Сторінка
5

Використання самостійної роботи на уроках української мови у початкових класах

Це пояснюється насамперед тим, що самостійна робота на уроках української виконує переважно контролюючу функцію, а не навчальну. Отже, для того, щоб діти почувалися впевнено, без постійної дріб'язкової опіки вчителя, а водночас і для підвищення якості навчання української мови в початкових класах взагалі, виникає необхідність переміщення центру ваги з контролюючої функції самостійної роботи на навчальну.

Так вчений Р.М. Міхельсон під самостійною роботою розуміє: «виконання учнями завдань без будь-якої допомоги, але під наглядом учителя». Однак деякі вчені побачили в такому трактуванні самостійної роботи приниження керівної ролі вчителя у процесі навчання. Тому в "Справочной книге для учителя начальных классов" сказано так: "Самостійна робота дітей на уроці не повинна являтися формою навчання, яка принижує в будь-якій мірі роль учителя. Навпаки, розвиток у дітей уміння працювати самостійно можливий лише за тієї умови, якщо вчитель буде систематично керувати виконанням дітьми самостійних завдань, пояснювати прийоми роботи, спостерігаючи за процесом виконання завдання, виправляючи помилки та допомагаючи дітям в подоланні труднощів". Іншими словами, самостійна робота — це навчальна діяльність, виконувана за завданням учителя, під його керівництвом і контролем, але без його безпосередньої участі.

Виходячи з того, що вчитель у класі один, і він не в змозі піл час самостійної роботи здійснювати керівництво і контроль за виконанням завдань кожним учнем, потрібна нетрадиційна організація навчання. Такою організацією навчання є особистісно орієнтована навчально-діяльнісна модель та діяльнісний метод, зокрема. Діяльнісний метод передбачає наявність орієнтувальної картки (ОК), яка дозволяє створити такі умови, за яких учень виступає суб'єктом навчального процесу, тобто засвоєння знань є результатом його власної діяльності, а вчитель має змогу більше уваги приділити тим учням, які потребують допомоги.

Однією з головних причин низького рівня успішності учнів є невміння організувати свою навчальну працю та навчатися індивідуально. Важливе місце відводиться самостійній роботі учнів. Передусім у структурі уроку. Якщо учні самостійно працюють при вивченні нового матеріалу, використовується таку структуру уроку:

— на початку уроку — перевірка попередньо вивченого матеріалу (10 хв);

— підготовка до самостійної роботи, інструктивні завдання щодо встановлення зв'язку з попереднім матеріалом, визначення мети роботи і т.п. (2—3 хв);

— самостійна робота (20—25 хв);

— фронтальна робота наприкінці уроку для обговорення результатів самостійної роботи, завдання додому (10 хв).

Короткочасна самостійна робота є також необхідною, особливо коли уміння її виконувати в учнів ще не сформувались.

Тематичні самостійні роботи складаються за принципом диференціації: подаються завдання високого, достатнього рівня та для дітей індивідуальної уваги. Саме це забезпечує динамічність використання в школах різних типів. Система завдань може використовуватися не тільки в умовах класного навчання, а й домашнього з метою усунення певних прогалин у знаннях, досягнення вищого рівня засвоєння.

У практиці роботи школи можна часто зустріти використання завдань на вибір для контролю й оцінки знань учнів. У цьому випадку учневі пропонується декілька варіантів, які відрізняються за складністю контрольної роботи й оцінка ставиться залежно від того, який варіант він вибирає. Цілком зрозуміло, що оцінка «12» вимагає виконання найскладнішого варіанта завдань. Але якщо учень вибере найважчий варіант і не виконає завдань, то не встигне виконати легший. Тоді виникає питання, яку оцінку йому ставити. Тому доцільність та достовірність вибіркових завдань при оцінці знань ми вважаємо сумнівною.

Разом із тим, вибіркових завдань не можна давати дуже багато, головне — забезпечити систематичне засвоєння програмового матеріалу всіма учнями.

Основні види самостійної роботи, що використовуються на уроках української мови

Розвиток пізнавальних інтересів, допитливості, спостережливості, бажання вчитися у молодших школярів — «вічні» завдання, які покликана вирішувати початкова школа. Одне з важливіших засобів їхнього розв'язування, за результатами досліджень, — це інформативність уроку, тобто використання у навчальному процесі інформаційно-насичених матеріалів, творчих завдань і вправ, складених з урахуванням мотиваційного, змістового та процесуального компонентів навчання, елементів гумору тощо.

До самостійна робота в класі на уроках української мови належать класні твори, перекази, виконання самостійних письмових робіт, самостійне виконання різних вправ. Власне кажучи, елементи самостійності праці учнів тут об'єднуються з інструктуванням, допомогою вчителя, внаслідок чого школярі набувають навичок самостійності, закріплюючи індивідуальний стиль діяльності.

Оволодіння мовою, як відомо, починається вже з перших слів дитини, але вивчення її як системи передбачається лише шкільною програмою. Уже в початкових класах учні знайомляться з елементарними мовними одиницями, вчаться бачити їх у взаємозв'язку, набувають практичних навичок їх використання. Завдання вчителя якраз і полягає в тому, щоб із самого початку зацікавити молодших школярів мовними явищами, збудити у них прагнення до знань. Творчі завдання, що використовуються для самостійно роботи, сприятимуть розвитку розумових та мовленнєвих здібностей учнів на уроках вивчення рідної мови.

Зміст і обсяг сучасної програми з української мови для молодших школярів вимагають повсякчасної уваги до розвитку мовленнєвої діяльності кожного учня.

Один із шляхів здійснення цієї вимоги — раціональне поєднання різноманітних форм організації самостійної роботи: колективної, парної та індивідуальної, їх поєднання в ході уроку створює умови для одночасної роботи з різним, але доступним навчальним матеріалом для учнів як з більшими, так і меншими навчальними можливостями.

Різні прийоми диференційованих завдань спрямовані на те, щоб усі учні вчились розвивати своє мовлення. Поступово, на наступних етапах, учитель зменшує різноманітні способи допомоги і ускладнює завдання для окремих груп дітей, залежно від рівня сформованості певних навичок самостійного виконання вправ.

Приклади поступового ускладнення завдань і зменшення міри допомоги в поєднанні різноманітних форм організації роботи.

Серед засобів реалізації комунікативної лінії змісту програми з рідної мови чільне місце належить самостійному складанню тексту за картиною. Основними завданнями таких занять є:

— збагачення і активізація словникового запасу молодших школярів;

— розвиток образного мислення і образного мовлення;

— удосконалення комунікативних умінь;

— естетичне виховання;

— ознайомлення учнів з кращими творами українських та зарубіжних художників.

Організація навчального процесу складання тексту за картиною включає певні етапи роботи.

І. Добір учителем картини. Основним критерієм добору картини є її художня цінність. Тільки високохудожній твір викликатиме у дітей думки й емоції, бажання висловити свої враження. Це можуть бути як полотна українських художників, так і зарубіжних. Головне, щоб вони виховували естетичні почуття і гарний смак.