Сторінка
18

Організація професійного виховання

У плані виховної роботи відображаються результати й оцінки досягнутого; мети, стратегічні орієнтири майбутньої діяльності; програма дій колективу, спрямованих на досягнення поставлених цілей; реальні строки реалізації наміченого; відповідальні за виконання конкретних справ

На підставі мети виділяється група завдань, що стоять перед виховною роботою:

1. Організація позанавчальної діяльності учнів;

2. Стимулювання здорового способу життя;

3. Прилучення учнів до культури;

4. Створення учбово-виробничого колективу;

5. Виховання культури спілкування;

6. Виховання правової культури»

У листі вказувалося, що «в установах професійно технічної й середньої фахової освіти слід дотримуватися наступних умов, що сприяють самовихованню:

проводити диспути, бесіди, конференції з питань самовиховання, пропагувати зразки роботи над собою передовиків виробництва;

обговорювати проблеми самовиховання при підведенні підсумків дня й визначення завдань наступного дня;

розвивати критику й самокритику, підтримувати взаємну вимогливість учнів до один одному;

утягувати учнів у різні кружки, секції, тобто в конкретні види діяльності;

організовувати виставки, стенди та інші наочні засоби, що розкривають сутність самовиховання».

У листі відзначалося, що «аналіз результатів і оцінка досягнутого, безумовно, не може обмежуватися переліком виховних заходів за минулий навчальний рік. Важливо оцінити й осмислити підсумки проробленої роботи. Виявити недоліки й фактори, які неминуче привели до успіху, щоб урахувати в подальшій роботі.

Об'єктивну картину досягнутого рівня виховній роботі допоможуть одержати наступні джерела інформації: підсумкові матеріали діагностики навчально-виховного процесу, показники психологічних обстежень студентів, їхніх батьків, педагогів; результати перевірки документації, статистичні дані».

Централізоване планування діяльності ПТНЗ, засноване на методичних документах, єдиних підходах до виховання учнів швейного профілю після набуття Україною незалежності було замінено плануванням виховної роботи на рівні шкірного окремого учбового закладу.

У період з 1990 по 2000 рік у практику роботи професійно - технічних училищ увійшли принципи педагогічного менеджменту й саме на цій основі будується сучасний виховний процес.

У рамках драного походу під плануванням розуміється комплексна система мір і заходів, спрямована на здійснення цілей і завдань професійного виховання учнів, що стоять перед педагогічним колективом ПТУ.

Підготовка планів виховної роботи ПТУґрунтується на дотриманні ряду вимог, що забезпечують реальність, безперервність, конкретність їхнього виконання. Насамперед це дотримання вимоги цільової спрямованості. Цілеспрямованість у цьому випадку розуміється як певна цільова настанова, як урахування минулого досвіду роботи, що розвиває й поглиблює основні напрямки роботи педагогічного й учнівського колективів. Це постановка приватних цілей у діяльності вчителів, класних керівників, громадських організацій. Одним з вимог виступає перспективність планування, коли мети діяльності педагогами й учнями приймаються, по-перше, як емоційно пофарбовані цілі, близькі, зрозумілі, бажані й, по-друге, як стратегія, намічувана на тривалий строк, але проте реально усвідомлювана. У числі вимог, пропонованих до планування, необхідно виділити й таке, як комплексність. Дана вимога означає, що в ході розробки плану пропонується використання різноманітних засобів, форм, методів, видів діяльності в їхній єдності й взаємозв'язку. Дотримання вимоги об'єктивності ґрунтується на знанні об'єктивних умов діяльності навчального закладу, його матеріальних, економічних умов, місцезнаходження, природного й соціального середовища, можливостей педагогічного й учнівського колективів.

На жаль, зневага цими вимогами в роботі навчального закладу часто приводить до недостатньої аналітичної обґрунтованості, неконкретності, непогодженості в планах різних шкільних управлінських структур.

У практиці роботи навчального закладу розробляються три основних види планів: перспективний, річний і поточний.

Перспективний план розробляється, як правило, на п'ять років на основі глибокого аналізу роботи за останні роки.

Річний план охоплює час виховної роботи на весь навчальний рік, включаючи літні канікули. Підготовка плану роботи здійснюється протягом поточного навчального року й проходить кілька етапів.

Поточний план складається на навчальну чверть, він є конкретизацією загально навчального річного плану.

Таким чином, наявність основних видів планів дозволяє координувати діяльність педагогічного, учнівського й батьківського колективів. Ці плани є стратегічними стосовно планів роботи кураторів навчальних груп, майстрів виробничого навчання.

Вивчення досвіду роботи ПТУ показує, що планування розглядається часом як домінуюча функція керування виховним процесів у навчальному закладі. Зусилля керівників навчального закладу в такому випадку концентруються в основному на тому, щоб розробити план роботи, не забезпечивши його в організаційних, оцінному відносинах. Тому непогано спланована діяльність залишається нереалізованої, тому що не наведені в рух інші функції керування. Управлінський цикл, не одержавши свого розвитку, вгасає - у підсумку не досягається поставлена мета.

Такого положення можна б було уникнути, за умови наявності методологічних і інструктивних документів, що забезпечують процес планування виховної роботи в ПТУ, оскільки наявність даних документів і в період з 1970 по 1990 роки, припускало й контроль за їхнім виконанням, за ходом всі виховної роботи в ПТУ із боку органів управління освітою.

Така система на сьогодні відсутня, що спричиняється низьку якість планування навчально-виховної роботи в сучасних ПТУ і також змушує звернутися до досвіду планування, що мали місце в радянський період.

Контроль організації професійного виховання в ПТУ в Україні (1970-2000 рр)

Контроль процесу виховання є одним з основних елементів оцінки виховного процесу, Викладач, куратор групи, майстер виробничого навчання щодня контролюють діяльність учнів шляхом спостереження, опитувань, бесід і т.д.

Ця неформальна оцінка, що переслідує чисто педагогічну мету в рамках діяльності навчального закладу, ставиться до природних норм, розробленим ще в радянський період.

Контроль організації професійно-технічного виховання в Україні періоду радянської влади являв собою двоєдине завдання, з однієї сторони мова йшла про витрати коштів, відпущених на організацію навчання у швейних професійно-технічних училищах, а з іншої сторони контролювалися результати педагогічного процесу виховання й навчання майбутніх швейників .

Дана роботі велася систематично, при цьому контроль за виховним процесом розглядався як важливе завдання професійної освіти

У липні 1980 році Міністерство освіти України розповсюдило аркуш «Аналіз якості системи виховання в установах, що забезпечують одержання професійно-технічної й середньої фахової освіти".