Сторінка
10
Вирішуючи проблемну ситуацію, учень спирається на аналогію, яка поєднує предмети не за формою, а за змістом. Втручання вчителя у творчий пошук учня має бути обережним, зваженим, таким, що містить приховані підказки. Вчитель має спрямувати дитину на власні розв'язки, а не насаджувати свої.Дитина має усвідомити сутність незрозумілого і знайти причиново-наслідкові залежності. Адже нова ідея виникає лише тоді, коли людина має певний запас знань і на тлі вже відомого може осягнути незрозуміле.
Для того, щоб стимулювати розвиток творчого мислення молодших школярів, створюються зовнішні ігрові умови та формуються необхідні мислительні операції за допомогою спеціальних вправ. В іграх мозок дитини начебто тренує дійсно людську здібність — створювати нові ідеї, конструкції, об'єкти, продукти, які удосконалюють вже досягнуте, реконструюють його або конструюють щось принципово нове.
Вправа — метод навчання, що припускає багаторазове, свідоме повторення розумових і практичних дій з метою формування, закріплення й удосконалення необхідних навичок і умінь.
Функція методу вправи полягає у трансформуванні частини знань учня в навички й уміння сформувати в нього готовність до вмілих практичних дій, відтворювальну і творчу активність у різних умовах. Діагностичне значення вправи в тому, що тільки глибоке розуміння дитиною набутих знань забезпечує можливість оволодіння міцними уміннями і навичками.
Творчі вправи передбачають формування вмінь переносити набуті навички в змінені умови, застосовувати їх у нестандартних обставинах, в уявних, умовно-реальних і природних ситуаціях.
Однією з найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя та учня, за якого зберігається взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках один одного. Якщо ж у класі психологічна ситуація визначатиметься авторитарним спілкуванням, творчі вправи вилучатимуться з процесу навчання і втрачатимуть будь-яке значення.
Види вправ
І. Творчі вправи за аналогією.
Мета. Розвивати увагу, вміння точно запам'ятовувати окремі приклади, запропоновані вчителем, щоб власний текст відповідав поставленим вимогам: був подібним до зразка або відрізнявся від нього за певними ознаками.
II. Придумування казок, фантастичних історій.
Мета. Розвивати уяву та фантазію, мовленнєве чуття.
1. Ось деякі приклади цікавих текстів, які спонукають дитину створювати свої фантастичні сюжети.
Що трапилось?
Знаєте, що трапилось, малята? З неба збігло сонце погуляти! Кажуть, ніби в лісі на світанку Бачив хтось руді його веснянки, Вгледів на стежині з козубочком, А у козубку були грибочки. Хтось підслухав, як воно сміялось, Хтось підгледів, як в ріці купалось.
А на берег вийшло із водички, Вижимало золоті косички. Знаєте, що трапилось, малята? Натомилось сонечко гуляти, Натомилось зморене золотокосе І під ковдру спати уляглося. Пташка змовкла. Вітерець не віє. Опустилися руденькі вії. Вийшли в небо зірочки тихенькі. — Сонечко моє! — сказала ненька.
В. Орлов
Іванко любить пасти хмари
Іванко любить пасти хмари: Лежи, дивись, не треба завертати . Так добре, як не темні ще отари. Не йдуть у шкоду — можна і поспати. Та сон бариться. На очах поволі Чорніють хмари, уявити можна, Як доїть спека їх, десь дощ у полі Запечені уста землі зволожує.
В.Василенко
Дядько дощ
Дядько Дощ стоїть над лісом — Неба велетень сяга. Він сміється, мов залізом, Дудонить: — Га-га! Га-га! Одягнувся, мов на свята, Запорізький в нього шик: Тучі — шапка сивувата, Блискавки — червоний шлик. Довжелезні срібні вуса Люто вітер розвіва. І тремтить пшениця руса, І втіка за горб трава!
Д.Павличко
ІІІ. Творчі вправи, пов'язані з перевтіленням.
Мета. Розвивати образність, незвичність зіставлення, нестандартність мислення. (Учням необхідно "оживити" предмет або перевтілитися і розмовляти від його імені).
IV. Складання казок за поданими початком, кінцівкою, назвою.
Мета. Прищеплювати інтерес до роботи з текстом, розвивати композиційні уміння, закріплювати знання про будову тексту.
V. Музичні вправи.
Мета. Розвивати інтонаційну чутливість, мовленнєві уміння.
1. Послухайте "Вальс квітів" з балету П.І.Чайковського "Лускунчик" і спробуйте уявити казкові події про квіти, що танцюють.
Творчі вправи сприяють самонавчанню, оскільки зумовлюють визначальну роль діалогічної співпраці, а також дискусії та співробітництва, передбачають завдання для групової, фронтальної, індивідуальної роботи, завдання на вибір, самоконтроль, різні види відповідей та міркувань.
Це дає змогу формувати особистісний досвід творчої діяльності молодших школярів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу в цілому і до мовленнєвої діяльності зокрема, суттєво підвищуючи мотивацію навчання.
Дуже часто вчителі пропонують дітям завдання на ілюстрування прочитаних творів, які вони виконують з великим задоволенням, а також малювання словесних картин (керівництво діями учнів: перечитай уривок; визнач, що саме хочеш зобразити; знайди слова, які передають кольори; спробуй уявити, якою буде картина; ще раз переглянь текст, перевір правильність і повноту зображення, виключи зайве; подумки підготуйся розповісти, що і як буде розміщено на картині).
Отже, сучасні методики творчого розвитку створюють достатні передумови для емоційного і креативного спілкування учнів з книгою, природою, для аналізу власних вражень, почуттів, уявлень, стимулюючи дітей до літературної творчості.
Таким чином робота над казкою є початковим етапом у розвитку творчих можливостей учнів. Навчившись складати казки, описувати предмети і події навколишнього життя, вони успішно оволодівають умінням писати перекази в середніх, а твори — в старших класах.
Дослідження навчання за параметрами опрацювання українських народних казок та їх впливу на розвиток творчих здібностей школярів
Дослідження проводилось на базі комунального закладу «Луцька ЗОШ І-ІІІ ст. №23 Луцької міської ради» м.Луцька Волинської області.
Нами були вибрані 1-ші класи і розподілені на експериментальний (1-Г) та контрольний (1-А).
Загальна кількість учнів, які взяли участь у експериментальному дослідженні становила 56.
Експериментальне дослідження проводилося протягом двох місяців (лютий-березень) 2011 року.
Дослідження проводилось поетапно:
І етап :
визначення теми;
огляд навчально-методичної літератури;
формування наукового апарату дослідження.
ІІ етап :
визначення структури роботи;
аналіз чинних підручників з читання;
з’ясування напряму подальшого дослідження.
ІІІ етап :
проведення експериментального дослідження з питань, запропонованих у меті роботи;
проведення кількісно-якісного аналізу результатів роботи.
В експериментальному класі уроки з опрацювання казок проводились за запропонованою нами методикою. Навчання в контрольному класі проводилось в звичайному режимі.
Наша методика включала використання у процесі опрацювання казок наступних прийомів та методів роботи: