнавальна, суспільно-політична і трудова.
Провели емпіричне дослідження соціальної активності студентів у ВНЗ і прийшли до висновку, що основними сутнісними характеристиками соціальної активності сучасного студента є:
• готовність до здобуття соціально-професійних знань;
• наявність соціально орієнтованих мотивів соціально-спрямованої і професійної діяльності, що формуються на основі отриманих професійних знань і виражають суб'єктивне ставлення до діяльності;
• спрямованість на розширення соціально значущих форм і сфер діяльності (створення проектів, участь у волонтерській, громадській, професійній, творчій діяльності);
• ініціація власної активності в процесі професійного становлення і активності свого оточення;
• здатність аналізувати і оцінювати мотиви своєї практичної діяльності і її результати;
• можливість прогнозувати і планувати подальшу практичну соціально значущу діяльність на основі отриманих результатів.
Згідно з наступного завдання нашого дослідження ми визначили педагогічні умови розвитку соціальної активності студентів у ВНЗ.
Розвиток соціальної активності студентів можливо в процесі професійного становлення при створенні наступних організаційно-педагогічних умов:
1) Забезпечення актуалізації соціально-професійних знань і
очікувань студентів у професійній діяльності в педагогічному
вузі, здійснюваної в освітньому процесі за рахунок: осмислення сутності соціальної активності студентом, що сприяє формуванню його позитивного ставлення до соціально активним людям, що ініціює активність свого оточення; теоретичною підготовкою в рамках курсу за вибором, що сприяє формуванню ціннісних установок студентів на позитивне перетворення навколишньої дійсності; формування в процесі занять підстав (когнітивних, аксіологічних, психологічних) для розвитку мотивації студента на соціально активну діяльність. У результаті планування і визначення мети свого розвитку шляхом порівняння соціально-професійних очікувань і досягнень у процесі професійного становлення з урахуванням ініціативності та відповідальності відбувається формування суб’єктної позиції студента і розвиток його соціальної активності.
2) Організація квазіпрофесійної діяльності студентів на основі врахування сутнісних характеристик феномена соціальної активності в студентському середовищі здійснюється за рахунок переживання досвіду і пов’язаних з ним проблем майбутньої професійної діяльності, який характеризується усвідомленням суперечності між цінностями професії і діяльністю фахівця. Це протиріччя усвідомлюється студентами в контексті навчального середовища, роздільна здатність якого відбувається не тільки в ході аудиторних занять, а й при використанні різних форм квазіпрофесійної діяльності, таких як практика, проектування і моделювання. Квазіпрофесійних діяльність студентів здійснюється паралельно з освітнім процесом на безперервній основі і передбачає постійний контакт студентів, викладачів і фахівців-практиків.
3) Участь студентів педагогічного вузу в соціально-проектної діяльності, сутність якої полягає в тому, що студент: теоретично осмислює проектоване явище і визначає практичну спрямованість дій зі зміни даного явища; оволодіває методологією і технологією виконання конкретної специфічної діяльності, алгоритм якої він вибудовує і пропонує реалізувати для перетворення соціального явища; отримує можливість самостійно визначити і реалізувати конкретні дії по досягненню цілей і завдань проекту; взяти на себе роль суб’єкта соціально-проектної діяльності (розробника, лідера, організатора, виконавця); опиняється в ситуації необхідності актуалізації та мотивування власної соціальної активності, трансформується в властивість особистості.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Особливості гендерного виховання дітей дошкільного віку
Захист дітей від сімейного насильства шляхом соціально-педагогічної профілактики
Роль терморегуляції в загартуванні організму дитини
Методика використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи
Особливості девіантної поведінки у молодших школярів