Сторінка
6

Використання самостійної роботи на уроках української мови у початкових класах

В молодших класах найчастіше використовуються полотна побутового жанру. На таких картинах багато предметів, деталей, і це викликає у дітей бажання розглянути, зрозуміти, для чого зображено кожен із цих предметів. З зацікавленістю учні розглядають картини українських художників В. Блаженного, П. Левченка, С. Васильківського, Т. Яблонської.

Не менш важливим у доборі картини є опора на прочитане, вивчене та почуте дітьми. Тут можливі картини, які наближені за своїм змістом до того, що діти читали, чули, які літературні твори вивчали. Наприклад, картини "Кобза на шляху" Л. Жемчужникова, "Воли на оранці" В. Блаженного пов'язані з вивченням творів Т. Шевченка, П. Мирного.

Добираючи картину, вчитель має для себе чітко уявляти, що, навіщо і як зображено на картині.

Вчитель називає і записує на дошці автора і назву картини, з якою учні будуть ознайомлюватись, пропонує помилуватися цією картиною, розказати, що і як на ній зображено, і за її змістом скласти текст-опис.

II. Ознайомлення з темою і метою уроку,

Ш. Розповідь учителя про художника або про картину.

IV. Розгляд картини учнями — дуже важливий етап у сприйманні її змісту. Як правило, вчителі, відкривши картину, зразу ж ставлять запитання щодо її змісту. Але слід пам'ятати, що розгляд картини мовчки — це синтетичне сприймання її, воно дає школярам сумарне уявлення про картину, загальне враження про неї. На розгляд картини слід відводити 1—2 хвилини.

V. Лексична підготовка до аналізу змісту картини. Цей етап уроку можна планувати до аналізу картини або ж перед записом складеного твору. Якщо вчитель знає, що словниковий запас учнів бідний, то перед аналізом картини може запропонувати прочитати групи слів, які належать до тієї чи іншої мікротеми, що входить до загальної теми твору. Наприклад, перед розглядом полотна С.І. Васильківського "Весна на Україні" учні читають такі стовпчики слів:

теплий голубе свіже в'ється

весняний безмежне прозоре видніється

сонячний блакитне кришталеве піднімається

зелене дерев'яний вкрилися піщаний

ніжне старий листочками заріс травичкою

молоде хиткий простягли віти

Завдання до них можуть бути такими:

— Ви вже розглянули картину, прочитайте записані на дошці стовпчики слів. Скажіть, що можна описати на картині словами з першого стовпчика? (Вчитель записує над першим стовпчиком слово День). Про що можна розповісти словами другого стовпчика? (Небо) і т.д.

Якщо вчитель упевнений, що учні знайдуть точні, яскраві слова і вирази, за допомогою яких можна описати картину, цих слів можна і не пропонувати. їх краще відкрити перед записом тексту. Але така лексична підготовка допомагає молодшим школярам більш художньо описати зміст картини, передати деталі, відтінки кольорів. Для точної передачі думки, для запобігання тавтологічним помилкам та усунення їх у мовленні дітей дуже важливою є робота над синонімами. Характеризуючи певний предмет (образ), потрібно із ряду синонімів вибрати той, який найкраще підходить для даного контексту.

Але, безумовно, найефективнішими для розвитку мовлення учнів є колективні пошуки мовних засобів для вираження думки. Учні самостійно добирають слова для визначення якості дії, зображеної на картині, потім колективно оцінюють найбільш вдалі для передачі змісту картини.

VI. Аналіз живописного полотна або бесіда за його змістом. Вмілий аналіз картини допомагає учням зрозуміти образну природу мистецтва, виробити правильну оцінку художнього твору, оволодіти вмінням образно мислити і образно говорити.

Для правильного і глибокого сприйняття дітьми картини велике значення мають запитання вчителя, їх зміст, цілеспрямованість, характер, послідовність, точність і ясність їх формулювань. Детально продумана вчителем бесіда допомагає учням тонше, глибше побачити, відчути і осмислити картину. Порядок запитань сприяє послідовному та глибокому розкриттю зв'язків між предметами, що зображені на картині, організує сам процес пізнання дітьми зображеного. Запитання вчителя спрямовують сприймання на шлях аналізу і синтезу, допомагають дітям зрозуміти в єдності зміст і засоби художнього вираження.

Для осмислення теми картини, її головного образу, можна запропонувати дібрати заголовок до неї. Цим учитель не тільки уточнює, як учні зрозуміли зміст картини, а й вчить виражати думку лаконічно. Для розвитку мовлення корисні вправи у порівнянні дібраної назви і тієї, що дав художник.

VII. Робота над планом майбутнього тексту. Складання плану твору за картиною проводиться під керівництвом учителя. Для цього пропонується згадати послідовність бесіди, сформулювати пункти плану. Вони можуть бути загальними або детальними. Слід пам'ятати, що дуже детальний план сковує думку та ініціативу учнів. Однак, чим слабкіший клас, тим детальнішим повинен бути план. Пункти плану краще формулювати у вигляді розповідних речень.

VIII. Орфографічна підготовка до написання тексту. У записаних на дошці словах учитель підкреслює орфограми, звертає увагу на інші можливі помилки, але ні в якому разі не повторює орфографічних правил щодо написання тих чи інших слів.

IX. Складання і запис тексту. Учні самостійно записують текст до картини. Головним у створенні тексту є надання диференційованої допомоги учням. Це може бути: складання тексту в парах (групах) і самостійний його запис; запис початків абзаців; додатковий словничок до кожного абзацу.

До самостійної роботи також належать домашні завдання. Домашні завдання включають:

- засвоєння нового матеріалу за підручником;

- виконання усних вправ;

- виконання письмових вправ;

- самостійні тренування;

- виготовлення таблиць, діаграм, схем;

- самостійний перегляд кінофільмів, телепередач, прослуховування радіопередач тощо.

Найбільш складним видом є робота з друкованими джерелами, тому під час занять необхідно учнів вчити працювати з літературою, надавати їм індивідуальну консультацію та допомогу.

Проводячи фронтальну бесіду, можна перевірити, як учень справляється з роботою, сприяти активізації навчання і відмінників, і трієчників.

Фронтальна бесіда виконує функцію перевірки роботи учнів і функцію стимулювання їх активності. Вона спонукає до активної роботи і найбільш пасивних і лінивих учнів.

Бесіда є містком між індивідуальною й фронтальною (класною) роботою. Оскільки кожен учень, працюючи самостійно, розв'язує завдання своїм індивідуальним способом, то застосування різноманітних рішень збагачує їхні знання і пробуджує інтерес до навчання.

Домашні завдання при самостійній роботі слід формулювати особливо точно й продумано, щоб вони не були повторенням уже зроблених. Це необхідно тому, що багатьом учням після того як вони попрацювали, здається, ніби вони настільки добре засвоїли матеріал, що вдома уже нічого не треба робити. Однак без домашньої роботи неможливо здобути глибокі й міцні знання.

Самостійно працюючи, учень повинен особисто прочитати матеріал, осмислити його, відповісти письмово на запитання, виконати вправи, на що витрачається багато часу. Досліджуючи проблему, ми використали для самостійної роботи частину часу з індивідуальної перевірки знань. Адже, як показує досвід, учні неуважно слідкують за усною відповіддю своїх однокласників (зайняті сторонніми справами або думають про щось інше). Тому доцільно усно перевіряти знання одних учнів, а інші в цей час повинні виконувати самостійну роботу.