Сторінка
12

Формування навичок здорового способу життя у дітей та молоді

- дитина переконається, що ви її чуєте;

- дитина зможе почути сама себе ніби збоку і краще усвідомити свої почуття;

- дитина переконається, що ви її зрозуміли правильно.

Слухаючи дитину, стежте за її мімікою й жестами, аналізуйте їх. Іноді діти запевняють нас, що в них усе гаразд, але тремтяче підборіддя або блискучі очі говорять зовсім про інше. Коли слова й міміка не збігаються, завжди віддавайте перевагу міміці, виразу обличчя, позі, жестам, тону голосу.

Підтримуйте й підбадьорюйте дитину без слів. Посміхніться, обійміть, поплескайте по плечу, кивайте головою, дивіться в очі, візьміть за руку.

Стежте за тим, яким тоном ви відповідаєте на питання дитини. Ваш тон "говорить" не менш ясно, ніж ваші слова. Він не повинен бути глузливим.

Батьки повинні сприяти підвищенню самооцінки дитини. Неспеціалісту може здаватися дивним, що самооцінка людини прямо пов'язана з уживанням тютюну, алкоголю або навіть наркотиків. Однак дослідження показали, що люди, які зловживають цими речовинами, зазвичай мають низьку самооцінку. Так і в дитини, що ставиться до самої себе добре, має позитивну, високу самооцінку, скоріше за все, вистачить самоповаги, щоб відмовитися від уживання алкоголю й наркотиків, вона буде опиратися тиску оточуючих більш активно, ніж та, яка вважає себе "гіршою за інших". П'ять правил підвищення самооцінки дозволять вам підвищити її у вашого сина або дочки.

Правило 1. Заохочуйте, хваліть дитину за старанність і зусилля так само, як за досягнення. Помічайте навіть найменші успіхи. Хваліть якнайчастіше. Давайте зрозуміти, що старання й наполегливість часто важливіші результату.

Правило 2. Допомагайте дітям ставити реалістичні цілі. Якщо вони самі або їхні батьки очікують надто великих результатів, невдача може стати руйнівною для їхньої особистості. Ваша дитина повинна знати, що її особисті, нехай об'єктивно невеликі, порівняно з іншими, досягнення викличуть у вас таку ж гордість і таке захоплення, як найвищі досягнення й перемоги інших.

Правило 3. Виправляючи помилки, критикуйте вчинки й дії, а не саму дитину. Припустимо, ваша дитина полізла на високий паркан, утиканий цвяхами. Для того, щоб не зруйнувати позитивну самооцінку, можна сказати приблизно таке: "Лізти на такий паркан небезпечно. Ти міг упасти й розбитися. Не роби більше цього." Руйнівне для самооцінки висловлення звучить так: " Куди ти поліз? У тебе, що голови на плечах немає?"

Правило 4. Давайте дитині відчути справжню відповідальність. Діти, в яких є обов'язки по дому, вважають себе значущими в родині,. Виконання своїх обов язків вони сприймають як досягнення.

Правило 5. Показуйте й говоріть дітям, що ви їх любите. Поцілунки, обійми, слова "Я тебе люблю!" сприяють тому, що дитина бачить себе в позитивному світлі, приймає себе. Діти ніколи не бувають надто дорослими, щоб їм не повторювати, що вони наймиліші й найдорожчі. Всупереч поширеній думці, неповні сім'ї так само можуть давати дитині основу для позитивної самооцінки, як і повні. Звичайно, за умови, що взаємини з дитиною міцні й грунтуються на любові.

У кожній родині існує своя система цінностей. Стандарти поведінки, звичайно виховані родиною, здаються нам найбільш правильними й важливими, Навіть маленькі діти легко засвоюють, що правильно і що неправильно, і приймають рішення, засновані на сімейних цінностях. Не існує єдиних стандартів виховання, що попереджають уживання тютюну й алкоголю. Скоріше за все, ваша дитина буде спостерігати, як сімейні цінності впливають на вашу поведінку, і переймати ваші стандарти поведінки, установки й переконання.

