Сторінка
7

Умови розвитку соціальної активності студента у ВНЗ

Для цього педагог:

Здійснює стимулювання освоєння студентами цих функцій, враховуючи особливості мотивації суб’єктів з різними типами соціальної активності через надання впливу на внутрішню мотивацію особистості, усвідомлення студентами потреби у самоврядуванні і співуправління;

Організовує педагогічний процес на основі норм суб’єкт-суб’єктної взаємодії для їх освоєння та інтеріоризації студентом;

Надає студенту свободу у виборі форм студентського самоврядування (індивідуальні форми: прийняття зобов’язань по реалізації відповідальної справи; індивідуальна розробка, презентація, реалізація ініціативи; захист прав; вираження позиції з актуальних проблем та ін; групові форми: проектні групи, студентські об’єднання, органи студентського самоврядування, студентські громадські організації та ін), напрямків діяльності (цивільно-патріотичне виховання, підтримка соціальних ініціатив, художня творчість, науково-дослідна робота, спортивно-оздоровча робота, інформаційне забезпечення, організація вторинної зайнятості тощо) відповідно до власних схильностями, а також свободу дій в рамках існуючих параметрів порядку;

Налагоджує систему зворотного зв’язку для надання необхідної допомоги при виникненні у студентів труднощів у здійсненні самоврядування та співуправління (використовуючи методи контролю, самоконтролю, оцінки, самооцінки та рефлексії як індивідуальної, так і груповий).

Динаміка освоєння студентом позиції суб’єкта самоврядування та співуправління проявляється в його здатності реалізовувати більш складні завдання в навчально-професійної діяльності у взаємодії з іншими суб’єктами (від виконання групового завдання на самому занятті до справ, які вимагають підготовки в навчальному або позанавчальному процесі, розробці та реалізація професійно орієнтованого соціального проекту), в підвищенні продуктивності реалізованої їм соціальної активності та розширенні середовища її прояви (від локальної до соціально-освітнього простору).

Підвищити ефективність факторів середовища освітнього процесу вузу дозволяє підготовка педагогів до здійснення педагогічного забезпечення розвитку соціальної активності майбутніх фахівців на основі інтеграції технологій формальної і неформальної освіти.

Метою підготовки є формування готовності до реалізації педагогом педагогічного забезпечення розвитку соціальної активності студентів в освітньому процесі вузу. Вона може бути здійснена в різних організаційних формах навчання в рамках формального освітнього процесу: курси підвищення кваліфікації (як один з тематичних блоків курсів або як самостійний курс), науково-методичний семінар кафедри, факультету; неформальної освіти: інтерактивний семінар, педагогічний тренінг, довгостроковий тренінг-курс (що включає різні форми - навчальні сесії, консультування), а також інформальної освіти: самоосвіта і самовдосконалення педагога. Її реалізація включає змістовну, процесуальну та результативну складову.

Змістовна складова підготовки педагогів до здійснення педагогічного забезпечення розвитку соціальної активності студентів включає три компоненти, а саме: освоєння досвіду теоретико-методологічного забезпечення (вивчення педагогом системи знань і освоєння принципів, способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності на їх основі), досвіду технолого-методичного забезпечення (вивчення, відтворення, застосування, вдосконалення технологій розвитку соціальної активності майбутніх фахівців та технологій педагогічного забезпечення такого процесу на основі застосування методичного та діагностичного інструментарію), досвіду організаційно-діяльнісного забезпечення розвитку соціальної активності студентів (освоєння механізмів узгодження функцій педагогічної та самоосвітньої діяльності студентів, способів організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії та їх поетапної реалізацією в забезпечує педагогічної діяльності зі збагачення середовища освітнього процесу можливостями розвитку соціальної активності та стимулюванням студентів до їх реалізації).

Процесуальна складова включає 3 структурних блоку - теоретичний (включає оволодіння знанням про педагогічному забезпеченні розвитку соціальної активності студентів та його осмислення), проектно-практичний (включає проектування реалізації педагогічного забезпечення розвитку соціальної активності студентів) та організаційно-практичний (включає часткову або повну реалізацію проектів педагогічного забезпечення розвитку соціальної активності студентів) кожен з яких супроводжується рефлексією.

Підготовка здійснюється з використанням інтеграції технологій формального (проблемне навчання, проектне навчання, продуктивне навчання) і неформальної освіти (модерація, фасилітація, консультування), що обумовлено потребою навчати педагога в тих технологіях, які в подальшому він буде реалізовувати, а їх інтеграція дозволяє переходити від освоєння особистістю знань до їх суб’єктним осмислення і систематизації в згідною для неї формі, від освоєння компетенцій до їх суб’єктної ревізії, виявлення тих компетенцій, в яких суб’єкт відчуває дефіцит для їх подальшого освоєння.

Відповідно до цільовими установками процесу підготовки педагогів доцільно інтегрувати педагогічні технології формальної та неформальної освіти наступним чином: освоєння теоретичного блоку здійснюється за допомогою технології проблемного навчання (активізує процес критичного осмислення теоретичного знання) і модерації (дозволяє інтегрувати різні думки для пошуку найкращих варіантів вирішення обговорюваних проблем); організаційно-проектного блоку - технології проектного навчання (забезпечує перехід від відтворення та інтерпретації знань до їх застосування) і фасилітації (стимулює вибір суб’єкта, перехід від інтеріоризації до екстеріорізаціі); організаційно-практичного блоку - технології продуктивного навчання (забезпечує включення суб’єкта в практичну, перетворювальну діяльність) та консультування (забезпечує своєчасну зворотний зв’язок і підтримку суб’єкта діяльності).

Результативна складова підготовки педагогів до здійснення педагогічного забезпечення розвитку соціальної активності студентів у внутрішньому плані проявляється в освоєнні педагогами діяльнісних компетенцій забезпечує діяльність з розвитку соціальної активності студентів на основі осмислення власного педагогічного досвіду та розкритті свого потенціалу, а в зовнішньому плані - в розробці та реалізації педагогічного забезпечення розвитку соціальної активності майбутніх фахівців в рамках тієї локальної середовища освітнього процесу вузу, в якій конкретний педагог здійснює свою педагогічну діяльність у напрямку, яке близьке йому як фахівця і відповідає його функціональними обов’язками. Реалізуючи проект, педагог впливає на фактори середовища освітнього процесу.

Таким чином, педагогічні умови реалізації системи педагогічного забезпечення розвитку соціальної активності майбутніх фахівців представляють сукупність, посилює позитивний вплив різних груп факторів розвитку соціальної активності майбутніх фахівців та їх гармонізує, що сприяє досягненню мети – розвитку соціальної активності студентів на основі самодетермінації, саморегуляції та самовизначення.