Сторінка
10

Теоретичні основи виховання емоційно-позитивного ставлення до природи у дітей дошкільного віку

Таблиця 2.2. Показники сформованості екологічних знань у дошкільників на контрольному етапі експерименту , %

Згідно таб. 2.2., для 15,5 % дітей з КГ був характерний низький рівень екологічного виховання, для 75,2 % - середній рівень, для 9,3 % - високий рівень, для дітей з ЕГ – 6 %, 38,5% і 55,5 % відповідно.

Співвідношення результатів, отриманих до і після проведеної дослідної роботи дало змогу зробити висновки щодо стійкої тенденції до підвищення рівня знань щодо екологічного довкілля, уміння екологічно доцільного поводження дітей у природному середовищі. Педагогічні розробки, зміст, форми і методи сприяли покращенню екологічного виховання дітей у результаті підвищення мотивації до покращення природного довкілля та рівня екологічних знань. Дошкільники стали уважніше ставитися до природного довкілля. Результати дослідження засвідчують, що використання системи педагогічного впливу допомагає дітям покращити ставлення до природного довкілля. Отже, проблема виховання у дітей необхідності дотримання екологічного виховання та способу життя багатоаспектна. Вона вимагає поєднання загальних та індивідуальних екологічних технологій. Цей процес охоплює впровадження нового змісту, зміну загальної стратегії управління навчальним процесом із забезпеченням умов для позитивного впливу на всі складові природи, поширення інноваційних технологій, наполегливий захист дітей від негативних впливів у сімейному і соціальному просторі.

В ході написання роботи ми дійшли таких висновків. Екологічна ситуація, що склалася, в світі, яка ставить перед людством важливе завдання – збереження екологічних умов життя в біосфері. У зв'язку з цим гостро встало питання про екологічну письменність і екологічну культуру нинішнього і майбутнього поколінь. У нинішнього покоління ці показники знаходяться на не високому рівні. Поліпшити ситуацію можна за рахунок екологічного виховання підростаючого покоління, яке повинне проводитися висококваліфікованими педагогами, озброєними крім знань, поряд ефективних методик, що дозволяють комплексно впливати на особу дитини, розвивати всі компоненти екологічної культури як якості особи в частині загальної культури людини. Проблема екологічного виховання достатньо висвітлена в роботах відомих вчених. Визначені цілі, завдання, принципи, засоби, форми і методи, а також зміст екологічного виховання. Проте систематична робота по екологічному вихованню дітей дошкільного віку ведеться слабо.

Наукові підходи до екологічного виховання в сучасних умовах розроблені в дослідженнях А. Захлєбного, І. Звєрєва, І. Суравєгіної, які визначили мету, принципи, завдання і зміст екологічної освіти та виховання. Концептуальні положення екологічного напряму педагогіки стосовно окремих навчальних предметів, позанавчальної діяльності, вікових груп Л. Іщенко, Н. Лисенко, І. Мельник, Л. Різник, З. Плохій, Н. Пустовіт, Г. Пустовітом, Г. Тарасенко, Д. Струнніковою, Л. Шаповал та багатьма іншими вченими-педагогами.

Виходячи з аналізу експериментальної роботи, можна прийти до висновку, що виховання екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку здійснюється успішно, якщо створити такі педагогічні умови:

Давати дітям систематичні екологічні знання; навчити дитину любити життя, природу, людей, себе, активно пізнавати світ. Формувати у дітей систему екологічних знань про предмети і явища природи, тобто вивчати самі предмети і явища в природі, зв'язки і відносини, які існують між ними. Розвивати моральні відчуття, формувати моральну свідомість і опановувати навиками і звичками моральної поведінки. Давати екологічні знання в умовах комплексного використання різних видів діяльності дітей в природі.

Настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а в іншому, притаманному українському народові, гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її природних багатств, у психологічній готовності постійно оберігати природні цінності. Розроблені науково-методичні рекомендації можуть бути використані у масовій педагогічній практиці роботи дошкільних закладів, навчальному процесі педагогічних училищ та вищих навчальних закладів, у післядипломній підготовці та перепідготовці педагогічних кадрів, у організації спільної навчально-виховної роботи дошкільного закладу з сім’єю.

Контрольна група дітей старшого дошкільного віку «Барвінок»