Сторінка
11

Організація професійного виховання

Відповідно до рішень XXV з'їзду КПРС і виходячи з потреби соціально-економічного розвитку суспільства на сучасному етапі, ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР поставили нові завдання по підвищенню рівня навчання й виховання робітників, особливо із середньою освітою, у спільній постанові від 30 серпня 1977 р. «Про подальше вдосконалювання процесу навчання й виховання учнів у системі професійно-технічної освіти».

Постанова розвивала положення й висновки попередніх рішень партії й уряду із цих питань, конкретизувала й розвивала лінію партії по подальшому розширенню підготовки робітників із середньою освітою, і насамперед у середніх професійно-технічних і технічних училищах.

Вся система професійно-технічної освіти повинна була відповідати вимогам науково-технічного прогресу, завданням суспільного розвитку, бути тісно пов'язана з ідейним, моральним і трудовим загартуванням учнівської молоді.

У постанові ставиться завдання розвивати й поліпшувати роботу середніх професійно-технічних училищ як провідних навчальних закладів профтехосвіти, забезпечити їхнє раціональне розміщення відповідно до вимог суспільного виробництва й найбільш повного охоплення молоді професійною й загальною середньою освітою.

Учням створюються широкі можливості для продовження освіти й оволодіння інженерними й іншими спеціальностями. Педагогічним радам середніх професійно-технічних і технічних училищ представлене право дозволяти випускникам, що мають відмінні й гарні оцінки по всіх предметах і успішно витримав кваліфікаційні іспити, надходити (до 10% випуску училищ) у денні вищі навчальні заклади по відповідній спеціальності безпосередньо після закінчення училища.

Разом з тим у постанові відзначено, що в навчанні й вихованні молодих робітників у системі професійно-технічної освіти є ще чимало проблем і невирішених питань.

Ще велика кількість учнів готується по вузькопрофесійним спеціальностям, слабко розвивається навчання по сполучених професіях, не повною мірою задовольняються вимоги сучасного й завтрашнього виробництва до підготовки робочих кадрів.

Постанова звертає увагу па необхідність поліпшення роботи з морально-правового виховання учнів, формуванню стійких моральних норм, вихованню високої культури поводження, заснованої на свідомому розумінні майбутніми робітниками свого громадського обов'язку. У постанові поставлені завдання по випуску підручників, навчальних і методичних посібників.

Особливе місце для розвитку системи виховання робочої молоді мали рішення ХХVІ з'їзду КПРС .

У матеріалах ХХVІ з'їзду КПРС системі виховання робочих кадрів приділене особливе місце, позначені мети й завдання професійного виховання й освіти робочих кадрів, якими були : «підготовка для народного господарства технічно освітніх молодих кваліфікованих робочих кадрів відповідно до вимог соціально-економічного й науково–технічного прогресу, які володіють сучасним економічним мисленням, глибокими й міцними знаннями основ наук, виробництва, сучасної обчислювальної техніки, високим професійною майстерністю, здатних успішно освоювати нову техніку й технологію, брати активну участь у їхньому створенні; ідейно - політичне виховання, формування в учнів марксистсько-ленінського світогляду, виховання комуністичної переконаності, радянського патріотизму й соціалістичного інтернаціоналізму, готовності до захисту соціалістичної Батьківщини, правильного розуміння внутрішньої й міжнародної політики КПРС і Радянської держави, що відбуваються в країні й світі подій; виховання майбутніх молодих робітників свідомими й активними членами розвиненого соціалістичного суспільства, дбайливими хазяями своєї країни із властивому робітничому класу революційною ідеологією, мораллю, інтересами, колективістською психологією, високими моральними якостями, культурою праці, поведінки й побуту; виховання дбайливого відношення до соціалістичної власності, природі, пам'ятникам історії й культури; правове виховання, прищеплювання учнем поваги до радянських законів і правил соціалістичного гуртожитку, формування свідомості необхідності їхнього дотримання; естетичне виховання, розвиток потреби й здатності брати участь у створенні прекрасного в житті, праці й мистецтві; фізичне виховання, зміцнення здоров'я учнів.

Середні професійно - технічні училища, здійснюючи покладені на них завдання, забезпечують всебічний, гармонічний розвиток учнів на основі підвищення професійного рівня всього викладацького складу, майстрів виробничого навчання ».

Таким чином, ХХІ з’їзд КПРС уперше позначив комплексний похід до проблеми виховання учнів професійно - технічних училищ.

Виконуючи рішення ХХІ з’їзду КПРС з 1982/83 навчального року середні професійно-технічні училища почали працювати по нових навчальних планах і програмам, розробленим Державним комітетом Ради Міністрів СРСР по професійно-технічній освіті разом з Міністерством освіти СРСР, Академією наук СРСР і Академією педагогічних наук СРСР.

В 1985 р. у Донецьку й Львові були проведені зональні наради директорів професійно-технічних училищ республіки, у яких взяли участь секретарі партійних, комсомольських організацій, працівники апарату ЦК Компартії України, Ради Міністрів УРСР, ЦК ЛКСМУ, Госпрофобра СРСР і Госпрофобра УРСР, секретарі обкомів партії. На нарадах проаналізований стан навчально-виховного процесу в навчальних закладах профтехосвіти, намічені міри його подальшого вдосконалювання - відзначалося, що стан виховної роботи в професійно - технічних училищах перебуває на недостатньому рівні, про що свідчить ріст правопорушень, чинених учнями професійно - технічних училищ.

У цілому, відмітною рисою даного періоду є те, що в ці роки питання виховання, загальноосвітнього й професійного навчання постійно перебували в центрі уваги партійних, профспілкових і комсомольських організацій, що й відображалося в рішеннях з'їздів, нормативних документах, програмах і т.д.

Основними рисами виховної роботи в професійно-технічних училищах, що готовить кадри для швейного виробництва в період з 1970 по 1986 роки були

1) державний характер виховної роботи,

2) єдність навчання й комуністичного виховання;

3) співробітництво школи, родини й громадськості у вихованні учнів професійно - технічних училищ, сполучення виховання учнів з «практикою комуністичного будівництва»;

4) науковий характер виховання учнів професійно - технічних училищ, на основі досягнень педагогічної науки.

5) тісний зв'язок виховної роботи із системою професійної підготовки майбутніх робітників швейного виробництва

При цьому поряд із загальною системою виховної роботи в системі професійних училищ швейного профілю особливе місце в даній роботі приділялося комсомольським організаціям.

Така роль комсомолу в процесі виховання робочої молоді випливала з ведення завдань виховання лідерами СРСР: «Центральним завданням комсомолу, — говорив у своїй доповіді на XXVІ з'їзді КПРС Л. І. Брежнєв, були й залишаються виховання молоді в дусі комуністичної ідейності, відданості нашій Радянській Батьківщині, у дусі інтернаціоналізму, активна пропаганда норм і духовних цінностей нашого суспільства». «Виховання робочої зміни, робота з робочою молоддю повинні постійно перебувати на порядку денному всіх комсомольських організацій системи професійно-технічної й фахової освіти як одне з головних питань», - підкреслив Л. И. Брежнєв у своїй мові на з'їзді.