Сторінка
7
Таким чином, соціальним педагогом у загальноосвітніх закладах проводиться значна превентивна робота з неповнолітніми, схильними до правопорушень. Це, зокрема:
шкільний облік важковиховуваних підлітків та молодших школярів, які потребують допомоги, підтримки;
організація відповідної психокорекційної роботи з учнями;
відвідування неблагополучних, проблемних сімей (щотижня);
проведення виховних годин на морально-етичні теми, проблеми взаєморозуміння, поваги;
ведення картотеки: неблагополучні сім’ї; діти-інваліди; діти з послабленим здоров’ям; діти-сироти; обдаровані діти; важковиховувані; групи тренінгу;
консультативна робота з учнями, батьками, вчителями;
співробітництво з комісією в справах неповнолітніх;
співробітництво з медичними закладами; з центрами соціальних служб для молоді;
робота з педагогічним колективом.
Робота з дітьми «групи ризику» одна з нелегких, яка потребує величезних сил з боку соціального педагога. Адже легше навчити, ніж виправити. Відомо, що не всі діти, тим паче підлітки піддаються корекційним впливам.
Соціально-педагогічна діагностика поведінки дітей «групи ризику»
Однією з найактуальніших проблем сьогодення є зростання правопорушень, учинених дітьми, підлітками, молоддю. Це пов’язано передусім із загальним соціальним напруженням, психологічною неврівноваженістю всього суспільства, яке важко переживає перехід до ринкових відносин і кризу соціальної системи.
Чи не найскладніше становище сьогодні в дітей, оскільки в них не сформована власна система стійких моральних переконань, ціннісних орієнтацій, що не дає їм змоги адекватно реагувати на події, факти навколишнього життя. Через це і збільшується кількість підлітків, які входять до «групи ризику».
Нами було проведено дослідження дітей «групи ризику» на основі теста-опитувальника Г. Айзенка в Черкаському колегіумі «Берегиня», в якому взяли участь 30 респондентів ( учні 10-х класів).
В ході дослідження з’ясувалося, що найбільше середнього значення екстраверсії – інтроверсії, яке становить 60% (18 учнів), 20% із опитаних є екстравертами (6 учнів), 16,7% – інтроверти (5 учнів), а 3,3% – яскравий екстраверт (лише 1 учень).
Характеризуючи типового екстраверта, потрібно звернути увагу на його товариськості і спрямованості індивіда зовні, широке коло знайомств, необхідність в контактах. Він діє під впливом моменту, імпульсивний, запальний, безтурботний, оптимістичний, добродушний, веселий. Віддає перевагу рухам і діям, має тенденцію до агресивності. Почуття і емоції не мають суворого контролю, схильний до ризикованих вчинків. На нього не завжди можна покластися.
Типовий інтроверт - це спокійна, сором'язлива, інтроективна людина, схильна до самоаналізу. Стриманий і віддалений від усіх, крім близьких друзів. Планує і обмірковує свої дії заздалегідь, не довіряє раптовим спонуканням, серйозно ставиться до прийняття рішень, любить у всьому порядок. Контролює свої почуття, його нелегко вивести з себе. Володіє песимістичністю, високо цінує моральні норми.
Рис. 1. Показники екстраверсії – інтроверсії серед школярів
Згідно з вище зазначеними даними, можна зробити висновок, що переважають, діти які схильні до асоціативних вчинків, правопорушень, а один учень виявився яскравою особистістю, енергійністю і має значний потенціал, але в той же час він найбільше схильний до необдуманих вчинків. Тому потрібно звернути увагу на цих учнів з метою попередження негативних проявів.
Щодо показників нейротизму, то тут теж не найкращі результати: 46,7% респондентів з високим рівнем нейротизму (14 учнів), що свідчить про їх емоційну нестабільність, яка може призвести до різних видів девіацій; 30% (9 учнів) з опитаних мають дуже високий рівень нейротизму (підвищена емоційна нестабільність), що є сигналом до розвитку неврозів; 23,3% (7 учнів) – середнє значення нейротизму. З цього бачимо, що сучасна молодь емоційно не врівноважена, а отже і схильна до асоціальних вчинків.
Рис. 2. Показники нейротизму серед школярів
Слід зауважити, що 16,7% (5 учнів) респондентів були не щирими у відповідях, що свідчить також про деяку демонстративність поведінки і орієнтованості на соціальне схвалення.
Нами також була проведена бесіда із соціальним педагогом цієї ж школи, підсумки отриманих даних ми підбили у Табл.2.1.
