Сторінка
7
Для досягнення позитивного результату слід індивідуально для кожного студента визначати оптимальні можливості і відповідно до них рекомендувати рухову активність.
Отже, велике значення в науковій організації праці студента займає фізичне виховання, функції якого у вищому навчальному закладі істотно впливають на навчально-пізнавальну, професійну та соціальну діяльність студента. Фізичне виховання покращує настрій, загальний та психоемоційний стан організму, підвищує пам’ять та увагу Засоби фізичної культури, які правильно використовуються, сприяють нормалізації енергетики організму і його психоемоційного та фізичного стану за рахунок зміцнення м'язової системи, а також кістково-зв'язкового апарату та підвищення функціональних можливостей всіх систем організму. Це означає, що необхідно підбирати такий руховий режим, який буде адекватним фізіологічним, психоемоційним параметрам і рівню здоров’я кожного студента.
ІІ.3 Застосування гімнастики з метою покращення психоемоційного стану студентів перших курсів вищого навчального закладу
Обов’язковим на занятті з фізичного виховання є виконання гігієнічної гімнастики. У гімнастику необхідно включати дихальні вправи, суглобову гімнастику, вправи на розтягнення. Слід, також, виконати циклічні вправи (біг) або танцювальні рухи, при цьому пульс повинен бути не нижче 130, але не више160 ударів на хвилину. Закінчити гімнастику слід обов'язково розслаблюючими і дихальними вправами.
Гігієнічна гімнастика повинна включатись у повсякденний режим так, як вона регулярно впливає на організм людини і тим самим сприяє активізації її основних функцій, підтримання психоемоційного стану.
Робоча поза в осіб розумової праці, у тому числі студентів, є причиною поверхневого дихання, застійні явища в області малого тазу та нижніх кінцівках. При цьому серцево-судинна система працює з меншою інтенсивністю, м’язи нижніх кінцівок знаходяться в розслабленому стані, м’язи грудної клітки скорочені, а м’язи спини розтягнуті. Все це призводить до зменшення кровообігу, зниження обміну речовин, ослаблення скелетних м’язів, що неминуче приводить до погіршення самопочуття та психоемоційного стану.
Тому студентам протягом робочого дня необхідно проводити виробничу гімнастику, куди мають входити вправи для поліпшення кровопостачання нижніх кінцівок, органів малого тазу та черевної порожнини, а також дихальні вправи.
Корекція психоемоційного стану засобами фізичної культури вимагає постійного контролю за фізичним та функціональним станом, дані про яке фіксують у спеціальному щоденнику. Періодично поводять тестування, що визначає функціональні можливості організму, фізичну працездатність, психоемоційний стан. Поліпшення результатів свідчить про правильний підхід до організації заняття, а погіршення результатів – це сигнал про необхідність корекції методики занять. Необхідно щодня поступово, правильно і постійно застосовувати засоби фізичної культури, контролюючи ефективність їх використання.
Великий вклад у формування методик заняття гімнастикою внесли лікарі І. Прошек та Д. Шребер.
Система Прошека включає 14 вправ для різних частин тіла і 3 дихальні вправи. Автор підкреслював, що зі всього різноманіття корисних рухів тіла він вибрав лише 14 найбільш ефективних, які швидко приводять до розвитку найважливіших м’язів і органів нашого тіла. Основним елементом, об’єднуючим вправи Прошека, є скорочення м’язів, що триває близько 6 секунд, яке здійснюється з максимальною силою. При цьому всі рухи повинні проводитися в напруженому стані частин тіла. Прошек наполегливо вимагав обережності, концентрації уваги на стані м’язів.
Майже у всіх вправах присутні глибокий вдих і повний видих через ніс. Це правило дихання відноситься тільки до тих вправ, де скорочуються м’язи спини і живота. При дотриманні його серце і легені працюють безперешкодно. Під час вдиху м’язи залишаються розслабленими, під час видиху – напружуються. Система вправ І. Прошека призначалася як для самостійних занять з метою розвитку тіла, так і як доповнення до інших різновидів фізичних вправ. З одного боку, вона давала можливість розвитку окремих м’язових груп, формування рельєфної мускулатури, з іншої – сприяла вихованню сили волі.
Вправи системи Прошека виконувалися без предметів і яких-небудь спеціальних пристосувань. Прошек підкреслював, що м’язова робота, виконувана за допомогою того, що механічного обтяжило, не збуджує духу і майже не вимагає сили волі. Тому вправи для своєї системи він підбирав виходячи із 
завдання одночасного і рівного розвитку як сили м’язів, так і сили волі.
Тому, основна умова для всіх вправ – не допускати під час вдиху енергійних м’язових скорочень.
Основний зміст поглядів лікаря Д. Шребера – послідовного захисника німецької школи гімнастики в тому, що тріумф лікування наших днів полягає в розсудливій підтримці сил нашого організму замість користування по можливості більше ліками.
На його думку, рухова діяльність може не тільки уберегти наш організм від тисячі різних функціональних порушень, але і усунути порушення, що вже виявилися. Свою книгу «Домашня лікарська гімнастика для кожної статі і віку», Шребер присвятив опису доцільних вільних рухів тіла без допомоги звичайних снарядів і пристосувань. При цьому він не прагнув цілком охопити всі області так званої лікарської гімнастики і приділяв переважну увагу попередженню різних захворювань і недоліків розвитку. Пропоновані форми рухів, систематизовані автором за анатомічною ознакою, охоплюють всі м’язові групи. Ці форми – принципова основа, що визначає величезну різноманітність рухів .
Таким чином, можна зробити висновок, що засоби фізичної культури, які правильно використовуються, сприяють нормалізації енергетики організму і його психоемоційного та фізичного стану за рахунок зміцнення м'язової системи, а також кістково-зв'язкового апарату та підвищення функціональних можливостей всіх систем організму.
Заняття з фізичного виховання проводяться з метою корекції психоемоційного стану студента, який неперервно пов’язаний з заняттями фізкультурою і спортом. Одним із видів фізичного виховання є гімнастика,яка чинить більш сприятливий вплив на психоемоційний стан студентів, які займаються. Руховий режим – одна з основних складових психоемоційного здоров’я. Обов’язковою в руховому режимі є виконання гігієнічної гімнастики. У заняття з гімнастики необхідно включати суглобову гімнастику, вправи на розтягнення. Слід, також, виконати циклічні вправи (біг) або танцювальні рухи, при цьому пульс повинен бути не нижче 130, але не више160 ударів на хвилину. Закінчити гімнастику слід обов'язково розслаблюючими і дихальними вправами. Великий вклад у формування методик заняття з фізичного виховання внесли лікарі І. Прошек та Д. Шребер. Система Прошека включає 14 вправ для різних частин тіла і 3 дихальні вправи. які швидко приводять до розвитку найважливіших м’язів і органів нашого тіла, сприяють покращенню емоційного стану. Основний зміст поглядів лікаря Д. Шребера в тому, що тріумф лікування наших днів полягає в розсудливій підтримці сил нашого організму замість користування по можливості більше ліками.