Сторінка
10

Особливості поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними на уроках у початковій школі

5. Самостійна діяльність учнів у ситуації вибору.

Нині можна констатувати, що алгоритм проектної діяльності досить добре відпрацьований.

Розробці цього напрямку присвячені роботи М.Б. Павлової, Є.С. Полат, П.С. Лернера, В.Д. Симоненко, І.Д. Чечель, Ю.Л. Хотунцева, І.А. Сасової, М.Б. Романовської, Е.А. Фураєвої та ін.

При оволодінні вчителем методом проектів необхідно насамперед розуміння того, що проекти можуть бути різними. Типологія проектів (запропонована Є.С. Полат) може бути умовно визначена за такими ознаками (рис. 2.1.) [6,24].

Рис. 2.1 Типологічні ознаки проекту

інтерактивний міжособистісний інформаційний навчальний

За кількістю учасників проекти можуть бути індивідуальні, парні й групові. Проект може бути короткостроковим (розроблений на декількох уроках); середньостроковим (від тижня до місяця); довгостроковим (від одного до декількох місяців).

Проект може не займати всі уроки повністю. Усе визначає вчитель: структурує кожний свій урок відповідно до логіки пізнавальної діяльності й тематики, передбаченої програмою навчання. Тому певні етапи роботи над проектом можуть займати лише частину уроку. Якщо задумано великий, розрахований на тривалий проміжок часу проект, то, швидше за все, треба говорити про проект у позаурочній діяльності. Зрозуміло, частина проекту тематично й за змістом прив'язана до програмного матеріалу, може виконуватися на уроках. Більше того, обговорення методів дослідження, а також результатів, включаючи проміжні, рекомендується проводити саме на уроках.

Одним з найбільших ускладнень, що часто зустрічаються при застосуванні методу проектів є те, що вчителям не відразу стає зрозуміла ідея навчання через проектну діяльність. Багато хто виходить із того, що треба спочатку пройти всю програму, а потім мати спеціальний час на проект. Але іноді такого часу немає. У цьому випадку вчитель визначає ряд тем, які виносяться на самостійне вивчення в ході виконання проектів. Учні здійснюють пошук інформації зі своєї проблеми й у ході вироблення рішення самостійно освоюють ряд тем навчальної програми. Це відбувається нібито поволі, у ході практичної діяльності. Учитель – лише консультант. Однак досвід застосування такого підходу показує, що він може нести в собі небезпеку теоретичних вад у знаннях учнів, якщо не передбачається час на узагальнення й контроль самостійно пройдених тем. Якщо у випадку, коли ряд тем виноситься на самостійне вивчення в ході виконання проекту, не можна закінчувати курс лише захистом проектного завдання, обов'язково треба відводити час на узагальнювальне теоретичне заняття.

Проект є творчою роботою, але не всяка творча робота є проектом. Творча робота – більш вільний вид діяльності ніж проектування. Він не передбачає такої чіткої структури в роботі. На жаль, учителі плутають ці типи завдань. Наприклад, як керівники проектів, вони іноді випускають з уваги обов'язковий перший крок – визначення проблемного поля, виявлення якоїсь потреби, що повинна бути задоволена в результаті роботи. «Знайди потребу й задовольни її» – ось девіз проектної діяльності учня. Якщо у формулюванні теми проекту не позначена проблема, а просто дається завдання виготовити якийсь об'єкт, то наступний процес не можна вважати проектною діяльністю. Але це може бути самостійною творчою роботою. Виконання проектного завдання для школяра обов'язково повинне бути сполучене із самостійним розв'язанням проблеми й здійсненням обґрунтованого вибору з ряду альтернативних варіантів з наступною рефлексією. У цьому полягає принципова відмінність проекту від просто творчої роботи.

На основі психолого-педагогічного аналізу можна запропонувати наступну класифікацію проектів:

Таблиця 2.1

Пояснення: дослідницький тип – чітко продумана структура, визначення мети, актуальність проекту для всіх учасників проекту, соціальна значущість, продумані методи роботи; творчий тип – як правило не має чітко визначеної структури, він розвивається, підкоряється інтересам учнів в кінцевому результаті праці; ігровий тип – структура залишається відкритою до його закінчення, учасники беруть на себе певні ролі. Результат визначається або на початку, або в кінці проекту; інформаційний тип – збір інформації, аналіз і узагальнення фактів, чітка структуризація проекту, мета проекту, предмет інформаційного пошуку; проектно-орієнтований тип – чітко визначається результат діяльності, продумана структура з визначенням діяльності і функції кожного учня, координація діяльності, зовнішня оцінка проекту. У виконанні проекту виділяють три взаємопов'язані етапи: організаційно-підготовчий (передпроектний), пошуковий (власне проект), підсумковий (завершальний).

Важливим для створення проекту є вибір теми, при цьому треба враховувати: важливість і актуальність проблеми, зацікавленість учасників проекту, обґрунтованість практичного рішення.

Таблиця 2.2

Захист проекту. Рекомендується складати сценарій захисту. Зразкова схема захисту може виглядати так:

1. Постановка проблеми, її актуальність.

2. Висловлення гіпотези, аргументація її положень.

3. Основна частина. Етапи роботи над проектом, отримані результати, їх короткий аналіз.

4. Висновки. Результати рефлексивної оцінки проекту.

5. Відповіді на питання інших груп (дискусія).

Для захисту повинні бути розписані ролі учасників проекту.

Таблиця 2.3

Орієнтовний план уроку:

1. Організаційний момент (2 хв.)

2. Актуалізація знань і мотивація їх застосування в рішенні проектних завдань (8 хв.)

3. Захист проекту (групи – 10-15 хв. – залежить від кількості груп)

4. Відповіді на питання (дискусія) (по 5 хв. на кожний проект)

5. Підбиття підсумків уроку, виставлення оцінок (10 хв.) Оцінювання проекту. Як справедливо зазначає П.С. Лернер, «оцінювання творчості завжди драматичне й суперечливе. У всякому випадку не варто абсолютизувати правильність оцінювання».

Звідси випливає як мінімум те, що оцінка проекту повинна бути інтегрованою. Вона складається з оцінок етапів виконання проекту (від формулювання проблеми до отриманого результату) і результатів захисту проекту.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

використовувати багато джерел інформації;

самостійно збирати й накопичувати матеріал;

аналізувати, зіставляти факти, аргументувати свою думку;

приймати рішення;

установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);

створювати «кінцевий продукт» – матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій), підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;