Таблиця 2.1. Аналіз узагальненого показника соціального благополуччя дітей
|
№ |
Питання |
Варіанти відповіді | ||
|
ЗОШ №23 | ||||
|
1 |
2 |
3 | ||
|
1 |
Склад сім’ї: |
а) мати, батько, бабуся, дідусь; |
50% | |
|
б) тільки мати і батько; |
25% | |||
|
в) одна мати, один батько; |
16,6% | |||
|
г) одна мати, один батько; |
8,4% | |||
|
д) ні батьків: бабуся, дідусь, інші родичі. |
- | |||
|
2 |
Шкільна успішність: |
а) хороша; |
0% | |
|
б) задовільна; |
45,5% | |||
|
в) незадовільна; |
54,5% | |||
|
г) залишив школу, працює; |
- | |||
|
д) залишив школу, не працює. |
- | |||
|
3 |
Здоров’я дитини: |
а) практично здоровий; |
37,5% | |
|
б) часто хворіє в межах нормального розвитку; |
29% | |||
|
в) має хронічні захворювання; |
33,5% | |||
|
г) відставання в розумовому розвитку; |
- | |||
|
д) має вроджені патології, нервово-психічні хвороби. |
- | |||
|
4 |
Санітарно-житлові умови життя сім'ї: |
а) упорядкована окрема квартира; |
41,6% | |
|
б) окрема квартира з батьками подружжя; |
33,5% | |||
|
в) більше однієї кімнати в комунальній квартирі зі зручностями; |
12,5% | |||
|
г) кімната у комунальній квартирі зі зручностями |
8,3% | |||
|
д) кімната в гуртожитку, в бараку без зручностей. |
4,1% | |||
|
5 |
Дохід сім'ї: |
а) можуть практично ні з чим собі не відмовляти; |
16,6% | |
|
б) грошей в основному вистачає, але для покупки товарів тривалого користування бере кредит чи борг; |
33,5% | |||
|
в) на повсякденні витрати грошей вистачає, але купівля одягу викликає труднощі; |
20,8% | |||
|
г) живуть від зарплати до зарплати г; |
12,5% | |||
|
д) грошей до зарплати не вистачає. |
8,3% | |||
|
6 |
Рівень соціального благополуччя сім'ї: |
а) атмосфера взаємної підтримки, доброзичливості; |
- | |
|
б) здоровий спосіб життя без емоційного забарвлення: без сварок і без великої прихильності, живуть «за звичкою»; |
50% | |||
|
в) в сім'ї сварки, скандали, один з батьків схильний до випивки; |
29,2% | |||
|
г) судимість батьків, пияцтво, рукоприкладство, виражена форма розумової відсталості одного або обох батьків; |
20,8% | |||
|
д) перебувають на обліку з діагнозом алкоголізм, наркоманія, асоціальна поведінка. |
- | |||
|
7 |
Поведінка дитини в школі: |
а) хороше; |
- | |
|
б) задовільний; |
- | |||
|
в) незадовільний; |
41,6% | |||
|
г) неодноразово був помічений в асоціальній поведінці; |
29% | |||
|
д) перебуває на обліку в ИДН. |
20,8% | |||
|
8 |
Позашкільна спілкування з дитиною: |
а) на основі постійних спільних занять у гуртках, секціях, на основі загальних позитивних інтересів – 5; |
- | |
|
б) несистемне дозвіллєве спілкування за інтересами, разові зустрічі для спільного проведення вільного часу – 4; |
12,5% | |||
|
в) спілкування на основі порожнього проведення часу, відсутність позитивних цілей; |
29% | |||
|
г) асоціальні групи з орієнтацією на випивку, дрібне хуліганство, бійки токсичні речовини; |
29% | |||
|
д) криміногенні групи, що складаються на ИДН, зі спрямованістю інтересів на дрібні крадіжки, угони транспортних засобів, наркотики. |
20,8% | |||
|
9 |
Життєві цілі |
а) чітко визначені; |
- | |
|
дитини: |
б) позитивна орієнтація у формулюванні життєвих цілей, але уявлення про шляхи та засоби їх досягнення розпливчасті, невизначені; |
20,8% | ||
|
в) відсутність певних цілей і планів на майбутнє або наявність нереальних планів; |
33,5% | |||
|
г) орієнтація на цілі носять, швидше, негативне забарвлення, примітивні, бездуховні, референтна група – однолітки з асоціальної спрямованістю інтересів; |
25% | |||
|
д) явно негативні, асоціальні орієнтації на життєві цілі, відсутність установки на суспільно корисну працю. Інтереси обмежені, відзначаються правопорушення, перебуває на обліку ИДН. |
20,8% | |||
|
10 |
Емоційне ставлення батьків з дітьми: |
а) постійна підтримка, розумна вимогливість до дітей, демократизм відносин, атмосфера довіри; |
- | |
|
б) сліпа любов; |
4,1% | |||
|
в) для батьків первинна власне життя, але ставлення до дітей доброзичливе, зацікавлене; |
37,5% | |||
|
г) байдужість, відсутність турботи про дітей, бездоглядність, діти, як додатковий тягар, додаткові проблеми; |
29% | |||
|
д) напружено-конфліктні відносини батьків з дітьми, різні форми насильства, застосовувані до дітей. |
20,8% |