Наведемо приклади родинних цінностей, що належать до профілактики вживання тютюну, алкоголю й наркотиків дітьми й підлітками:

- наявність особистих переконань або релігійних уявлень, що заперечують вживання алкоголю або наркотиків;

- визнання цінності своєї свободи, цінності прийняття власних рішень; при цьому прагнення бути "як усі", "наслідувати натовп" не є цінністю й стандартом поведінки;

- повага до людського тіла й прагнення того, щоб бути здоровим і красивим;

- дотримання здорового способу життя;

- переконання, що контролювати свою поведінку слід завжди.

Яких із перелічених вище або подібних цінностей ви додержуєтеся, не дуже й важливо. Головне, щоб у вашої дитини були здорові стандарти поведінки й цінності, які вона вважає правильними й важливими. У випадку, коли на неї почнуть тиснути, пропонуючи або навіть змушуючи палити, пити алкоголь чи пробувати наркотики, сімейні цінності допоможуть зберегти контроль над своїми вчинками й залишитися здоровим.

Дослідження показують, що більшість людей вживають алкоголь або палять так само, як це робили їхні батьки. Виявлено також, що ймовірність паління підвищується в тих дітей, чиї батьки палять. Цікаво, що саме по собі вживання алкоголю на очах у дітей не справляє на них шкідливого впливу. Однак фахівці радять не пити при дітях багато. Демонстрація того, що ви можете, в залежності від ситуації, або зовсім не пити, або пити помірковано, являє хороший приклад, а ви самі слугуєте позитивною рольовою моделлю.

Однак кількість випитого вами алкоголю або випалених сигарет далеко не все у вашій поведінці, що помічає дитина. Діти також бачать, чому ви п'єте або палите, коли ви п'єте, чи п'єте, коли ви за кермом. Чи поєднуєте ви із вживанням алкоголю плавання в річці, керування автомобілем, роботу. Те, як ви ставитесь до пов'язаних із цим небезпек, не лишається непоміченим.

Іноді батьки, що не п'ють і не палять, роблять помилку, не обговорюючи проблему вживання тютюну або алкоголю з дітьми. Ці батьки повинні пам'ятати, що вони, на жаль, не є єдиними зразками і рольовими моделями для своїх дітей.

Особливо важкий тягар лягає на родини, в яких один з батьків хворіє на алкоголізм. Вчинки хворого на алкоголізм батька і реакція на його хворобу здорової матері, і навпаки, формують небезпечні для дітей у майбутньому моделі поведінки. Нижче наведемо кілька правил, яких варто дотримуватися з метою полегшення становища дитини в такій родині:

- Не намагайтеся приховати від дітей проблему - захворювання чоловіка або дружини. Діти можуть справитися із ситуацією краще, якщо будуть твердо знати, що один із батьків хворий.

- Переконайтеся в тому, що ваші діти розуміють, алкоголізм - це захворювання, як рак або діабет. У цьому випадку вони можуть зненавидіти хворобу, але продовжувати любити хворого батька або матір.

- Дізнайтеся більше інформації про алкоголізм самі, а потім передайте її дітям. Розуміння звільняє, хоча б частково, від страху перед захворюванням.

- Переконайтеся, що діти не відчувають, що вони є причиною хвороби в цілому або чергового запою зокрема.

- Докладіть зусиль, щоб внести деяку стабільність і порядок, ритуали й традиції в життя вашої родини. Здоровому розвитку дітей сприяють сталість і передбачуваність навколишнього середовища.

Сімейні правила надзвичайно важливі. Дослідження психологів показали, що діти в своєму житті хочуть упорядкованості й поводяться більш відповідально, коли дорослі накладають розумні обмеження на їхню свободу.