Сторінка
6

Особливості поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними на уроках у початковій школі

Групову роботу варто починати з мікрогруп з двох-трьох осіб. По мірі засвоєння правил роботи склад групи можна збільшувати до 5-7 учнів, розширюючи діапазон можливостей, досвіду і навичок учасників. Але слід враховувати, що при цьому зростає вірогідність виникнення неконструктивної поведінки, дезорганізації, конфліктів; деякі учні можуть залишитися поза увагою вчителя і стати лише спостерігачами на занятті. Зростання групи потребує значних вмінь від учасників, щоб надати кожному можливість висловитися і взяти участь у навчальній діяльності. Чим менше часу виділено на роботу в групі, тим менше повинен бути її розмір. Вчителю варто також пам'ятати: чим більше створено груп, тим більше часу потрібно на представлення результатів групової роботи.

Організація навчальної взаємодії може здійснюватися в мікрогрупах (2-3 учні) і в малих групах (4-7 учнів).

У групах з двох учнів високий рівень обміну інформацією і менше розбіжностей, але вища можливість виникнення напруженості. В групах з трьох учнів присутня небезпека пригнічення більш слабого члена групи. Не зважаючи на це, такі групи є найбільш стабільними, оскільки учасники можуть виступати посередниками, якщо в групі виникають протиріччя.

У групі з п'яти учнів достатня кількість учасників для висловлення різних думок і продуктивного обміну інформацією. В той же час при такій кількості учасників у всіх буде можливість внести свій вклад в роботу, вислухати іншого і бути почутим самому.

Таким чином, в групах з парною кількістю учнів протиріччя владнати складніше, ніж в групах, де кількість учасників непарна. Об'єднання учнів в групи може мати як відносно постійний (проблемна група, яка діє на протязі тривалого часу навчання), так і тимчасовий (група, організована на одне заняття) характер. Збереження стабільного складу групи протягом тривалого часу сприяє досягненню учнями майстерності в груповій роботі, високого рівня співпраці. Хоча у певних ситуаціях доцільно змінювати склад учасників у малій групі. При цьому зауважимо, що зміна кількісного складу групи призводить до зміни форм організації навчання, і, відповідно впливає на вибір інтерактивних методів навчання.

При розподілі учнів за групами рекомендується використовувати по-можливості різні варіанти і способи.

Варіанти розподілу:

групи з різнорідним складом включають учнів різної успішності, різної статі, різного віку (сильних, середніх і слабких). У різнорідних групах стимулюються творче мислення і обмін ідеями. Учні витрачають більше часу на виклад своєї точки зору, можуть обговорити проблему більш детально і вчаться розглядати питання комплексно. У таких групах встановлюються більш конструктивні стосунки між учасниками, за умови правильного підбору неформального лідера;

групи з однорідним складом формуються з учнів приблизно однакового рівня успішності (наприклад група тільки сильних учнів, група тільки середніх або слабких). Цей варіант дозволяє використовувати диференційовані за складністю завдання для кожної групи.

Способи розподілу учнів за групами:

авторитарний (здійснюється педагогом);

довільний (учні розраховуються “на перший-другий .”);

за бажанням учнів;

поєднання учнів, що сидять поруч, у групи.

Таким чином, при використанні інтерактивних методів навчання на уроках освітньої галузі “Людина і світ” при груповій роботі слід враховувати наступні рекомендації:

при створенні атмосфери навчального співробітництва необхідно враховувати, що досвід такої форми спілкування в учнів може бути недостатнім, або взагалі відсутній;

для організації групової взаємодії доцільно підготувати для кожної групи карточки зі структурою робочого процесу, а також надати учасникам малих груп певні повноваження (обов'язки, ролі);

застосовуючи інтерактивні методи навчання через нову форму співробітництва, необхідно давати її зразок;

викладач має враховувати вікові особливості учнів і, контролюючи їх роботу, намагатися не нав'язувати своєї думки;

в кінці заняття потрібно проаналізувати роботу груп; головний принцип - аналізувати не саму змістову помилку, а хід взаємодії, що призвів до помилки;

при оцінці роботи груп варто підкреслювати не стільки наявний рівень знань (хоча це також досить важливо), скільки особистісні позитивні якості учнів: толерантність, доброзичливість, ввічливість, відвертість тощо; оцінювати слід тільки загальну роботу групи;

викладачу важливо аналізувати свою професійну поведінку і свою діяльність під час проведення заняття;

викладач має переконатися, що учні володіють знаннями й уміннями, необхідними для виконання групового завдання. Брак знань може дезорганізувати навчальний процес - учні не стануть докладати зусиль для виконання завдання;

інструкції викладача повинні бути максимально чіткими;

викладач повинен чітко контролювати час виконання завдань в групах (часу повинно бути достатньо для виконання поставленого завдання; продумати, чим зайняти групи, які виконають завдання раніше);

групова робота має стати правилом, а не радикальним, одиничним відступом від традиційної практики застосування пасивних методів навчання. У той же час не слід використовувати методику роботи в малих групах в тих випадках, коли виконання завдання вимагає індивідуальної роботи.

Отже, найбільш ефективні результати навчання можна отримати при організації роботи учнів малими групами, оскільки за таких умов поліпшується не тільки запам'ятовування матеріалу, а і його ідентифікація, використання у повсякденному житті.

Рефлексивне підведення підсумків на уроках освітньої галузі “Людина і світ”, коли учні вже активно включаються в суспільну навчальну діяльність, важливо регулярно здійснювати рефлексію. Наскрізна й підсумкова рефлексія заняття є важливою складовою інтерактивного навчання і показником доцільності вибору та застосування інтерактивних методів навчання.

Під терміном “рефлексія” (від гр. reflexio - звертання назад, відображення) розуміють “розумовий (раціональний) процес, спрямований на аналіз, розуміння, усвідомлення себе: власних дій, поведінки, мови, досвіду, почуттів, стану, здібностей, характеру, відношення до себе оточуючих, своїх завдань, призначення”.

В залежності від об'єкту аналізу розрізняють рефлексію групову (проводитися з приводу заняття в цілому, окремого етапу, з приводу діяльності мікрогрупи) та індивідуальну (аналіз своєї поведінки).

Рефлексія процесу навчальної діяльності й отриманого результату виконує ряд важливих функцій, допомагаючи: кожному учаснику - визначити його особистісний рівень; класу (зокрема, групі) - шляхом рефлексії покращити процес здобуття необхідних знань і вмінь, зробити спільну діяльність більш комфортною і продуктивною; викладачу - вдосконалити організацію власної діяльності.

Важливо проводити рефлексію на кожному занятті, і на початкових етапах залучати до неї всіх учнів. Тоді рефлексія буде виконувати функцію не тільки контролю з боку викладача, а й самооцінки, спонукаючи до самоаналізу.

З перших уроків для активізації учнів слід ввести правило трьох “не можна”: