Сторінка
7

Теоретичні основи виховання емоційно-позитивного ставлення до природи у дітей дошкільного віку

Коло знань дітей, які мають бути сформовані в дошкільному віці, визначається такими вимогами: вони повинні забезпечувати широку орієнтацію в оточенні, тому за характером мають бути енциклопедичними (різносторонніми), скеровувати ідейну спрямованість особистості, яка формується, закладати основи переконань, забезпечувати розвиток пізнавальної діяльності, перехід до її найскладніших форм у межах дошкільного віку, науковість, доступність, наочність.

Учені стверджують, що емоції необхідно визначати як діяльність оцінювання надходження в мозок інформації про зовнішній і внутрішній гніт, яку відчуття і сприймання кодують у формі його суб'єктивних образів. При цьому сила емоцій може бути руйнівною, тобто зберігати свою автономність і співіснувати з думками, знаннями.

Дитина може розуміти, але не приймати "для себе" певну інформацію, знати, але не користуватися знаннями у своїх діях чи навіть пристосовуватись до обставин, діяти відповідно до них, однак внутрішньо ставитись негативно. У такому випадку вона виконує загальноприйняті вимоги, норми й правила поведінки в навколишньому та у взаємодії з природою, але знання її, не насичені позитивними емоціями, мають егоїстичну спрямованість, зумовлюють застій процесу виховання.

Отже, ставлення дитини до знань має вирішальне значення у формуванні її переконань у майбутньому, оскільки саме воно (ставлення) пов'язане з вибірковою й чисто суб'єктивною її активністю, акумулює у собі потреби, оцінки, інтереси, а в майбутньому - і смаки, нахили, принципи.

Процес формування системи наукових знань і здійснення на цій основі завдань екологічного виховання варто розглядати як у напрямі змісту, так і методичному, як це доведено вище.

Експериментальна перевірка виховання емоційно-позитивного ставлення до природи у дітей дошкільного віку

Метою експериментального дослідження є визначення рівня екологічної вихованості дошкільників. Завдання експерименту:

1) визначити критерії рівня екологічної вихованості дошкільників;

2) підібрати діагностичний матеріал і устаткування;

3) провести діагностику рівня екологічної вихованості дітей.

Екологічне виховання дітей дошкільного віку припускає: по-перше, формування усвідомлено-правильного відношення до природних явищ і об'єктів; по-друге, ознайомлення дітей з природою, в основі якого повинен лежати екологічний підхід, тобто опора на основоположні ідеї і поняття екології. Ці два напрями нерозривні: щоб навчити дітей правильно відноситься до світу природи, необхідно дати їм певні знання про живу і неживу природу.

Результатом сформованості екологічного виховання дітей дошкільного віку є якість особистості і показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, екологічного виховання і характеризується високим рівнем поведінки дітей стосовно ставлення до природного довкілля.

Експериментальна база дослідження – ДНЗ № 6 м. Полтава. Вибіркою охоплено 44 дітей старшого дошкільного віку. Дітей було поділено на 2 групи по 22 чоловіки, з яких одна визначена як контрольна, а друга – як експериментальна.

Метою констатувального етапу дослідження є вивчення рівня екологічних знань дошкільників.

Відповідно до розроблених критеріїв було виділено три рівні сформованості екологічної вихованості дошкільників: високий, середній, низький.

До групи з високим рівнем були віднесені діти з активним ставленням, знаннями до природного довкілля. Вони мали високий рівень мотивації щодо природного довкілля; розуміли сутність екологічного виховання та його значення для життєдіяльності особистості; дотримувалися правил поведінки в довкіллі.

До групи з середнім рівнем були залучені діти з невисоким рівнем мотивації на екологічне виховання. Ці діти не мали цілісного розуміння сутності природного довкілля в житті кожної людини, не вміли встановлювати взаємозв’язок між компонентами екологічного життя і чинниками довкілля; не мали стійкого інтересу до вивчення питань про навколишнє середовище, а також природне довкілля.

Діти з відсутністю мотивації до екологічного довкілля віднесені до групи з низьким рівнем сформованості здорового способу життя. Вони мали фрагментарні відомості про природне довкілля, поверхово орієнтувалися у змісті екологічного життя, його компонентах; у них відсутнє усвідомлення необхідності дотримувалися правил природо-збереження.

Ураховуючи сутність поняття «екологічне виховання», його структурні компоненти та особливості, нами було розроблено контрольне завдання, для визначення рівня сформованості екологічних знань дошкільників:

Завдання. Визначення характерних особливостей представників світу тварин (проводиться індивідуально з кожною дитиною).

Мета. Визначити рівень знань характерних особливостей представників світу тварин.

Устаткування. Три великі карти: перша розділена на три частини (господарський двір, ліс, пейзаж жарких країн); на другій карті зображено блакитне небо, гілки дерев і землю; на третій карті зображено небо і луг. Фігурки тварин: коня, корови, свині, кози, барана, собаки; вовка, лисиці, ведмедя, зайця, оленя, тигра, слона, жирафа, зебри. Фігурки птахів: голублячи, синиці, горобця, дятла, сороки, ворони, снігура, сови. Фігурки комах: метелика, бджоли, сонечка, бабки, мурашки, коника, мухи, комара, павука.

Інструкція до проведення. Педагог пропонує узяти першу карту, зі всіх фігурок вибрати тварин і розмістити їх на карті з урахуванням місця їх мешкання.

Педагог пропонує узяти другу карту, з фігурок, що залишилися, вибрати птахів і розмістити їх на карті на свій розсуд. Педагог пропонує узяти третю карту, з картинок, що залишилися, вибрати комах і розмістити їх на карті. Якщо на столі залишилися які-небудь фігурки, можна запропонувати дитині ще раз подумати і розмістити їх відповідно до інструкції. Запитати, за якими ознаками він розмістив тварин на картах. Після того, як дитина справилася із завданням, педагог пропонує йому вибрати два зображення тварин, три зображення птахів і три зображення комах і потім відповісти на наступні питання відповідно до вибраних картинок: «Як називається тварина (птах, комаха)? Що ти можеш розповісти про нього? Твоє відношення до них».

Оцінка результатів діяльності

Високий рівень (13 - 15 балів): Дитина без особливих зусиль розподіляє представників тваринного світу по видах; аргументує свій вибір. Співвідносить представників фауни з місцем існування. Знає характерні ознаки. Без особливих зусиль, зв'язно і послідовно відповідає на поставлені питання. Виявляє цікавість і емоційно виражає своє відношення до тваринам, птахам і комахам.

Середній рівень (8 - 12 балів): Дитина іноді припускається незначних помилок при розподілі представників тваринного світу по видах. Не завжди аргументує свій вибір. В основному співвідносить представників фауни з місцем існування.

Знає характерні ознаки, але іноді допускає неточності у відповідях. На поставлені питання відповідає послідовно, але іноді відповіді бувають дуже короткими. Виявляє цікавість і емоційно виражає своє відношення до тваринам, птахам і комахам.