Сторінка
19
Перші вітчизняні друковані карти були опубліковано в 1661 році в „Патерику Києво-Печерському“ (Київ) − це карти „Зображення печери преподобного Жадосія“ (1652-1655).
Нині Україна має потужний науковий і практичний картографічний потенціал. У нашій державі знаходиться відомі у світі центри екологічного, сільськогосподарського, ландшафтного, геоморфологічного картографування.
— Навіщо нам необхідні географічні карти? Як вони і створюються? Де вони використовуються?
Учитель. Термін «карта» походить від грецького − аркуш із папіруса для письма.
Карта − це зменшене, побудоване в картографічній проекції, узагальнене й виконане в певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла чи позаземного простору з розмішеними на них об’єктами реальної дійсності.
Щоб дати наочне уявлення учням про карти, сучасні методи їх складання на екран телевізора проектується вигляд Землі з космосу з дистанції 400 км з поступовим наближенням до поверхні Землі (Європейська частина, Україна, Харківська область). При цьому навігатор електронного атласу синхронно в міру наближення показує віддаль до поверхні Землі.
Перехід відеокамери на вигляд України з космосу (Економічний атлас Харківської області) показує, як виглядає Україна.
Після цього демонструється вигляд земної поверхні, одержаний за допомогою аерофотозйомки, геофізичного методу картографування (Дитяча енциклопедія, розділ „Географія“ на CD). Це допомога учням зрозуміти, як виконується сучасна космічна зйомка.
Бесіда:
− У яких випадках використовуються показані види картографування?
− Які види карт ви знаєте з попередніх курсів?
Із попередніх курсів вам відомо багато видів карт. Давайте пригадаємо наші знання із сучасною картографією карт.
Серед існуючих у картографії географічних карт найбільш широко вживаними є класифікації за:
а) територіальним охопленням − карти світу і півкуль; суші і Світового океану; материків і океанів; окремих країн, їх частин; морів, проток і заток;
б) за змістом − загальногеографічні й тематичні;
в) за масштабом − великомасштабні (1:10000 − 1:200000), середньомасштабні (1:200000 − 1: 1000000), дрібномасштабні (1:1000000 − і дрібніших масштабів);
г) за призначенням − для національного господарства, освіти, науки, військової справи тощо.
д) За рівнем синтезу змісту − аналітичні, комплексні і синтетичні.
Учитель: Виходячи з цього, різні групи карт розподіляють за такою ознакою:
1. Охоплення території: карти світу (зображена вся земна куля), півкуль, материків та їх частин, карти незалежних територій.
(Звертається увага учнів на приклади цих видів карт, які знаходяться на стендах географічного кабінету).
2. Зміст: загальногеографічні або тематичні (присвячені одній або двом темам). Так, фізична карта відтворює рельєф і воду, політична − державні кордони і адміністративно-територіальний устрій, карта промисловості України й економічної ситуації (ці види карт демонструються учнями як приклади).
3. Масштаб: дрібномасштабні (до 1:1000000). середньомасштабні (від 1: 1000000 до 1:200 000), великомасштабні (від 1:200 000).
Задача. Визначити, яка карта має менший масштаб: 1:250 000 чи 1:25 000.
Масштаб карти тісно пов'язаний з охопленням території: великі частини території (океани, материки та ін.) як правило зображені у дрібному масштабі, менші − в середньому або великому.
Задача. Визначити, яка з представлених карт належить до дрібномасштабних, середньомасштабних, великомасштабних?
Учитель. Тематичні карти повніше передають один або декілька елементів, які складають тему карти. Серед тематичних карт виділяють дві основні групи: карти природних явищ (геологічні, рельєфу земної поверхні та дна океанів, ґрунтові, охорони природи, рослинності, тваринного світу) та карти суспільних явищ (населення. економічні, соціальні, .політичні та інші) і карти міжпредметної тематики (наприклад, екологічні, природоохоронні).
Як приклад на екран телевізора демонструються із CD атлас світу різні види тематичних карт з аудіосупроводом.
Учитель. Навіщо карти класифікують? Класифікація карт допомагає вибрати саме ту карту, яка потрібна для виконання завдання, тобто сприяє генералізації − одній із головних географічних проблем. Генералізація (від фр. − узагальнювальний, головний) − процес відбору головного без зайвих деталей та його цілеспрямоване узагальнення (визначення К. Салішева).
Тому групи карт мають залежно від своєї генералізації конкретну особливість − неоднаковий ступінь детальності зображення земної кулі.
Якою б не була генералізація, кожній карті властива велика інформативність, наочність та оглядовість. Завдяки цьому карта є головним засобом наукового пізнання не тільки в географії та інших науках про Землю, а й у суспільних, точних та гуманітарних науках.
Географічна карта є невід'ємним складником при вирішенні господарських завдань, оскільки відіграє рать прекрасного „наочного посібника“, хоч і „розмовляє“ за допомогою умовних знаків. Ні текст, ні живе слово не зможуть повністю замінити карту, узяти на себе всі її функції.
Часто карти об'єднують у географічні атласи.
Атлас − це систематизоване, цілісне зібрання карт, які створюються за єдиною програмою. Такими є, наприклад, комплексні науково-довідкові атласи. Атлас природних умов та природних ресурсів України, навчально-краєзнавчі атласи, у т. ч. Полтавської області та інші (демонструються різні види атласів, що є в кабінеті).
Останнім часом відбулися кардинальні зміни, які дозволили доповнити поліграфічні або мальовані карти комп'ютерними версіями. З'явився навіть особливий термін „геоінформаційні системи“ (ГІС), які означають особливі електронні географічні карти − багатошарові зображення з текстовим та звуковим супроводом. Електронні атласи й карти, які містять значний обсяг різної інформації і дозволяють наочно порівняти її, − це карти майбутнього, які вже сьогодні допомагають перебудувати географічну науку. Нині вже створена електронна версія атласу „Погляд на Україну“ (Інститут передових технологій), електронна серія карт „Людський розвиток в Україні“ (Інститут географії НАН України), є також комп'ютерна версія посібника з фізичної географії України для середньої школи (Дніпропетровський державний університет).
Це також СD-атласи з географії для 6, 7, 8−9, 10−11 класів, довідковий атлас „Україна та її регіони“, розроблені Інститутом передових технологій для середньої школи.
(Як приклад демонструються на екран фрагмент з атласу „Географія материків та океанів ІПТ для 7 класу“).
Учитель. Електронні карти й атласи − це суттєвий крок уперед географічної науки. Ми називаємо їх СD-атласами, тому що вони є електронними версіями поліграфічно-видавничих шкільних та інших атласів. записаних на компакт-дисках (СD).