Сторінка
7

Організація професійного виховання

Про результативність виховання свідчать такі показники: сформованість в учнів основ світогляду, уміння оцінювати події, що відбуваються в нашій країні й за рубежем; засвоєння ними норм моралі, знання й дотримання законів, у тому числі Правил для учнів; суспільна активність, колективізм, участь в учнівському самоврядуванні; ініціатива й самодіяльність вихованців; естетичний й фізичний розвиток.

Професійне виховання майбутніх робітників - швейників у професійно-технічних навчальних закладах є найбільш ефективною й що відповідає вимогам науково-технічного прогресу формою освіти. Вона володіє рядом переваг у порівнянні з підготовкою робочих кадрів безпосередньо на виробництві. Професійно-технічні училища (ПТУ) забезпечують освоєння молоддю теоретичних знань і практичних навичок під керівництвом кваліфікованих викладачів і досвідчених майстрів виробничого навчання, що дозволяє не тільки формувати навички професіоналізму, але й виховувати працьовитість, формувати високу мотивацію до професії.

Система професійно - технічної освіти стала невід'ємною частиною народної освітив країні, потужним джерелом з якого Україна черпає молоді кадри кваліфікованих робітників, але при цьому на сьогодні акцент зроблений саме на вихованні професійно необхідних якостей особистості фахівця швейного виробництва, у той час як проблеми виховання громадянських якостей, працьовитості, патріотизму нерідко відходять на другий план.

В наш час професійно-технічна освіта щільно інтегрована в ринкову економіку. Із всіх ланок освіти воно найбільше пов'язане з матеріальним виробництвом, і випускники професійно-технічних навчальних закладів відразу беруть участь у виробничих відносинах. Зрозуміло: чим більше висококваліфікованих, якісно підготовлених робітників у країні, тим швидше розвивається її економіка.

На жаль, не все це розуміють. Професійно-технічна освіта в Україні продовжують розглядати лише як проблему освітньої сфери. А її, на наш погляд, потрібно розглядати як один з головних факторів, що забезпечують відродження економіки й національну безпеку держави й у цьому зв'язку необхідні нові підходи до професійної освіти робітників - швейників.

На сьогодні, за даними української статистики середній вік працюючих у сфері швейного виробництва дорівнює 45 рокам. До того ж частка професійних швейників високої кваліфікації серед них досить невисока - до 10%, що спричиняє необхідність підготовки робочих кадрів для швейної промисловості в український системі професійно - технічної освіти.

Професійно-технічна освіта України в сфері підготовки швейників залишається ще потужною системою, хоча за останні 15 років відбулося скорочення мережі майже на 50 державних навчальних закладів. Істотно за цей час скоротився й контингент учнів: з 64 тисяч в 1992 році до 15 тисяч в 2008 році.

На сьогодні в Україні функціонує 45 професійно-технічних навчальних закладів, які готовлять фахівців зі спеціальності «швейне виробництво». Серед них 7 вищих професійних училищ, 4 центри професійно - технічної освіти, 7 професійних ліцеїв і 27 професійно-технічні училища.

В Україні впроваджене триступінчасте професійна освіта. Кожний щабель навчання визначається теоретичною й практичною завершеністю й супроводжується присвоєнням випускникам ПТНЗ відповідної кваліфікації. До того ж профтехосвіта в нашій державі не є тупиковою. Випускники навчальних закладів системи ПТНЗ мають можливість працювати як по обраній професії, так і продовжити навчання у вищих навчальних закладах.

У процесі навчання учні здобувають наступні вміння, знання й навички:

- виконують операції, пов'язані з виготовленням легкого жіночого одягу в умовах індивідуального й масового пошиття: зняття мірок з фігури, конструювання викрійок одягу, підготовка одягу для примірянь, проведення примірянь, поетапна обробка й з'єднання між собою деталей і вузлів виробу, відповідно до технології пошиття виробів;

- здобувають знання по швейному встаткуванню: уміння набудовувати швейне встаткування, усувати дрібні неполадки в роботі універсальних швейних машин.

- майбутні фахівці знайомлять зі швейними матеріалами і їхніми властивостями, асортименти швейних виробів, вивчають сучасні технології виконання ручних, машинних і волого-теплових операцій.

Випускник повинен уміти:

- розробляти технологічний процес виготовлення швейних виробів;

- розробляти й оформляти технологічну документацію відповідно до діючих нормативних документів;

- користуватися нормативною й довідковою літературою для вибору вихідних матеріалів, устаткування, вимірювальних засобів;

- використати сучасні програмні й технічні засоби інформаційних технологій;

- здійснювати технічний контроль якості швейних виробів;

- розраховувати параметри технологічних процесів виготовлення швейних виробів, розраховувати основні техніко-економічні показники діяльності ділянки, цеху; використати інформаційні технології для рішення професійних завдань;

- аналізувати і оцінювати стан техніки безпеки на виробничій ділянці.

Випускник повинен знати:

- нормативно-правові акти й довідкові матеріали по тематиці роботи;

- основні методи виконання робіт;

- термінологію, застосовувану в спеціальній довідковій літературі;

- діючі стандарти на розроблювальну продукцію, технологію виробництва швейних виробів;

- технічні характеристики, конструктивні особливості, призначення, принципи роботи й правила експлуатації використовуваного встаткування;

- причини утворення браку в готових виробах і способи його усунення;

- оптимальні режими й параметри технологічного процесу виготовлення швейних виробів;

- методики розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки й прогресивна технологія, раціоналізаторських пропозицій і винаходів, системи автоматичного управління технологічним устаткуванням;

- основи організації діяльності промислового підприємства й керування їм;

- правила й норми охорони праці, техніки безпеки, промислової санітарії й протипожежного захисту.

Хоч професія «Швачка» фізично й не важка, але людина, що працює по цій спеціальності повинна мати наступні якості: гарна зорово-моторна координація й точність рухів, швидка реакція, висока чутливість пальців, гарний зір, правильне сприйняття кольорів.

Підвищену вимогу ця професія пред'являє також до стійкості уваги й просторового сприйняття.

Для якісної роботи необхідно наочно-образне й логічне мислення. Людина цієї професії повинен мати витончений смак, почуття краси й гармонії, добре знати напрямки сучасної моди й уміти з'єднувати ці знання з індивідуальністю людини.

При цьому, дослідження свідчать про те, що двоє із трьох роботодавців вважають рівні підготовки кваліфікованих швачок у державних професійно-технічних навчальних закладах низьким і що не відповідають потребам виробництва. Їх не задовольняє не тільки якість підготовки, але також і рівень кваліфікації швейників.

Крім того, роботодавці скаржаться на те, що профтехосвіта здійснює підготовку кадрів без урахування вимог ринку праці. Переважна більшість учнів ПТНЗ опановують професією «закрійник», тоді як збільшилася потреба саме у швейниках.