Сторінка
1

Використання самостійної роботи на уроках української мови у початкових класах

Реалізація цілей і завдань сучасної школи прямо пов'язана з підвищенням інтересу учнів до навчання, розвитком допитливості і пізнавальної активності, інтелектуальних умінь, способів оволодіння інформацією і перетворення їх в дію, що ставить питання про необхідність навчити школярів самонавчанню і самоосвіті. Для цього потрібно розвивати такі якості розуму, як: самостійність мислення, спостережливість, допитливість, уміння ставити питання і вирішувати логічні завдання, виконувати завдання проблемного характеру, брати участь в експериментах, порівнювати та аналізувати результати, робити висновки.

Працюючи над створенням системи самоосвіти та розвитку творчої особистості школяра, чільне місце ми відводимо зв’язку навчання з життєвим пізнавальним досвідом, індивідуальному підходу у вихованні здібностей і вольових навичок, роботі з книгою.

Управляючи самоосвітою школярів, необхідно враховувати закономірності даного процесу, а також вікові та індивідуальні особливості дітей. У молодших школярів, як правило, це допитливість і сприйняття знань. Організовуючи самостійну роботу школярів, учитель повинен прогнозувати результат, надавати учням можливість продемонструвати свої напрацювання учням, учителям, батькам. Результатами самостійної роботи можуть бути повідомлення, реферати, участь у конкурсах, виставках, інтелектуальних іграх.

Самоосвіту школярів ми розглядаємо як керовану самим учнем систематичну діяльність, спрямовану на вдосконалення своєї освіти. Самоосвіта спостерігається тоді, коли учень не обмежується змістом уроку чи завданнями вчителя, а продовжує працювати самостійно. Під пізнавальною самостійністю ми розуміємо наявність інтелектуальної здатності учня та його вмінь самостійно виділяти істотні та другорядні ознаки предметів, явищ та процесів дійсності і шляхом абстрагування й узагальнень розкривати суть нових понять. До цього слід готувати поступово. Велике значення має особистісна орієнтація навчання.

Проблема самостійної роботи учнів у процесі навчання є нині однією з найбільш актуальних. Вирішення її в практиці шкіл вимагає особливої уваги, оскільки у повсякденній діяльності учителя найбільше недоліків зустрічається саме в організації і проведенні самостійної роботи учнів. У дослідженнях науковців відзначаються такі причини:

а) формування умінь і навичок самостійної роботи є одним з найскладніших видів діяльності педагога, що вимагає ретельної підготовки учителя і учнів;

б) відсутність певної системи в діяльності учителя, яка стосується прищеплення учням умінь і навичок самостійної роботи;

в) у шкільному навчально-виховному процесі спостерігається неправильне співвідношення репродуктивних і творчих самостійних робіт;

г) розумовий розвиток школярів у процесі навчання, їх активність і самостійність залежать від навчання їх прийомам роботи і розумової діяльності.

Дослідженням самостійної роботи займалися такі вчені-мовознавці: І.І. Левіна, Н.В. Промоторова, П.І. Підкасистий, В.А. Тюнін та інші

Отже, використання самостійної роботи на уроках рідної мови в початковій школі є надзвичайно актуальним питанням.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: “Використання самостійної роботи на уроках української мови”.

Об’єкт дослідження – навчальний процес (уроки української мови) у початковій школі.

Предмет дослідження – використання самостійної роботи на уроках української мови в початковій школі.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сутність самостійної роботи, її значення, а також проаналізувати методи і прийоми використання самостійної роботи на уроках української мови в початковій школі.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

вивчити теоретико-методичні основи самостійної роботи;

розглянути рівні самостійної діяльності учнів;

дослідити форми самостійної діяльності учнів;

розглянути використання самостійної роботи як контролюючої функції на уроках української мови;

виявити основні види самостійної роботи, що використовуються на уроках української мови;

дослідити способи застосування методу проекту за програмою «INTEL. Навчання для майбутнього» під час використання самостійної роботи.

Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація, спостереження, бесіда, метод навчального проектування.

Самостійна робота як дидактична категорія

Аналіз педагогічної літератури дає підстави виділити три підходи до розгляду категорії самостійної роботи. Але оскільки вони не завжди чітко розмежовуються, то про них можна говорити як про переважаючі тенденції.

Перший підхід полягає в тому, що самостійну роботу розглядаємо як відповідну форму навчального процесу. Критерієм для відгалуження її від несамостійної роботи є безпосередня участь учителя в навчанні. Мається на увазі, що даний вид роботи характеризується певною тривалістю в часі. Дослідники, що розглядають проблему з цих позицій, виділяють навчальні ситуації, в яких учні зайняті протягом досить тривалого відрізку часу, але тривалість його чітко не визначена. Скажімо, в Педагогічній енциклопедії самостійну роботу учнів визначено як «різноманітні види індивідуальної і колективної діяльності школярів, що здійснюється на класних і позакласних заняттях або вдома за завданнями без безпосередньої участі вчителя».

І.І. Левіна вважає, що самостійна робота - «це форма навчальної діяльності учнів, у процесі якої вони планують роботу, здійснюють самоконтроль, коригують хід і результати її виконання. Ця робота може виконуватися як за завданням викладача так і за власним задумом учнів і, як правило, без безпосередньої допомоги вчителя, але за його керівництвом». 3 таких позицій розглядає самостійну роботу Н.В. Промоторова та інші автори.

П.І. Підкасистий розглядає самостійну роботу як "засіб організації та виконання учнями певної пізнавальної діяльності". Інші вчені розглядають самостійну роботу учнів як один з видів навчальних занять, специфічною особливістю якого є відсутність вчителя в момент навчальної діяльності учня.

Є й інші підходи, коли самостійну роботу розуміють як засіб досягнення конкретної мети. У проміжки часу певної тривалості, що характеризують самостійну роботу, можна успішно виконувати навчальні вправи й завдання. Вчитель повинен організувати учнівську діяльність для досягнення поставленої мети Звідси, на думку В.А. Тюніна, самостійною роботою є та, «під час виконання якої школярі, оволодіваючи знаннями, вчаться під керівництвом учителя видобувати з різних джерел ці знання й застосовувати їх на практиці». Таким чином, йдеться про самостійну роботу як засіб здобуття знань з різних джерел. Самостійну роботу часто трактують і як мету. Як приклад можна назвати дослідження О.Г. Мороза, в якому самостійну роботу визначено як набуття вмінь і навичок самоосвіти. І, нарешті, самостійну роботу часто і ідентифікують з самостійною діяльністю учня, тобто самостійною роботою стає не форма навчального процесу, а внутрішня психічна діяльність пізнавального характеру того, хто навчається.