Сторінка
3

Фізичне виховання

Рухові дії, які спрямовані на вирішення завдань фізичного виховання і підпорядковані його закономірностям, називаються фізичними вправами.

Фізичними вправами можуть називатися рухові дії, які виконуються багато разів і за допомогою яких розвивають фізичні якості. Фізичні вправи можуть мати оздоровче, освітнє та виховне значення (рис. 1).

Рис. 1. Значення фізичних вправ

Оздоровче значення фізичних вправ полягає у тому, що вони:

сприяють гармонійному розвитку форм і функцій організму людини;

зміцнюють здоров’я;

загартовують організм;

підвищують фізичну і розумову працездатність;

удосконалюють будову тіла і формують правильну поставу;

вирішують завдання фізичної рекреації та реабілітації.

Освітнє значення фізичних вправ полягає у тому, що вони:

надають знання про їх вплив на організм людини;

формують рухові вміння і навички;

розвивають фізичні якості.

Виховне значення фізичних вправ полягає у тому, що вони:

виховують моральні та вольові якості;

виховують інтерес, переконання до їх систематичного виконання на користь здоров’я людини.

Фізичні вправи - основний засіб у фізичному вихованні. Фізичні вправи насамперед необхідні для поліпшення здоров’я. Наприклад, загальновизнано важливе їх значення у попередженні відхилень у фізичному розвитку та анатомо-фізіологічних порушень опорно-рухового апарату людини, велика роль у виявленні неспецифічних захворювань дихальної системи, порушень обміну речовин, розладів травлення. Фізична культура є істотним чинником профілактики неврозів. Особливо важлива профілактична роль фізичної культури у період росту організму. Вона сприяє формуванню дитячого організму, попередженню порушень постави та деформації хребта. У дослідженнях науковців встановлено, що діти, які займаються спортом, значно менше хворіють на ангіну, легеневі хвороби, ревматизм, інфекційні неспецифічні артрити тощо, ніж діти, які ним не займаються.

2. Класифікація фізичних вправ. Допоміжні засоби фізичного виховання.

Класифікація - це системно узгоджена побудова (структуризація) певних процесів, явищ, предметів на підставі певних критеріїв.

Класифікація фізичних вправ передбачає розподіл їх на взаємопов’язані групи за спеціальними ознаками. Єдиної загальної класифікації фізичних вправ немає і не може бути, оскільки кожна фізична вправа має не одну, а декілька характерних ознак. В сучасній теорії фізичного виховання найбільш науково-обґрунтовані для практичного застосування класифікації фізичних вправ за такими ознаками.

1. Класифікація фізичних вправ за певними ознаками впливу на прояв і розвиток фізичних якостей:

силові (передбачають подолання опору);

швидкісні (передбачають короткочасне виконання рухових дій з великою швидкістю);

швидкісно-силові (вимагають прояву великих зусиль за короткий час);

на витривалість (передбачають тривале виконання рухових дій без перерви);

на спритність (виконання вимагає координаційних дій);

на гнучкість (виконання з великою амплітудою);

на рівновагу (виконуються на обмеженій площі опори - на підвищенні).

2. Класифікація фізичних вправ за їх значенням для вирішення освітніх завдань:

основні (змагальні);

підготовчі;

підвідні.

3. Класифікація фізичних вправ за їх значенням для розвитку груп м’язів: вправи для м’язів рук, ніг, плечового поясу, тулуба, шиї тощо.

4. Класифікація фізичних вправ за видами спорту (гімнастичні, легкоатлетичні тощо).

3. Техніка фізичних вправ. Параметри техніки.

Техніка фізичних вправ - це способи виконання рухової дії, за допомогою яких рухове завдання виконується з найбільшою ефективністю.

Техніка фізичних вправ постійно розвивається: удосконалюється звична техніка, іноді відмирають старі способи, народжуються нові.

Техніка фізичних вправ складається з певних компонентів і має певні фази (рис. 2).

Рис. 2. Компоненти та фази техніки фізичних вправ

1. Значення рухів, які входять до складу рухової дії, неоднакове, тому прийнято компоненти розрізняти на основу техніки рухів, головну (визначальну) ланку і деталі.

Основа техніки рухів - це сукупність тих ланок і рис структури рухів, які необхідні для вирішення рухового завдання певним способом (почерговість прояву м’язових зусиль, основні моменти узгодженості рухів у просторі і за часом). Вилучення хоча б одного з цих компонентів робить неможливим вирішення рухового завдання.

Визначальна ланка техніки - це найбільш важлива частина способу вирішення рухового завдання. Наприклад, при стрибках у висоту з розбігу - це відштовхування, поєднане із швидким і високим махом ногою; в метаннях - фінальне зусилля. Виконання рухів, що складають визначальну ланку, як правило, відбувається в порівняно короткий проміжок часу і вимагає максимальних м’язових зусиль.

Деталі техніки - це другорядні особливості елементів рухової дії, які не порушують його основного механізму. Деталі техніки можуть бути різними у різних виконавців і в більшості випадків залежать від їх індивідуальних та функціональних особливостей.

2. Рухи, що входять до складу рухової дії (фізичної вправи), виконуються в певній послідовності і їх можна поділити на три фази: підготовчу, основну та заключну.

У підготовчій фазі створюються найсприятливіші умови для виконання рухів основної фази. Це досягається, наприклад, за допомогою або обертових рухів, напрямок яких наближається до напрямку рухів в основній фазі.

Але є рухові дії, підготовча фаза яких пов’язана з рухами, напрямок яких протилежний рухові в головній фазі.

Рухи в основній фазі спрямовані безпосередньо на вирішення основного рухового завдання. З біодинамічної точки зору, найважливішим у цій фазі є раціональне використання зусиль у потрібному місці, напрямку і в необхідний момент. Наприклад, передчасний активний робочий рух руки при плаванні кролем викличе піднімання тіла над водою і утворення хвиль.

Рухи в заключній фазі спрямовані на успішне завершення вправи і полягають у пасивному згасанні або активному гальмуванні рухової дії. Наприклад, біг після фінішу, утримуючи рухи після випуску предметів у метаннях тощо.

Усі рухи людини протікають у просторі та часі і виконуються з певним зусиллям. До характеристики рухів (фізичних вправ) належать такі: просторові, часові, просторово-часові, динамічні, ритмічні та якісні характеристики.

До просторових характеристик техніки фізичних вправ належать положення тіла і траєкторія руху частин тіла.

Положення тіла. Під час виконання багатьох фізичних вправ належать положення тіла, або його окремі частини не тільки переміщуються одна відносно одної, але й зберігають нерухоме положення завдяки статичному напруженню м’язів.