Сторінка
7

Використання самостійної роботи на уроках української мови у початкових класах

Другий головний резерв часу можна віднайти, коли учитель працює фронтально не з усім класом, а тільки з одним рядом учнів, інші в цей час працюють самостійно. Такий спосіб найдоцільніше застосовувати на уроках біології, зоології, ботаніки, де найчастіше використовується фронтальна бесіда.

На сучасному етапі розвитку та реформування школи створюються передумови ширшого впровадження самостійної роботи завдяки скороченню обсягу навчальних програм, можливості вибору підручників, використання інноваційних технологій. Такі інновацій сприяють вивільненню часу для самостійної роботи, дають змогу краще її виконувати.

Індивідуальне завдання лише умовно відрізняється від звичайного. І стає таким тільки тоді, коли ставиться лише групі учнів класу або окремим учням відповідно до їхніх індивідуальних особливостей. Ці особливості лежать в основі складання індивідуальних завдань, тому ми виділяємо наступні основні їх види, що враховують: рівень знань, умінь і навичок учнів; загальні й спеціальні здібності; навчальні уміння; пізнавальні інтереси.

Є завдання, які враховують загальні й спеціальні здібності учнів. Різниця в здібностях виражається передусім у різному темпі навчання. Завдання, що враховують ці якості, відносно легко складати й ставити: після виконання загальних завдань учні приступають до більш важких і творчих. Але такий спосіб не враховує відомої психологічної істини, що здібніші швидше сприймають сутність заданого матеріалу. Тому їм слід давати менше загальних завдань і більше завдань вищого рівня складності.

Застосування завдань відповідно до інтересів вимагає координованих дій між учителями. Учні із вищими здібностями мають відносно кращі передумови до виконання завдань майже з усіх предметів, маючи активні різнобічні інтереси. Тому всі вчителі поспішають давати їм додаткові завдання.

Ось види завдань за ступенем їх обов'язковості й регламентованості.

1. Завдання, поставлені учителем. Вони достатньо вивчені, досліджені і знайшли широке практичне застосування. Учитель дає як зміст, так і обсяг завдання. Ці завдання обов'язкові, допускається творча ініціатива щодо способів їх виконання.

2. Альтернативні, але вибіркові завдання. Учень повинен вибрати окремі із запропонованих йому завдань (обов'язково). Дані свідчать, що використання вибіркових завдань пожвавлює роботу і підвищує інтерес до матеріалу, що вивчається.

Застосування методу проекту за програмою «INTEL. Навчання для майбутнього» під час використання самостійної роботи на уроках української мови у початкових класах

Сучасна освіта вимагає нових підходів до організації навчального процесу, в центрі якого повинна бути особистість – творча, мисляча, розкомплектована. Початкова школа теж поступово стає особистісно зорієнтовано.

На допомогу вчителям зараз створюються різноманітні програми, що пропонують використання новітніх педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Однією із таких програм є програма «Intel. Навчання для майбутнього», учасником якої була я.

До навчання у таких тренінгах залучаються вчителі середніх загальноосвітніх навчальних закладів, викладачі та студенти вищих педагогічних навчальних закладів, а також методисти інститутів післядипломної педагогічної освіти, інші освітяни, які прагнуть навчитися ефективному використанню інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних (ІКТ) технологій.

Мета навчання за Програмою: сформувати у вчителів навички ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні різних навчальних предметів учнів різних вікових категорій за допомогою інноваційних педагогічних технологій, якими передбачається самостійна (індивідуальна чи групова) дослідницько-пошукова діяльність учнів, використання методу навчальних проектів тощо.

Результатом ефективного навчання на тренінгу програми є розроблення та захист перед колегами кожним його учасником власного Портфоліо навчального проекту, подальша розробка якого передбачає використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та відповідність спеціальним вимогам до змісту, подальше впровадження спланованого проекту при навчанні учнів.

Концептуальні засади Програми тренінгу

• ефективне використання ІКТ у навчальному процесі;

• проектна методика на основі самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницько-пошукової діяльності учнів;

• розвиток учня - формування в учнів навичок мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання), навичок критичного мислення за допомогою формулювання ключових та тематичних питань для учнів;

• формування в учнів цілісної картини світу;

• практична спрямованість знань та навичок учнів;

• розвиток навичок, які сприяють підвищенню конкурентоздатності учнів на ринку праці за умов розвитку економіки, яка ґрунтується на новітніх технологіях та знаннях;

• орієнтування при плануванні навчального проекту на вимоги державних освітніх стандартів та зміст державних навчальних програм з різних навчальних предметів;

• циклічна побудова навчання вчителів на тренінгу щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій;

• система оцінювання та самооцінювання всіх видів діяльності учнів щодо використання ІКТ на базі розробки власних критеріїв та форм оцінювання;

• система післядипломної педагогічної підготовки щодо надання вчителям навичок ефективного впровадження ІКТ; система, яка передбачає 48-годинні інтерактивні тренінги за принципом «навчи вчителя»; майстер-класи для тренерів, семінари для вчителів та адміністраторів шкіл та інших освітніх установ, форуми та обговорення в режимі он-лайн, обмін досвідом, конкурси для учасників Програми, а також експертну оцінку ефективності впровадження Програми.

Програма вчить учителів бути позитивними за будь-яких зовнішніх обставин, які часто не залежать від них. Це досягається завдяки вихованню оптимістичного ставлення до життєвих проблем та створення комфортних умов для сприйняття великої кількості нового матеріалу і надбання різноманітних навичок вчителями за досить короткий час проведення тренінгу - 48 годин.

В основі тренінгу лежить метод проектів. Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник у 20-ті роки минулого століття в США (його називали також методом проблем). Цей метод пов'язують з ідеями гуманістичного напряму в філософії й освіті, висунутими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В.X. Кілпатріком.

Метод проектів набув поширення і великої популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного застосування для розв'язування конкретних проблем дійсності в спільній діяльності учнів. „Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати" — ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка приваблює багато освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними вміннями.

В основі методу проектів лежить розвиток в учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, формування навичок мислення високого рівня.