Сторінка
9

Фізичне виховання

Персональна індивідуалізація - це облік тих характеристик, які притаманні конкретній особистості (психічні процеси, рівень працездатності).

Типова і персональна індивідуалізація створюють умови, які дають змогу стимулювати інтереси учнівської молоді.

Принцип доступності

Навчальний матеріал повинен бути доступний. Міра доступності навчального матеріалу залежить від постановки навчально-виховного процесу. Доступність є індивідуальною (те, що достатньо одному, іншому може бути недостатньо).

Існують 2 види доступності:

програмно-нормативна доступність (доступність навчального матеріалу, зафіксована в державних програмах з фізичного виховання);

індивідуальна доступність (передбачає доступність навчального матеріалу для конкретної особи).

Реалізація принципу доступності вимагає знання наступних дидактичних правил.

Доступність навчальних завдань повинна передбачати витрати певних зусиль на їх виконання.

Чим більше інформації закладено в руховій дії, тим нижча її доступність.

Об’єм навчального матеріалу повинен бути невеликий.

Оцінюючи доступність фізичної вправи, необхідно враховувати її структурну складність і величину психофізіологічних зусиль, які витрачаються на виконання.

Принцип систематичності

Реалізація цього принципу передбачає розробку системи занять, системи навчального матеріалу і способів його реалізації, обумовлена метою і завданням навчання.

Принцип послідовності

В основі цього принципу лежить послідовність задач, засобів і методів навчання на заняттях. Реалізація принципу починається з планування навчального матеріалу (послідовність вивчення фізичних вправ і зв’язок між ними).

Принцип повторності

Цей принцип відображає ефект постійного формування рухових вмінь і спеціальних знань через багаторазові повторення. Повторення - головний і єдиний спосіб закріплення результатів, досягнутих у навчанні.

Реалізація цього принципу опирається на 3 основні положення:

Фізичні вправи мають вплив при умові їх повторення.

Фізичні вправи приводять до втоми, тому потрібна перерва для відпочинку.

Необхідно передбачати характер і кількість повторень вправи, інтервали відпочинку.

Принцип науковості

Цей принцип зобов’язує будувати педагогічний процес у відповідності із сучасним рівнем наукових знань

Принцип міцності

Реалізація цього принципу повинна базуватись за 2 напрямками:

формування міцної системи спеціальних знань. В основі цього є загальні закономірності запам’ятовування теоретичних відомостей;

формування міцних рухових вмінь.

Принцип прогресування

У цьому принципі розкривається залежність ефекту навчання від прогресування педагогічних вимог. І тому його ще називають принципом динамічності або принципом поступовості. Принцип випливає із закономірності поступового, але нерівномірного розвитку розумових і фізичних здібностей вихованця.

Реалізація цього принципу здійснюється за 2-а напрямками:

ускладнення дій, які вивчаються;

розширення їх складу.

4. Специфічні принципи фізичного виховання.

До специфічних принципів належать:

а) спрямованості на формування базової фізичної підготовки, високої працездатності та здоров’я людини;

б) адекватності (відповідності);

в) систематичності;

г) циклічності і хвилеподібності.

а) спрямованості на формування базової фізичної підготовки, високої працездатності та здоров’я людини. В основі цього принципу лежать такі закономірності:

висока суспільна значимість здоров’я, працездатності та фізичної підготовленості людини;

систематичне підвищення вимог до фізичної підготовленості і працездатності людини (сучасний потік інформації).

Методичні положення, які випливають з цього принципу:

єдність соціального і біологічного в структурі особистості людини;

необхідність індивідуалізації моделей рівня здоров’я людей.

б) адекватності (відповідності) ("не пошкодити”).

В основі цього принципу лежать такі закономірності:

генетична природа;

єдність організму людини в його будові, функціонуванні та розвитку;

антифазність (неспівпадіння) періодів інтенсивного росту елементів систем рухів з періодами росту структур організму.

Методичні положення, які випливають із закономірностей:

ймовірність характерних адаптаційних реакцій (стандартизація і індивідуалізація);

високий ступінь індивідуальних рухових проявів (стабільність і варіативність);

залежність амплітуди та часу адаптації від віку, статі та стану тренованості.

в) систематичності - в основі цього принципу лежать такі закономірності:

безперервність життєдіяльності людини;

гетерохронність (неодночасність) активізації, втоми та відновлення організму.

Методичні положення, які випливають із закономірностей:

взаємозв’язок навантаження і відпочинку;

нелінійність процесу розвитку рухових якостей.

г) циклічності і хвилеподібності - в основі цього принципу лежать закономірності:

наявність біоритмічних проявів (робота серця, температура, тиск, робота шлунку та інше). Розрізняють біоритми органів, систем, добові ритми, довготривалі ритми;

фазовість систем та органів.

Методичне положення, яке випливає із закономірностей - це періодична зміна тренувальних впливів в залежності від стану людини (показників внутрішнього навантаження).

Тема: Рухові якості людини. Швидкість як рухова якість людини. Основи методики розвитку швидкості

План.

Загальна характеристика рухових якостей людини

Загальна характеристика швидкості.

Методика розвитку швидкості.

Загальна характеристика рухових якостей людини

У спеціальній літературі можна зустріти терміни "фізичні якості", "рухові якості” або "фізичні можливості". Термін "якість” відображає рухові можливості людини.

Такі автори, як Матвєєв, Новіков; Шиян, вживають термін "Фізичні якості”.М. М. Линець називає їх "руховими якостями”.

Термін "рухові якості” вживається у зв’язку із центрально-нервовими регуляторними процесами керування рухами.

Термін "фізичні якості” вживається, коли необхідно виділити біомеханічну характеристику рухів.

Термін "якість" відображає рухові можливості людини. Якості не зводяться до вмінь, навиків і знань, які має будь-яка людина.

Термін "фізичні якості" віддзеркалює рухові можливості людини, в основі яких лежать її природні задатки.

Рухові якості - це розвинуті у процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність.

Розрізняють такі рухові якості: - сила, швидкість, витривалість, гнучкість, спритність.

Наприклад, для подолання великого зовнішнього опору потрібна, перш за все, відповідна м'язова сила; для подолання короткої відстані за якомога менший час потрібна швидкість; для тривалого й ефективного виконання фізичної роботи потрібна витривалість; для виконання рухів з великою амплітудою необхідна гнучкість; для раціональної перебудови рухової діяльності відповідно до зміни умов необхідна спритність.