Сторінка
6
У контексті досліджуваної проблеми визначено та уточнено сутність понять: ризик, групи ризику, девіантність, делінквентність та адиктивна поведінка.
Отже, під терміном „діти групи ризику” розуміють такі групи дітей: з обтяженою спадковістю в плані алкоголізації, наркотизації, психічних захворювань; з вираженими відхиленнями в характері, поведінці; діти, які залишилися без піклування батьків через різні обставини; педагогічно запущені діти з неблагополучних,конфліктуючих, асоціальних родин; діти з родин, що потребують соціально-економічної й соціально-психологічної допомоги й підтримки; діти з проявами соціальної й психолого-педагогічної дезаптації.
У дітей виникають значні відхилення, як в поведінці, так і в особистісному розвитку. Їм властива одна характерна риса – порушення соціалізації в широкому розумінні цього слова.
Аналіз умов життя таких дітей та підлітків показує, що неможливо виділити одну головну причину, яка послужила фактором ризику. Фахівці найчастіше фіксують поєднання багатьох несприятливих умов, які унеможливлюють подальше проживання в сім'ях, де створюється безпосередня загроза здоров'ю дитини та її життя.
Основні види роботи соціального педагога з дітьми «групи ризику»
Будь-яка проблема краще вирішується комплексно. Саме комплексний соціально-педагогічний підхід в роботі з цією категорією дітей і повинен бути покладений в основу розробки соціально-педагогічних технологій роботи з ними. При цьому необхідно враховувати, що соціально-педагогічна робота з дітьми групи ризику має дві основні складові:
1). виявлення дітей цієї категорії в дитячому середовищі та організація роботи з ними;
2). безпосередня індивідуальна або групова робота з ними.
Основним напрямком роботи соціального педагога з профілактики правопорушень є своєчасне виявлення учнів, схильних до правопорушень. Перш за все оновлено бази даних дітей, що потребують підвищеної педагогічної уваги, дітей з неблагонадійних сімей, учнів, що знаходяться на внутрішкільному контролі. Оформлено інформаційні куточки з питань профілактики правопорушень, наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, СНІДу, ведеться ретельний контроль за відвідуванням навчальних занять учнями «групи ризику», відстежуються учні з девіантною поведінкою з початкової школи. Важливою ланкою у профілактичній роботі соціального педагога є індивідуальна робота з учнями облікових категорій. З ними ведеться індивідуальна робота: оформлені індивідуальні картки учнів, діти поступово залучаються до позакласної роботи, складені психолого-педагогічні характеристики, регулярно проводяться індивідуальні бесіди. Педагогами проводяться індивідуальні та масові профілактичні заходи. Широко практикуються відвідування учнів вдома, бесіди з батьками, індивідуальні консультації , залучення учнів з девіантною поведінкою до спортивних секцій, гуртків. У школі проводяться учнівські конференції, тижні правових знань із залученням фахівців – правознавців, тематичні вікторини, конкурси плакатів; проблеми профілактики антисоціальних явищ виносяться на батьківські збори, на них запрошуються представники правоохоронних органів.
Завдяки тестуванням, співбесідам вивчається особистість дитини, мікроклімату її сім’ї, адаптування її в середовищі. На основі досліджень надаються рекомендації як учням, так і батькам, педагогам щодо попередження подальших конфліктних ситуацій.
Ведеться внутрішній облік дітей та підлітків схильних до правопорушень. Складено план заходів щодо профілактики правопорушень, дитячої бездоглядності та негативних явищ в учнівському середовищі.
Організовано індивідуальну роботу з профілактики правопорушень серед цієї категорії учнів. Усі дані обробляються, аналізуються й записуються у соціально- психологічну картку учня. У ній відображаються причини виникнення важковиховуваності, позитивні та негативні якості учня, особливості сімейного виховання. На основі цієї характеристики підбирається корекційна програма, тренінгові й практичні заняття, що включають методи виховного впливу на дитину.
Суттєве місце в системі роботи соціального педагога з такими дітьми посідає і робота з сім’єю. Вона спрямована на забезпечення членів родини педагогічними знаннями, надання методичної допомоги. У зв’язку з цим у школі діє лекторій для батьків, діти яких потребують особливої уваги. Тематика цих занять стосується різноманітних питань: «Шкідливі звички та їх попередження», «Правила поведінки», «Агресивність», «Твоє здоров'я – в твоїх руках», «Знай свої права». Та ін. На заняття запрошуються представники центру у справах сім’ї дітей та молоді, представники дитячої кімнати міліції. Вивчається соціальний стан сімей, умови родинного виховання цієї категорії дітей, їх зайнятості, потреб і проблем.
Ведеться контроль за дотриманням учнями норм та правил поведінки у школі та в позаурочний час.
Щомісяця в школі відбувається засідання Ради з профілактики правопорушень, де розглядаються як питання з профілактики правопорушень, так і випадки відхилення в поведінці учнів.
Робота соціального педагога не закінчується тільки стінами школи. Соціальному педагогу необхідно тісно співпрацювати з керівником з центром соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді . Спільно проводити виховні години, тренінги, батьківські лекторії, рейди та соціальне інспектування дітей.
Робота навчального закладу запобігає небажаній поведінці та шкідливим звичкам школярів, забезпечує теоретичну та практичну реалізацію заходів, спрямованих насамперед на вдосконалення способу життя школярів, обрання ними правильної соціальної орієнтації.
Робота з дитиною девіантної поведінки передбачає не лише застосування діагностичних методик, з метою попередження а ще й засобів корекції, коли негативне явище відбилось на поведінці.
Корекція – це робота працівників психологічної служби школи з конкретними відхиленнями у поведінці учня, що спрямована передусім на зміну самого неповнолітнього.
Виправлення поведінки неповнолітніх залежить від ступеня педагогічної занедбаності, моральної стійкості, особливостей психічного стану, від готовності до виправлення, вміння протистояти негативному впливу та методів перевиховання. Виховна соціальна робота буде тим ефективнішою, чим більше ґрунтуватиметься на психологічних основах виховання дітей підліткового віку. Психологічна служба школи повинна забезпечувати психічне здоров’я учнів, гармонійний розвиток особистості, формування громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору, вільного саморозвитку особистості, сприяє гармонізації взаємин особистості і суспільства, вирішенню проблем психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, профілактиці конфліктів, правопорушень.
Корекційну роботу необхідно реалізовувати в тісній взаємодії з виховними, медичними, юридичними закладами, установами соціального захисту населення. Тільки в співпраці можна дійти до бажаних змін, забезпечити відповідну корекційну роботу з учнями, які мають асоціальну спрямованість поведінки.
Корекція девіантної поведінки учнів – це складний, тривалий і не завжди успішний процес.