Сторінка
15

Формування навичок здорового способу життя у дітей та молоді

Проте, в розмовах з маленькими дітьми не варто заглиблюватися в деталі. Просто скажіть, що це такі стосунки, коли двоє дорослих сплять в одному ліжку, щоб показати, як вони кохають один одного.

З підлітком важливо обговорювати питання взаємної відповідальності у стосунках з представниками протилежної статі та безпечного сексу.

Не читайте дитині нотацій, якщо хочете, щоб вона зверталася до вас за порадою, коли в її житті виникатимуть проблеми.

Якщо у вас діти різного віку, слід говорити з ними про ВІЛ/СНІД окремо, адже в них різний обсяг інформації, словниковий запас, їх цікавлять різні питання. Це важливо ще й тому, що старша дитина буде домінувати в розмові і менша не матиме змоги висловитися.

Прищеплюйте вашій дитині співчутливе ставлення до людей, які живуть із ВІЛ/СНІДом. Вони потребують допомоги та підтримки, лікування та профілактики так само, як і інші хворі. Ніхто не заслуговує на зневажливе ставлення тільки тому, що він заразився. ВІл-інфіковані діти та підлітки мають відвідувати навчальні заклади. За 20 років досліджень ВІЛ/СНІДу у світі не зареєстровано жодного випадку передачі інфекції від дитини до дитини. Отже, ризик зараження від спілкування з ними настільки малоймовірний, що просто жорстоко позбавляти їх можливості вчитися й спілкуватися зі своїми однолітками.

Тест «Чи розумію я?»

Відповіді до тесту «Чи розумію я?»

1 твердження - неправда.

За всі роки дослідження епідемії невідомі випадки інфікування дітей ВІЛ-інфікованими однолітками.

2 твердження - правда.

За законом України діагноз ВІЛ становить лікарську таємницю, за розголошення якої ті особи, які її порушили, несуть відповідальність, в тому числі, карну.

3 твердження - неправда.

За законом України ВІЛ-інфіковані несуть карну відповідальність за «свідоме піддавання іншої особи небезпеці зараження ВІЛ-інфекцією». При цьому згода здорового партнера на секс не є фактом, який звільняє ВІЛ-інфікованого від кримінальної відповідальності.

4 твердження - неправда.

Відповідальність у сексі лежить на обох партнерах.

5 твердження - правда.

Дискримінація ВІЛ-інфікованих може викликати в них агресію та бажання помститися. Толерантне ставлення до людей, які живуть з ВІЛ може значно знизити ймовірність і того, й іншого.

6 твердження - неправда.

Дотримання необхідних і достатніх заходів безпеки, знання, що ВІЛ не передається побутовим шляхом, дозволяють не боятися ЛЖВС. Коли та якщо це необхідно, їм варто надавати посильну допомогу та підтримку. Крім того, ВІЛ-інфіковані можуть отримати допомогу та підтримку в спеціальних медичних центрах, в громадських організаціях та від людей, які так само інфіковані ВІЛ, від рідних і близьких, друзів.

7 твердження - неправда.

Розподіл ВІЛ-інфікованих на «винних» і «безневинних» безглуздий. Вірусу байдуже, до якої соціальної групи належить людина, і на скільки її поведінка схвалюється або не схвалюється суспільством. Тому бар'єри потрібно зводити не між ВІЛ-інфікованими й здоровими людьми, а між людьми та ВІЛ.

8 твердження - неправда.

ВІЛ може заразитися будь-яка людина, що практикує ризиковану поведінку (не дотримується правила безпечної поведінки).

9 твердження - правда.

Статтею 18 Закону України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення» категорично заборонено обмеження будь-яких прав людини на тій лише підставі, що вона ВІЛ-інфікована чи хвора на СНІД.

Тест «Чи знаю я?»