Сторінка
5

Особливості поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними на уроках у початковій школі

Організація міжособистісного діалогу

Керування діалоговою взаємодією всіх учасників навчального процесу є однією з умов забезпечення ефективного застосування інтерактивних методів навчання, оскільки в основі всього інтерактивного навчання - безпосередній діалог учнів з вчителем, один з одним тощо.

Діалогове спілкування як основний засіб пізнання людиною інших, самого себе і особистісних відношень обґрунтовано в гуманітарній психології (Б. Братусь, С. Братченко, Л. Воробьова).

Діалог являє собою специфічну освітню ситуацію (в широкому значенні - середовище), де відбувається розвиток учня в процесі встановлення ним “ситуаційної спільноти” зі світом, оточуючими і самим собою.

Діалог виникає на основі суб'єкт-об'єктних відносин, при рівних позиціях вчителя й учнів, і є необхідною умовою звільнення особистості від формалізованого традиційного процесу навчання. Діалогічна взаємодія в на уроках освітньої галузі “Людина і світ” передбачає встановлення контактів між учасниками на основі їх спільної навчальної діяльності, що включає обмін інформацією, розробку стратегії розв'язання проблемних завдань, взаємосприйняття і взаєморозуміння.

Доцільність використання діалогічної взаємодії зумовлена проявом у діалозі всіх сторін спілкування:

- комунікації (обміном інформацією між учасниками діалогу);

- інтеракції (взаємодії партнерів по діалогу);

- перцепції (сприйняття учасників один одного).

Як зазначає С. Братченко, при цьому важливим є не тільки сам факт міжособистісної взаємодії і спілкування, але й ступінь особистісного залучення до нього, оскільки учень включається у діалог при обговоренні проблем, що мають для нього особистісне значення.

Процес розгортання діалогу починається з постановки проблеми (при на уроках освітньої галузі “Людина і світ” доцільно використовувати проблемну ситуацію). Далі учням надається можливість самостійного пошуку її розв'язання, виникає, як правило, ряд різноманітних гіпотез та варіантів. Загальне рішення визначається в колективній моделі, яка керується викладачем.

Таким чином, діалог починається тоді, коли виникає необхідність вирішити особистісно значиму для учнів проблему. Діалог володіє особливою цінністю, оскільки являє собою не тільки засіб розв'язання певних проблем, а й одну з важливих умов особистісного росту.

Зазначимо, що хоча основою будь-якого інтерактивного методу навчання є безконфліктність, але іноді виникають конфліктні ситуації, коли стикаються різні точки зору, протиріччя, які негативно впливають на відносини між учнями. Для усунення конфліктних ситуацій доцільно використовувати принцип взаємного підпорядкування, при якому кожен учень в певний момент є експертом, ведучим, а в інший момент, навпаки, підлеглим. Це дозволяє регулювати відносини між учнями, при цьому в одних задовольняючи і корегуючи лідерські домагання, в інших - розвиваючи навички організатора. При розв'язанні конфлікту важливо, щоб протилежні сторони зрозуміли претензії і позиції один одного. В цій ситуації важливою умовою є так зване активне вислуховування, сутність якого - переконатися в правильному розумінні думки протилежної сторони. Важлива роль при цьому належить неформальним засобам спілкування (жестам, міміці). Активному вислуховуванню допомагають: контакт очей; нахил голови в знак уваги; повертання обличчя до співрозмовника.

Не є ефективними при активному вислуховуванні:

- негайне заперечення (“Так, але .”);

- зневажливе висловлювання (“А, да ну .”);

- неприйняття почуттів учня, що висловлюється (“Ти це серйозно!”);

- докори (“Як ти міг .”);

- спроби переконання (“Краще зробити так .”);

- інтерпретації (“Ти так говориш тому, що .”) замість уточнення власних припущень (“Тоді ти так висловився, мені здалося, що .”);

- погляд в бік, а не на співрозмовника;

- заперечливе хитання головою;

- схрещені перед собою руки.

Активне вислуховування спрямоване на подолання негативного емоційного сприйняття співрозмовника і більш повне сприйняття змісту розмови.

Отже, використання розглянутого принципу дає можливість більш об'єктивно оцінити і зрозуміти запропоновану ситуацію.

Таким чином, успіх і результативність діалогу як основи інтерактивного навчання й умови ефективності використання інтерактивних методів обумовлені:

організацією простору для діалогу та дискусії;

підготовчою роботою (підбір матеріалу, своєчасне оповіщення);

готовністю настроїтися на актуальний стан співрозмовника (зрозуміти і прийняти його);

нетрадиційною постановкою проблеми (проблемної ситуації);

дотримання комунікативних прав особистості;

дотримання позитивних прийомів спілкування (доброзичливих інтонацій, вміння задавати конструктивні запитання тощо);

прагненням всіх сторін знайти найбільш оптимальне для даної ситуації рішення;

навичками аналізу й самоаналізу, необхідними для розуміння проходження діалогу.

Організація групової навчальної діяльності

Використання інтерактивних методів навчання передбачає групову взаємодію (під взаємодією розуміють такі відносини між людьми, при яких вони в процесі розв'язання спільних завдань, впливаючи і доповнюючи один одного, успішно вирішують ці завдання), співпрацю, кооперацію в груповій спільній діяльності. При цьому активність викладача поступається активності учнів, а завданням викладача є створення умов для прояву і реалізації ініціативи учнів.

Дослідник І. Зимня доводить, що в порівнянні з індивідуальною роботою за схемою “вчитель-учень” міжгрупове співробітництво у розв'язанні тих самих завдань підвищує його ефективність не менше, ніж на 10%.

Сутність групової роботи полягає в тому, щоб учень, здобувши на заняттях у спеціально створених умовах досвід, зміг вдало застосовувати його на практиці (що відповідає сучасній парадигмі компетентності в освіті).

Використання інтерактивних методів передбачає організацію навчальної діяльності учнів в малих групах і мікрогрупах, тому викладачам важливо знати психологічні основи групових процесів. Адже знання особливостей і закономірностей дозволяє зробити роботу групи найбільш ефективною. Науковець К. Левін відзначав, що легше змінити індивідів, зібраних у групу, ніж змінити будь-якого з них окремо.

Поняття “група” є одним з центральних понять у соціальній психології, яке трактується як людська спільнота, виділена на основі певної ознаки (наявність або характер спільної діяльності, рівень розвитку міжособистісних відносин, особливості організації).

На уроках освітньої галузі “Людина і світ” учнів об'єднує спільна діяльність, вікові та психологічні особливості.

Інтерактивні методи вимагають певної організації діяльності навчальної групи, а також досить тривалої підготовки, як від учнів, так і від педагогів. Слід починати з поступового використання цих методів, якщо викладач чи учні з ними не знайомі. В цьому випадку доречно створити план поступового впровадження інтерактивних методів. Викладачу доцільно провести організаційне заняття з учнями і розробити разом з ними правила роботи в класі; налаштувати учнів на сумлінну підготовку до інтерактивних уроків.